Справа № 2-2932/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"20" вересня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Кириченко Н.О.,

при секретарі Осколок А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та повернення майна, що є особистим майном, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та повернення майна, що є особистим майном,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Дарницький районний суд м. Києва з позовом до відповідача про поділ майна подружжя та повернення майна, що є особистим майном, посилаючись на те, що з 26.03.2004 року по 13.07.2010 року він перебував у шлюбі з відповідачем. За цей час за спільні кошти ними було придбано автомобіль "Фольцваген транспортер", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та був зареєстрований на відповідачку. В листопаді 2010 року після розірвання шлюбу відповідач продала вказаний автомобіль без його відома та згоди.

Крім того, ще до шлюбу у позивача були набуті особисті речі, а саме: 2 термоси з нержавіючої сталі ємкістю 0,75 л. - вартістю по 100 грн. кожен, особистий щоденник, наручний годинник "Орієнт" - вартістю 600 грн., трімер - вартістю 200 грн., 2 пухові подушки - вартістю 250 грн. кожна, бавовняний плед - вартістю 250 грн., особистий фотоальбом, 2 металевих стільця - вартістю 375 грн. кожен, електроплитка на дві комфорки вартістю 200 грн., металева бочки для виготовлення вина - вартістю 1000 грн.

Також за час шлюбу позивачу було подаровано донькою від першого шлюбу три золоті монети, які випускає Національний Банк України, а саме "Водолій", "Козеріг" та "Риби" вагою 1.24 г. кожна та вартістю по 670 грн. кожна.

Тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь 50 тисяч гривень як компенсацію за 1/2 проданого автомобіля та зобов"язати повернути особисті речі.

Відповідач в свою чергу звернулася в суд з зустрічним позовом до суду в якому просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь 1/2 вартості спільного майна як компенсацію за цифрову камеру - 2500 грн., дві мотопилки - 3000 грн., стрем"янку - 325 грн., колекцію монет - 1000 грн., колекцію марок - 4000 грн., шість альбомів для марок - 900 грн., депозитний договір у АКБ "Київ" № 1253 від 23.04.2008 року на суму 21000 грн., та договір про банківський строковий вклад № 1-1/103234 від 10.04.2008 року на суму 2000 грн.

Також просила зобов"язати ОСОБА_1 повернути їй особисті речі, а саме: набір олімпійських монет 1980 року випуску, золото - 16 грамів та два мобільних телефона "Нокія" та "Самсунг".

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, щодо задоволення зустрічного позову заперечували.

Відповідач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, посилаючись на те, що ті особисті речі, на які вказує позивач, були придбані ними під час шлюбу. Щодо щоденника, то відповідач визнала, що він знаходиться в її квартирі та вона його читала. Щодо золотих монет, то позивач сам подарував їх відповідачу. Зустрічний позов підтримали в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він являється сином відповідача ОСОБА_2, спірний автомобіль "Фольцваген транспортер", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, він купував у 2006 році особисто за власні та запозичені кошти, суму в 3500 доларів позичав також у позивача ОСОБА_1, за умови, що автомобіль буде зареєстрований на ОСОБА_2 Позичені кошти віддав через рік. Жодних документів про позику не підписували. У листопаді 2010 року продав автомобіль за 1000 гривень, оскільки він був у дуже поганому стані. Також свідок підтвердив наявність у сторін відеокамери та мотопилок. Набір олімпійських монет та марки також належали йому, він їх перевіз до матері, коли у нього народилася дитина. Однак пояснити, які саме були монети та марки не зміг.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона являється сестрою ОСОБА_2, та те, що вона дійсно позичала сину відповідача гроші для придбання автомобіля. З проводу того, що машину оформили не її сестру вона знала зі слів, попереджала сестру про те, щоб вона цього не робила. З приводу наявності спірного майна у сторін нічого пояснити не змогла, оскільки вони зустрічалися не дуже часто. Знає лише те, що олімпійські монети належали її плиміннику.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

13 липня 2010 року відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції в м. Києві шлюб між сторонами було розірвано (а. с. 7).

За період шлюбу сторонами було придбано автомобіль "Фольцваген Транспортер" 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1. Даний автомобіль було зареєстровано на ім'я відповідачки ОСОБА_7 (а. с. 28 - 29).

Відповідно до довідки рахунку № 172582 виданої 09 листопада 2010 року відповідачка зробила відчуження автомобіля "Фольцваген Транспортер" 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 (а. с. 26). Сума за проданий автомобіль згідно довідки-рахунку складає 1000 грн. Договір купівлі продажу автомобіля у встановленому законом порядку стороною позивача не оскаржувався.

Грошовими коштами отриманими від продажу автомобіля відповідачка розпорядилась одноособово. За таких обставин суд вважає за доцільне стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ? частину грошових коштів отриманих нею від продажу автомобіля "Фольцваген Транспортер" 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 у сумі 500 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування.

З огляду на зазначене, та те, що відповідачем не заперечувалось того факту, що щоденник ОСОБА_1 знаходиться у неї, суд вважає за необхідне зобов"язати ОСОБА_2 повернути особистий щоденник ОСОБА_1.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Позивачем по справі не доведено у судовому засіданні факт наявності особистого майна, що перераховано у позовній заяві. Наявність золотих монет, які просить позивач зобов"язати повернути відповідача, та нележність їх саме позивачу по справі, також не доведена.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна та повернення майна, що є особистим майном, то вони також не підлягають задоволенню в силу ст. ст. 10, 60 ЦПК УКраїни, оскільки позивачем по зустрічному позову не надано до суду доказів наявності на час пільного проживання майна, перерахованого в зустрічному позову, а також особистих речей, та того, що вони знаходяться саме у відповідача по зустрічному позові. Суд критично ставиться до показів свідків про наявність спільного майна, оскільки вони є родичами позивача по зустрічному позову, та їхні пояснення не є належним доказом, що підтверджує придбання майна.

Щодо стягнення 1/2 частини вкладів, які були відкриті у відділенях Банку АКБ "Київ" та ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на ім"я ОСОБА_1 на суму 21000 грн. та 2000 грн., також не підлягають задоволенню, оскільки не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Згідно відповідей, які містяться в матеріалах справи на момент розірвання шлюбу кошти на рахунках не обліковувались.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 214,60 грн. судового зобору.

Керуючись ст. 10, 11, 15, 60, 88, 208, 209, 213-218 ЦПК України та ст. ст. 57, 60, 61, 69-72 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та повернення майна, що є особистим майном - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок ? частини коштів від продажу автомобіля - 500 гривень.

Зобов"язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 особистий щоденник.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат - 214, 60 грн. судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та повернення майна, що є особистим майном - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів.

Суддя: