Справа № 1-327/11

Провадження №11/0290/1102/2012 Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Венгрин О.О.

Доповідач : Рупак А.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 року місто Вінниця

колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Рупака А.А.

суддів: Сілакова С.М., Ляліної Л.М.

з участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за апеляціями адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого та засудженого ОСОБА_2 з доповненням на вирок Староміського районного суду міста Вінниці від 04 травня 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кунича Каменського району, Республіки Молдова, громадянина України, росіянина, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 28.07.1999 року Староміським районним судом міста Вінниці за ст. 194 ч.1, ст. 141 ч.2, ст. 229-3 ч.1, ст. 42 КК України до 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- 08.08.2007 року Ленінським районним судом міста Вінниці за ст. 185 ч.3, ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.3, ст. 70 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, та призначено покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого на користь ОСОБА_4 4650 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят) грн. у відшкодування шкоди, завданої злочином.

Стягнуто з засудженого на користь експертної установи - НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати в розмірі 644 (шістсот сорок чотири) грн. 40 коп.

Вирішено питання про речові докази.

Відповідно до вироку суду, 03 жовтня 2012 року біля 13:45 год. ОСОБА_2, знаходячись біля магазину «Продукти»що по вул. Привокзальній, 14/1 в м. Вінниці, вчинив грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, злочин вчинено повторно, а саме: відчинивши задні праві дверцята автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, побачивши на задньому сидінні автомобіля малолітнього ОСОБА_6, відкрито викрав з автомобіля дві жіночі сумочки, в одній з яких знаходились: гроші в сумі 3000 грн., три кредитних картки, дві з яких банків «Приватбанк»та «Аваль», ключі від квартири, в іншій «глюкометр», вартістю 400 грн., «інсулін»в шприцах-ручках, вартістю 1000 грн., гроші в сумі 200 грн., мобільні телефони «Нокіа 1112», вартістю 450 грн., та «Моторола L6», вартістю 500 грн. з СІМ-картками оператора «Київстар»(№ НОМЕР_2, НОМЕР_3), чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 5600 грн.

В апеляції адвоката ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вироку суду із закриттям провадження по справі в зв'язку з відсутністю в діях засудженого складу злочину. Апеляція мотивована тим, що вирок суду винесено з порушенням закону з підстав однобічності та неповноти судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону. На думку адвоката з показань потерпілих та свідків неможливо встановити особу, яка вчинила злочин.

В апеляції засудженого ОСОБА_2 з доповненням ставиться питання про скасування вироку суду з направленням справи на новий судовий розгляд через неповноту та неправильність досудового та судового слідства, порушення кримінально-процесуального закону. На думку засудженого у справі відсутні прямі докази його вини, а в основу обвинувачення покладені докази, здобуті незаконним шляхом, а саме шляхом застосування фізичного та психологічного тиску з боку слідчих органів. Крім цього суд не взяв до уваги його доводи про невинуватість у вчиненні даного злочину.

Апеляція прокурора відкликана до початку розгляду справи.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію та апеляцію захисника, прокурора Миколайчука Д.Г., який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції засудженого та його захисника не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Відповідно до ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні та оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як видно з вироку, суд належним чином дотримав зазначені вимоги та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину та доводи апеляції не спростовують висновків суду.

Доводи апеляції засудженого та захисника в частині непричетності ОСОБА_2 до вчинення злолчину та вчинення його іншою особою (ОСОБА_7) не грунтуються на законі, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_7 спростував зазначені доводи вказавши, що в день вчинення злочину перебував на ні народження сестри. Його показання підтвердила ОСОБА_8

Стосовно обґрунтування висновків суду про винність ОСОБА_2 виключно на його пізнавальних показаннях, колегія суддів вважає, що суд на підставі достатніх даних та у сукупності з іншими доказами взяв їх до уваги. Зокрема, під час відтворення обстановки та обставин події він добровільно, без вчинення будь якого тиску в присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вказував та обставини вчинення ним злочину (т.1, а.с.53-61), що і підтвердили в судовому засіданні зазначені поняті. Крім цього зізнавальні показання засудженого співпадають з обставинами, викладеними потерпілою ОСОБА_4

Доводи апеляції засудженого про надання ним зізнавальних показів під впливом психологічного та фізичного тиску з боку працівників правоохоронних органів не ґрунтуються на законі, оскільки судом перевірені зазначені заяви ОСОБА_2 та в ході здійснення дослідчої перевірки факти зловживання посадовим становищем працівниками міліції не найшли свого підтвердження (т.1, а.с. 280-281, т.2, а.с.156-157).

Призначене ж судом покарання у вигляді максимального розміру покарання, встановленого санкцією статті з урахуванням тяжкості злочину та особи засудженого, який є раніше судимим, не має постійної роботи, що свідчить про небажання адаптуватися до належних суспільних відносин, відповідає вимогам ст.65 КК України та є необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання засудженого.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого та засудженого ОСОБА_2 з доповненням залишити без задоволення.

Вирок Староміського районного суду міста Вінниці від 04 травня 2012 року щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст.186 КК України залишити без змін.

Судді:

З оригіналом вірно: