РІШЕННЯ Справа №2/0506/30/2012

                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2012 року Волноваський районний суд Донецької області у складі : головуючого –судді                      Овчиннікової О.С.,

при секретарі - Гуровій Л.Л.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

за участю відповідачки -                               ОСОБА_2,

представника відповідачки –адвоката -                     ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про витребування майна , придбаного без достатньої правової підстави,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що 10 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра", правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" та відповідачем ОСОБА_2 укладений кредитний договір за № 201/2008/980/08-ка/57 від 31.03.2008 року, за яким відповідач отримував кредит в розмірі 65262 ( шістдесят п»ять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 00 копійок) гривень строком на п»ять років з останнім погашенням кредиту 10.01.2013 року зі сплатою передбачених договором 18,6 % відсотків щомісячно шляхом внесення мінімального необхідного платежу –1696,96 гривень. В зв”язку з невиконанням договору позивач просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість –46280 гривень 84 копійки, яка складається з наступного : заборгованість за кредитом –36081 гривень 76 копійок, сума боргу за нарахованими відсотками –1715 гривень 08 копійок, пеня за прострочену сплату кредиту –618 гривень 39 копійок, пеня за прострочену сплату нарахованих відсотків –67 гривень 28 копійок, сума індексації за прострочену оплату кредиту –708 гривень 67 копійок, сума індексації за прострочену сплату відсотків –563 гривень 46 копійок, штраф –6526 гривень 20 копійок. Окрім того, позивач просить стягти на свою користь судовий збір –582 гривень 81 копійку.

Відповідачка звернулася до суду з зустрічною позовною заявою, в якій зазначила, що взяла 10.01.2008 року у позивача кредит в розмірі 65262 гривень на придбання автомобіля Дачія, 2007 року випуску. В забезпечення виконання зобов»язань щодо погашення кредиту передала в заставу банку зазначений автомобіль. В січні 2008 року видала довіреність на право керування даним авто ОСОБА_4 та передала йому автомобіль. 06.02.2010 року зазначений автомобіль у ОСОБА_4 представником банку ОСОБА_5 було вилучено, що підтверджується актом прийому-передачі автомобіля та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Вважає дане вилучення незаконним та просить суд зобов»язати відповідача повернути їй заставлене майно –автомобіль Дачія –Логан, 2007 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер АН 5923СО, який належить їй на підставі свідоцтва про реєстрацію АНС 127008, виданого Волноваським МРЕВ 4 січня 2008 року, стягнути з позивача судовий збір –834 гривні 06 копійок.

          В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягала, просила задовольнити позов в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечувала, пояснила, що відповідачка всупереч договору застави видала довіреність на керування заставленим майном - автомобілем Дачія Логан, 2007 року випуску, іншій особі –ОСОБА_4 та передала даний автомобіль йому. ОСОБА_4 02.02.2010 року було вручено вимогу про погашення заборгованості за кредитом та 06.02.2010 року ОСОБА_4 передав автомобіль працівнику банку. Відповідачкою добровільно було видано довіреність працівникам банку від 09.03.2010 року для реалізації заставленого автомобіля в рахунок погашення заборгованості за кредитом. 31.03.2010 року відповідачка була ознайомлена з оцінкою автомобіля Дачия Логан АН 5923СО, проведеною незалежним експертом, з якою погодилася. З березня 2010 року до моменту подачі позову Банком відповідачка з вимогами про визнання передачі автомобіля незаконною не зверталася. Продовжувала погашати кредит до 16.06.2011 року. В задоволенні зустрічного позову просила суд відмовити в повному обсязі за безпідставністю.

          Відповідачка в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечувала, зустрічну позовну заяву підтримала, на її задоволенні наполягала. Дала пояснення, аналогічні тим, що містить зустрічна позовна заява. Не заперечувала того, що, дійсно, 10.01.2008 року уклала з банком «Надра»кредитний договір на суму 65262 гривні для придбання автомобіля Дачія Логан, повна вартість автомобіля на час придбання склала 83406 гривень. Тобто відповідачка доплатила власних 18 144 гривень. Перестала виплачувати кредит в червні 2011 року. Вважає, що дії позивача щодо вилучення автомобіля незаконні.

          Представник відповідачки в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував, на задоволенні зустрічної позовної заяви наполягав. Пояснив, що працівники банку не мали права вилучати автомобіль у ОСОБА_4 без згоди власниці –ОСОБА_2, а вона згоду не давала. Вважає, що звернення стягнення на предмет застави можливе лише на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріусу. ОСОБА_2 як власниця майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним. Заперечував проти оцінки автомобіля, вважає, що вона складає початкову ціну –83406 гривень.

          Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги ПАТ "Комерційний банк "Надра"підлягають задоволенню , в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити з наступних підстав.

          Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

          Згідно ст. 526 ЦК України зобов”язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і чинного законодавства.

          На підставі ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі неналежного виконання зобов”язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

          Ст. 625 ЦК України передбачає обов”язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу.

          У відповідності з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов”язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

          З кредитного договору № 201/2008/980/08-ка/57 від 10.01.2008 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра", правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", та фізичною особою ОСОБА_2 вбачається, що банк надає ОСОБА_2 кредит в розмірі 65262,00 гривень на придбання автомобілю Дачия Логан, 2007 року випуску, строком на п»ять років з останнім погашенням кредиту 10.01.2013 року зі сплатою передбачених договором 18,6 % відсотків щомісячно шляхом внесення мінімального необхідного платежу –1696,96 гривень, а вона зобов”язується прийняти, належним чином використати та повернути його банку.

          Однак відповідач не виконує належним чином свої зобов”язання за договором кредиту та станом на 01.09.2009 року має прострочену заборгованість –46280 гривень 84 копійки, яка складається з наступного : заборгованість за кредитом –36081 гривень 76 копійок, сума боргу за нарахованими відсотками –1715 гривень 08 копійок, пеня за прострочену сплату кредиту –618 гривень 39 копійок, пеня за прострочену сплату нарахованих відсотків –67 гривень 28 копійок, сума індексації за прострочену оплату кредиту – 708 гривень 67 копійок, сума індексації за прострочену сплату відсотків –563 гривень 46 копійок, штраф –6526 гривень 20 копійок, яка підлягає стягненню на користь позивача.

          Щодо зустрічного позову, то суд зазначає наступне.

          Судом встановлено та це не заперечує відповідачка ОСОБА_2, що вона видала в січні 2008 року довіреність іншій особі –ОСОБА_4 на право керування заставленим автомобілем Дачія Логан, який ним користувався впродовж 2008 року, 2009 року та до 06.02.2010 року. 06.02.2010 року ОСОБА_4 передав заставлений автомобіль працівнику банку –заставодержателя. Після чого ОСОБА_2 добровільно видала 09.03.2010 року нотаріально завірену довіреність працівникам банку для реалізації автомобіля в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. 31.03.2010 року вона була ознайомлена з оцінкою автомобіля Дачія Логан, реєстраційний номер НОМЕР_1, яку не оскаржувала. Продовжувала сплачувати за кредитом до 16.06.2011 року. Наявність непогашеної заборгованості не заперечувала.

          Відповідно до п. 3.1.1 кредитного договору № 201/2008/980/08-ка/57 від 10.01.2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, в якості забезпечення виконання позичальником зобов»язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, позичальник передає в заставу предмет застави, який належить заставодавцю на праві приватної власності.

          Згідно з визначенням термінів даного договору предметом застави є автомобіль Дачія Логан, рік випуску 2007 , колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_2 Волноваським МРЕВ ДАІ на підставі свідоцтва про реєстрацію АНС 127008 , виданого тим же МРЕВ 04 січня 2008 року.

          Пунктом 3.1.4 кредитного договору № 201/2008/980/08-ка/57 від 10.01.2008 року передбачено, що на термін дії договору позичальник не має права без згоди банку розпоряджатися будь-яким чином предметом застави, а саме: відчужувати у будь-який спосіб (продавати, дарувати , обмінювати), знищувати, передавати у володіння і користування (оренду, лізінг) третім особам тощо.

          Таким чином , в порушення вимог ст. 586 ЦК України та п.3.1.4 кредитного договору ОСОБА_2 передала предмет застави –автомобіль Дачія Логан, реєстраційний номер НОМЕР_1, в користування іншій особі без згоди заставодержателя –банку, а також передала цій особі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АНС 127008 , виданого тим же МРЕВ 04 січня 2008 року.

          З акту прийому –передачі автомобіля Дачія Логан, 2007 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, від 06.02.2010 року у іншої особи вбачається, що працівником банку зафіксовані пошкодження даного автомобіля - деформовані: праві передні двері, задні праві двері, заднє праве крило, задній бампер, розбите праве бокове дзеркало. ( а.с. 23) Тобто наступну оцінку автомобіля Дачія Логан було проведено незалежним експертом з врахуванням наявних пошкоджень, що й вплинуло на суму оцінки.

          Сторони в судовому засіданні не заперечували того факту, що відповідачка ОСОБА_2 добровільно видала довіреність від 09.03.2010 року працівникам банку на право реалізації заставленого автомобіля ( а.с. 26, 50), тому на підставі ч.1 ст. 61 ЦПК України суд визнає даний факт.

          Тому суд вважає необґрунтованими посилання відповідачки ОСОБА_2 в зустрічній позовній заяві на порушення її прав банком як власниці транспортного засобу та посилання на порушення ст.ст. 386, 387, 1212-1213 ЦК України, оскільки, по-перше, сама ОСОБА_2 порушила виконання кредитного зобов»язання –припинила в 2009 році погашення кредиту та положення кредитного договору щодо заборони передачі у користування іншим особам. По-друге, мала місце добровільна передача заставленого автомобіля заставодержателю, добровільна видача довіреності заставодавцем –власником автомобіля –ОСОБА_2 заставодержателю –банку на право реалізації заставленого майна, а не примусове звернення стягнення на заставлене майно. До того ж, ОСОБА_2 була ознайомлена з оцінкою заставленого автомобіля 31.03.2010 року ( а.с.25) , не заперечує цього факту, не оскаржувала дану оцінку впродовж 2010-2011 років, продовжувала сплачувати кредитну заборгованість.

          Тому суд вважає позовні вимоги зустрічного позову необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

          Окрім того, на підставі ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача судовий збір в сумі 582 гривень 81 копійки.

          На підставі ст.ст. 526, 586, 610, 611, 625, ч.2 ст. 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.15, 30, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає: 85700, АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства „ Комерційний банк "Надра", вул.Артема, 15, м.Київ, 04053, на рахунок 29096800007027 в Філії ПАТ КБ «Надра»Донецьке РУ, МФО –334862, код ЄДРПОУ - 25605425, заборгованість за кредитним договором № 201/2008/980/08-ка/57 від 10.01.2008 року в сумі 46280 гривень 84 копійки (сорок шість тисяч двісті вісімдесят гривень 84 копійки), яка складається з наступного : заборгованість за кредитом –36081 гривень 76 копійок, сума боргу за нарахованими відсотками – 1715 гривень 08 копійок, пеня за прострочену сплату кредиту –618 гривень 39 копійок, пеня за прострочену сплату нарахованих відсотків –67 гривень 28 копійок, сума індексації за прострочену оплату кредиту –708 гривень 67 копійок, сума індексації за прострочену сплату відсотків –563 гривень 46 копійок, штраф –6526 гривень 20 копійок, а також судовий збір в сумі 582 гривні 81 копійку.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про витребування майна , придбаного без достатньої правової підстави, відмовити.

В повному обсязі рішення складене 09 жовтня 2012 року.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом десяти днів з дня отримання копії рішення особою, яка брала участь у справі, але не була присутньою у судовому засіданні під час проголошення судового рішення.

Суддя: