29.10.2012

Справа № 1-210/11

                                                                                          1/1403/30/12           

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2012 року Березанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючої-судді                               - ОСОБА_1           

           при секретарі                      - Якубець С.В.

за участю:

           прокурора                      - Левицького Д.І., Лук’янової Г.О.

потерпілого                      - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, вдівця, працюючого кабельником-спаювальником цеху телекомунікаційних послуг № 15 Миколаївської філії ПАТ “Укртелеком”, не судимого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в :

10.10.2011 року близько 21.00 год. ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, в якому на передньому пасажирському сидінні знаходилася пасажирка ОСОБА_5, рухався в темний час доби з ввімкненим дальнім світлом фар, по сухій асфальтованій проїзній частині автошляху Т-1514 Березанського району Миколаївської області зі сторони автошляху М-14 “Одеса-Мелитополь-Новоазовськ” в напрямку смт. Березанка зі швидкістю біля 87-99 км/год.. В порушення вимог п.2.3”б”, 12.3 ПДР України на 3 км. + 500 метрів автошляху Т-1514 проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при виявленні на правому по ходу руху автомобіля узбіччі перешкоди у виді корови червоної масті, яка передніми ногами та головою вже знаходилася на проїзній частині, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, змінив напрямок руху свого автомобіля на зустрічну смугу з застосуванням екстреного гальмування, внаслідок чого допустив наїзд правою стороною автомобіля на корову чорної масті, яка знаходилася на зустрічній смузі. Під час наїзду ОСОБА_4 втратив контроль над керуванням автомобілем та з’їхав в лівий по ходу свого руху кювет. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину визнав частково і показав, що 10.10.2011 року він разом з дружиною, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні автомобіля, повертався на своєму автомобілі “ВАЗ-21099” із с. Чапаєвка в смт.Березанка. Спиртні напої в с. Чапаєвка він не вживав. Їхав зі швидкістю приблизно 80 км/год., можливо трохи більше, з ввімкненим дальнім світлом фар. Позаду нього з такою ж швидкістю на відстані приблизно 250 метрів на своєму автомобілі їхав його брат ОСОБА_6. Коли він звернув з автошляху М-14 на автошлях Т-1514 в напрямку смт. Березанка та спускався з гори, з обох сторін біля дороги був яр. В цей час з правої сторони на відстані 10-20 метрів від автомобіля раптово з’явилась корова червоної масті, яка передніми ногами стояла на проїзній частині дороги. Він почав гальмувати та прийняв вліво, на розділову лінію, але автомобіль понесло юзом, хоча дорога й була суха. Потім він відчув зіткнення з якоюсь перешкодою, яку не бачив. Потім з’ясувалося, що він зіткнувся з коровою чорної масті, яку він взагалі не бачив.

Потерпілий ОСОБА_2 показав, що про обставини дорожньо-транспортної пригоди йому відомо зі слів підсудного, який є його батьком, претензій до нього він не має.

          Незважаючи на часткове визнання підсудним своєї вини під час досудового та судового слідства, його вина підтверджується показаннями свідків, експерта, письмовими доказами по справі.

Так, свідок ОСОБА_6 показала, що 10.10.2011 року приблизно о 19.30 год. вони їхали з с. Чапаєвка з дня народження матері її чоловіка. Вона сиділа в автомобілі, яким керував її чоловік ОСОБА_7, на передньому пасажирському сидінні. Попереду них на відстані 5-10 метрів рухався автомобіль під керуванням підсудного, який їхав зі своєю дружиною, яка також сиділа на передньому пасажирському сидінні. По дорозі в смт. Березанка вона побачила, що автомобіль під керуванням підсудного почав гальмувати, на узбіччі стояла корова, підсудний почав її об’їзжати і з’їхав в яр. Швидкість руху автомобілів вона не знає, чому автомобіль підсудного злетів в яр і з чим у нього було зіткнення вона не бачила. Корову вона побачила вже після того, як вийшла з яру і корова стояла на дорозі.

Свідок ОСОБА_7 показав, що 10.10.2011 року вони були на дні народження матері в с. Чапаєвка. Біля 20 години він разом з дружиною та дітьми їхали назад, швидкість його автомобіля була приблизно 80 км/год., було ввімкнено ближнє світло фар. Попереду них з ввімкненим дальнім світлом фар рухався автомобіль під керуванням підсудного. Потім автомобіль підсудного прийняв вліво і почав гальмувати і він побачив з правої сторони дороги силует корови. В якому положенні була корова він точно не пам’ятає, але йому здається, що вона вже була на дорозі. Після того, як підсудний почав гальмувати, його машину розвернуло і вона полетіла в яр. Після ДТП корова чорної масті лежала в яру, а червона –з правої сторони дороги.

Свідок ОСОБА_8 показала, що 10.10.2011 року біля 18.00 год. вона пішла зустрічати свою корову, яка була чорної масті, але не знайшла її і повернулася додому. Через деякий час до неї під’їхав пастух з якимось чоловіком, вона поїхала разом з ними і побачила, що її корова лежить в кюветі. В цей вечір вона здала корову на м’ясо.

Свідок ОСОБА_9 показав, що він за домовленістю з людьми випасав їх худобу. Приймав худобу о 05.00 год., випасав до 17.00 год.. Господарі повинні були зустрічати худобу, оскільки він лише заганяв в село на вулицю і на цьому його обов’язки закінчувалися. ОСОБА_8 зустрічала корову, але в день ДТП вона запізнилась і її корова чорної масті побігла по вул. Новосельській, а потім, мабуть, повернулася в лісосмугу. Корова червоної масті належить Пасекі, який також в цей день корову не зустрів.

Із змісту протоколу огляду місця дорожньо–транспортної події, план–схеми до нього від 10.10.2011 року та фототаблиці (т.1,а.с.5-14) вбачається, що на момент огляду покриття дороги було сухим і чистим, зафіксовано розташування автомобіля “ВАЗ-21099” на місці події: в лівому кюветі по напрямку руху зі сторони автошляху М-14 - Е-58, слідова інформація: сліди юзу, гальмовний шлях; місце знаходження корови чорної масті в тому ж лівому кюветі; місце знаходження лобового скла автомобіля та осипи скла в районі лівого кювету; пошкодження автомобіля.

          Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1892 від 22.11.2011 року (т.1,а.с.24-26) смерть ОСОБА_5 настала в результаті тяжкої черепно-мозкової травми у вигляді великих субарахноідальних крововиливів по базальним та конвексітальним поверхням обох півкуль головного мозку та мозжочку, які супроводжувалися набряком та стисненням головного мозку. При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження: саднини та синці в області обличчя, синці в області правої та нижньої кінцівок, крововиливи в м’які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобово-тім’яної області зліва, великі субарахноідальні крововиливи по базальній та конвекситальній поверхні обох півкуль головного мозку та мозжочку, косо-поперечні переломи 1-10 ребер по правій середньо-паховій лінії, поперечний перелом правої ключиці, крововиливи в місцях переломів.

Вказані тілесні ушкодження є прижиттєвими, на що вказує наявність крововиливів в місцях пошкоджень та утворились від дії тупих твердих предметів зі строком давності не більш 1 доби до настання смерті.

Тілесні ушкодження, виявлені на тілі потерпілої утворились в момент первісного контактування транспортного засобу, який рухався, з нерухомою перешкодою, яка билася об частини салону автомобіля, які стирчали.

Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 2/187 від 24.10.2011 року (т.1,а.с.40-44) на момент огляду ходова частина, рульове управління, гальмівна система автомобілю НОМЕР_2 знаходились у працездатному стані. Несправностей автомобіля, які могли би виникнути до ДТП та могли би вплинути на рух транспортного засобу, в досліджуваних системах та механізмах не виявлено.

На момент огляду фари головного освітлення автомобіля НОМЕР_2 перебували в працездатному стані.

          З висновку транспортно-трасологічної експертизи № 4/82 від 01.11.2011 року (т.1,а.с.50-57) вбачається, що проведеним аналізом розташованих слідів на проїзній частині, які визначені на схемі до протоколу огляду місця події, однозначно та об’єктивно встановити де саме відносно меж проїзної частини стався наїзд на корову не є можливим із-за відсутності сукупності достатньої кількості ознак, за якими можна визначити дане місце, та із-за відсутності достатньої кількості прив’язок між визначеними слідами. Але з урахуванням слідової інформації, яка зафіксована на схемі до протоколу огляду місця ДТП, можливо вказати, що місце контакту автомобіля “ВАЗ-21099” з тілом корови сталось до місця визначення розташування осипу скла і розташування вітрового скла, та під час даного наїзду автомобіль “ВАЗ-21099” рухався (розташовувався) по напрямку розташування визначених на схемі двох слідів юзу.

          Як вбачається з протоколу відтворення обстановки і обставин події, проведеного 02.11.2011 року з участю підсудного ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, загальна видимість елементів проїзної частини дороги з ввімкненим дальнім світлом фар автомобіля “ВАЗ-21099” складала 115 метрів, видимість корови червоної масті, яку ОСОБА_4 вважав як небезпеку для свого руху, складала 110 метрів; зіткнення з коровою чорної масті, видимість якої в дальньому світлі фар автомобіля складала 90 метрів, відбулось в середині гальмування, зносу автомобіля на смузі зустрічного руху; корови знаходились на відстані 12,5 метрів одна від одної з інтервалом 3 метри (т.1,а.с.86-94).

Дані протоколу огляду місця події та схеми до нього, свідчення водія ОСОБА_4, дані ВООП з водієм автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 та висновок експертизи № 2/187 від 24.10.2011 року були покладені в основу дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди, які викладені в висновку автотехнічної експертизи № 1/145 від 16.11.2011 року (т.1,а.с.110-118) Згідно вказаного висновку у вказаній дорожній ситуації водій автомобіля “ВАЗ-21099” ОСОБА_4 під час руху в темну пору доби поза межами населеного пункту, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.2 та п.12.6 “г” Правил дорожнього руху України. При виявлені водієм тварини, яка знаходиться (нерухомо стоїть) в небезпечній зоні смуги його руху або наближається до смуги руху керованого водієм транспортного засобу, водій ОСОБА_4, з метою запобігання наїзду, повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР України.

Згідно проведеного розрахунку, величина швидкості руху автомобіля “ВАЗ-21099” до початку гальмування складає близько 87-99 км/год., дане значення є мінімальним, оскільки на схемі не вказана відстань, яку подолав транспортний засіб в проміжку між слідами гальмування, відображеними на проїзній частині дороги та слідами юзу на узбіччі, а також не встановлено характер руху автомобіля на даній ділянці шляху та після закінчення слідів юзу на лівому узбіччі до повної зупинки автомобіля, також при проведенні розрахунків не були враховані втрати кінетичної енергії, яка була затрачена на деформацію елементів кузова автомобіля під час наїзду на тварину.

В дорожній ситуації, обставини якої встановлені при проведенні ВООП за участю водія ОСОБА_4 від 02.11.2011р., тобто у випадку, якщо тварина знаходилась в нерухомому стані (стояла) на правому узбіччі та її видимість для водія в умовах місця пригоди настає на відстані 110 метрів, в діях водія автомобіля “ВАЗ-21099” вбачаються невідповідності технічним вимогам п.12.3 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

          Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_12О підтвердив висновок проведеної ним на досудовому слідстві автотехнічної експертизи.

          При повторних відтвореннях обстановки і обставин події від 26.03.2012 року (т.1,а.с.201-203) та 13.04.2012 року (т.1,а.с.217-220) слідчим зафіксовано дані з врахуванням додаткових показань підсудного та більш детальних даних огляду місця ДТП.

Виходячи з даних ВООП від 13.04.2012 року та вихідних даних, зазначених в постанові слідчого при призначенні первинної експертизи, висновком додаткової автотехнічної експертизи № 1/139 від 11.10.2012 року (т.2,а.с.30-41) підтверджено, що застосування водієм ОСОБА_4 маневру уводу транспортного засобу на смугу зустрічного руху з технічної точки зору не виправдано, оскільки при проведенні ВООП від 02.11.2011 року було встановлено, що наїзд на корову чорної масті відбувся на смузі зустрічного руху, а отже у випадку застосування водієм гальмування в межах своєї смуги руху відповідно не відбулось б контактування з коровою чорної масті. Швидкість руху автомобіля ВАЗ -21099 до початку гальмування складала близько 87-99 км/год., при цьому дане значення швидкості руху транспортного засобу є мінімальним, оскільки на схемі не вказано відстань, яку подолав транспортний засіб в проміжку між слідами гальмування, відображеними на проїзній частині дороги та слідами юзу на узбіччі., а також не встановлено характер руху автомобіля на даній ділянці шляху та після закінчення слідів юзу на лівому узбіччі до повної зупинки автомобіля.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_4 під час руху поза межами населеного пункту в темну пору доби, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.2 та п.12.6 “г” Правил дорожнього руху України. При виявленні водієм тварини, яка наближається до смуги руху керованого водієм транспортного засобу, та за час їх зближення попадає в небезпечну зону смуги його руху, водій ОСОБА_4, з метою запобігання наїзду на неї, повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України

          Враховуючи зібрані докази по справі суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи підсудному покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд враховує, що ним вчинено тяжкий злочин, особу підсудного, його позитивну характеристику. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено. Відповідно до роз’яснень, даних в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»суд також враховує наслідки, які настали, та характер і мотиви допущених підсудним порушень правил безпеки дорожнього руху, ставлення підсудного до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

          Враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу підсудного, обставини справи, що в результаті ДТП загинула дружина підсудного, що потерпілий –син підсудного, претензій до нього не має, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням.

На підставі ст.ст.92, 331 КПК України підлягають стягненню з підсудного судові витрати на проведення експертиз в сумі 5829,12 грн. , в т.ч. судово-автотехнічних в сумі 2664,72 грн. (506,52грн. + 1054,80грн. + 1103,40 грн.(додаткова)) (т.1,а.с.45,119, т.2, а.с.27), транспортно-трасологічної в сумі 3164,40 грн.(т.1,а.с.58).

          На підставі ст.ст. 81, 330 КПК України речовий доказ по справі - автомобіль НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_13 та переданий йому на зберігання, після вступу вироку в законну силу необхідно вважати повернутим по належності законному володільцю.

           Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки. На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту проголошення вироку.

          Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при Управлінні МВС України в Миколаївській області на р/р 31251272210005, відкритий в ГУДК у Миколаївській області МФО 826013, код ЗКПО 25574110 судові витрати по справі в сумі 5829 (п’ять тисяч вісімсот двадцять дев’ять) грн. 12 коп., в т.ч.:

-          за проведення автотехнічних експертиз № 2/187 від 24.10.2011 року, № 1/145 від 16.11.2011 року, №1/139 від 11.10.2012 року в сумі 2664,72 грн.;

-          за проведення транспортно-трасологічної експертизи № 4/82 від 01.11.2011 року в сумі 3164,40 грн..

          Речовий доказ по справі: автомобіль НОМЕР_3, який переданий на зберігання ОСОБА_13, після вступу вироку в законну силу вважати повернутим по належності законному володільцю.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Березанський районний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: