Справа № 1705/3134/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2012 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в особі головуючого судді Бобер К.Ф.

при секретарі Стецюк М.Д.

з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно

цивільну справу за позовом ОСОБА_2

до Вербської сільської ради

про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

В обгрунтування своїх вимог позивач покликається на наступні обставини. 13 січня 2012 року помер ОСОБА_3, який на день смерті був постійним жителем ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя ОСОБА_3 склав на ім»я позивача заповіт, який був посвідчений секретарем Вербської сільської ради від 07.02.2006 року. Згідно даного заповіту ОСОБА_3 заповів позивачу належне йому право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серія РВ №0103223 розміром 2,7 га в умовних кадастрових гектарах. Після його смерті відкрилася спадщина. Як спадкоємець за заповітом позивач вчасно прийняв спадщину, про що подав відповідну заяву до нотаріальної контори. При оформлені спадкової справи було встановлено, що за життя ОСОБА_3 взамін зазначеного в заповіті сертифікату на право на земельну частку (пай) отримав державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД № 240937 від 02.06.2008 р, виданого на підставі розпорядження голови Дубенської районної державної адміністрації № 449 від 07.09.2006 року та зареєстровану в книзі записів реєстрів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі № 010858500294. Таким, чином померлий ОСОБА_3 заповів позивачу право на земельну частку (пай), а на момент відкриття спадщини, це право вже було реалізоване шляхом виготовлення державного акту на право на земельну ділянку, тобто змінився правовстановлюючий документ на землю зазначену у заповіті. Після отримання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 не вніс відповідні зміни до заповіту, вважаючи, що різниці між сертифікатом на земельну частку (пай) і державним актом на право власності на земельну ділянку не існує. Отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 позивач не має можливості у зв’язку з тим, що у заповіті конкретно зазначено, що спадкове майно складається із вказаного сертифікату, а на момент відкриття спадщини виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку. В зв’язку з цим позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 2,3695 га, згідно державного акту ЯД № 240937 від 02.06.2008 року після смерті ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просити їх задоволити.

Представник відповідача –Вербської сільської ради в судове засідання не з»явився, подав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, просить справу розглядати за його відсутності.

          Суд, оцінивши зібрані та перевірені в суді докази прийшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_2 підлягає до задоволення.

ОСОБА_3, помер 13 січня 2010 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14.01.2012 р. серія 1-ГЮ № 086276 (а.с.6).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії РВ №0103223, яку він заповів позивачу ОСОБА_2, що підтверджується заповітом від 07 лютого 2006 року посвідченого секретарем Вербської сільської ради, Дубенського району, Рівненської області ОСОБА_4 ( а.с. 4).

Згодом на підставі вище вказаного сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 отримав на своє ім»я встановленого зразка державний акт серії ЯГ №240937 на право власності на земельну ділянку розміром 2,3695 гектарів на території Вербської сільської ради, Дубенського району, Рівненської області (а.с.6), але після цього він, по причині юридичної неосвіченості, не вніс змін до заповіту, вважаючи, що різниці між сертифікатом на право на земельну частку (пай) і державним актом на право власності на земельну ділянку не існує, що вказана обставина не є суттєво важливою при здійсненні права спадкування, заповіт в частині інших питань він не змінював і не скасовував, будучи людиною похилого віку, не маючи юридичної освіти, він не міг передбачити, що з отриманням державного акту заповіт буде недійсним, не бажав таких наслідків, в іншому випадку він б скасував заповіт, а як зазначалося вище - відомостей про зміну або скасування заповіту суд не має.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заповіт, складений ОСОБА_3 на сертифікат на право на земельну частку(пай), поширюється і на державний акт на право власності на земельну ділянку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 209,212,214,215,223 ЦПК України, ст.ст. 392, 1217, 1218, 1223, 1268 ЦК України, суд

          Р І Ш И В:

позов задоволити. Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку площею 2,3695 га згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ЯД № 240937 від 02.06.2008 року, виданого на підставі розпорядження голови Дубенської районної державної адміністрації № 449 від 07.09.2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010858500294, після смерті ОСОБА_3, який помер 13 січня 2010 року.

          На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 10 днів через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя: