УКРАЇНА

          Справа № 2-34/11

№ провадження 2/443/12/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:                               головуючої          - судді Гудим О.М.

          при секретарі          - Рудич А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку майна в спільній сумісній власності подружжя; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя; та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Царичанської райдержадміністрації, Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання частково незаконним та часткове скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок та розпорядження Царичанської райдержадміністрації, на підставі якого видане дане свідоцтво; та про визнання частково нечинним рішення Царичанської селищної ради народних депутатів № 163 від 21.07.1999 року щодо видачі Державного акту на право приватної власності на землю та скасування вказаного Державного акту на право приватної власності на землю,

В С Т А Н О В И В:

          1) ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку майна в спільній сумісній власності подружжя.

          На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 18 січня 1991 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб.

          За період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали транспортні засоби та обладнання, а саме: автомобіль марки ЗАЗ 11024, рік випуску 1999, державний номер Е8313ЯА; мотоцикл Мінськ 31121, рік випуску 1991, державний номер 58-75 ДНЛ; причіп ЗАЗ 8101 «Степок», рік випуску 1993, державний номер НОМЕР_1; апарат зварювальний 1 фазний; верстат заточний 1 фазний. Вказані транспортні засоби зареєстровані на ім’я ОСОБА_2

          22.06.2004 року шлюб між ними розірвано.

          Відповідно до вимог ст.ст. 60 ч.1, 63, 68 СК України, ст. ст. 368 ч.3, 370 ЦК України частка ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на транспортні засоби та обладнання становить –Ѕ автомобіля, причепу, мотоцикла, апарата зварювального 1 фазного, верстата заточного 1 фазного.

          В 2004 році після розірвання шлюбу за домовленістю між нею та ОСОБА_2 транспортні засоби та обладнання знаходилися в користуванні ОСОБА_2

ОСОБА_3 ст. 364 ч.2 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим ч.2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Прохає:          

-          визнати за нею право власності на 1/2 частку транспортних засобів та обладнання, а саме: автомобіль марки ЗАЗ 11024, рік випуску 1999, державний номер Е8313ЯА, ринкова вартість якого складає суму в розмірі 20000 грн.; мотоцикл Мінськ 31121, рік випуску 1991, державний номер 58-75 ДНЛ, ринкова вартість якого складає суму в розмірі 8000 грн.; причіп ЗАЗ 8101 «Степок», рік випуску 1993, державний номер НОМЕР_1, ринкова вартість якого складає суму в розмірі 3000 грн.; апарат зварювальний 1 фазний, ринкова вартість якого складає суму в розмірі 5500 грн.; верстат заточний 1 фазний, ринкова вартість якого складає суму в розмірі 3000 грн., загальна вартість складає суму в розмірі 39500 грн.;

-          стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію за її 1/2 частку у спільному сумісному майні подружжя в розмірі 19750 грн.;

-          стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати по сплаті державного мита в розмірі 515 грн. та витрат на ІТЗ в розмірі 120 грн., а всього 635 грн.

2) ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя. Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 січня 2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя (справа № 2-369/11) об’єднано з цивільною справою № 2-34/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку майна в спільній сумісній власності подружжя, присвоївши справі № 2-34/11.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 18.01.1991 року між ними було укладено шлюб. 22.06.2004 року шлюб розірвано. У шлюбі ними(подружжям) було нажите майно, яке ОСОБА_2 оцінено у гривнях: два дивани, вартістю 1200 грн. за кожний, на загальну суму 2400 грн.; 2 м’які крісла, вартістю 800 грн. за кожне, на загальну суму 1600 грн.; 3 пуфики, вартістю 150 грн. за кожний, на загальну суму 450 грн.; 3 шифоньєри б/у вартістю 400 грн., на загальну суму 1200 грн.; 1 шифоньєр новий, вартістю 1300 грн.; ліжко двоспальне, вартістю 1300 грн.; 2 прикроватні тумбочки, вартістю 250 грн. кожна, на загальну суму 500 грн.; 2 трюмо, вартістю 300 грн. кожне, на загальну суму 600 грн.; 3 столи, вартістю 200 грн. за кожний, на загальну суму 600 грн.; 1 телевізор вартістю 6000 грн.; 1 відеомагнітофон вартістю 2600 грн.; 1 холодильник вартістю 3800 грн.; 1 газова плита вартістю 1170 грн.; 1 котел для обігріву будинку вартістю 2800 грн.; 1 лічильник газу вартістю 480 грн.; 1 унітаз вартістю 600 грн.; 1 ванна вартістю 800 грн.; 1 бінокль вартістю 480 грн.; 1 сейф великий вартістю 850 грн.; 2 килими вартістю 400 грн. за кожний, на загальну суму 800 грн., всього 33530 грн.

ОСОБА_3 ст. 60, ст. 70 ч.1 СК України майно,набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності і у разі його поділу частки дружини та чоловіка є рівними.

ОСОБА_1 на протязі більше 10 років користується переліченим майном, у той час, як ОСОБА_2 позбавлений цієї можливості. Деякі з перелічених речей були набуті ОСОБА_2 в порядку п.2 ч.1 ст. 57 СК України –як подарунок та є його приватною власністю.

Прохає виділити йому у власність в порядку поділу сумісного майна подружжя: 1 диван вартістю 1200 грн., 1 шифоньєр вартістю 110 грн., 1 телевізор вартістю 6000 грн., 1 газову плиту вартістю 1170 грн., 1 котел для обігріву будинку вартістю 2800 грн., 1 газовий лічильник вартістю 480 грн.,1 бінокль вартістю 480 грн., 1 кухонний гарнітур вартістю 3400 грн., 1 килим вартістю 100 грн.,всього 16730 грн., та стягнути з ОСОБА_1 на його користь судові витрати по справі.

          3) ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_2, Царичанської райдержадміністрації, Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання частково незаконним та часткове скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок та розпорядження Царичанської райдержадміністрації, на підставі якого видане дане свідоцтво; та про визнання частково нечинним рішення Царичанської селищної ради народних депутатів № 163 від 21.07.1999 року щодо видачі Державного акту на право приватної власності на землю та скасування вказаного Державного акту на право приватної власності на землю.

          На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 18 січня 1991 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб. В період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 збудували будинок за № 1 по вул. Богдана Хмельницького в смт Царичанка Дніпропетровської області.

14 грудня 1999 року ОСОБА_2 на підставі розпорядження Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області було видане свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами лише на ім’я ОСОБА_2 Крім того, ОСОБА_2 отримав Державний акт на право приватної власності на землю (серія І-ДП № 075336), виданий на підставі рішення виконкому Царичанської селищної ради народних депутатів(№ 163 від 21.07.1999 року) від 13 жовтня 1999 року(акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 200). Земельна ділянка площею 0,246га в межах згідно з планом передавалася для обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), розташована в смт Царичанка, вул. Богдана Хмельницького, 1 Дніпропетровської області.

22.06.2004 року шлюб між ними розірвано.

Майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності, здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім’ю України(ст. 16 ЗУ «Про власність»в редакції від 15.04.1991 року).

Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю, кожен з подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном (ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України від 20.06.1969 року).

ОСОБА_3 ст. 60 ч.1 СК України майно, набуте за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації(ч.5 ст. 61 СК України).

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають право на володіння, користування та розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України(ст. 68 СК України).

ОСОБА_3 ч.2, ч.4 ст. 89 Земельного кодексу України у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки подружжя. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Про те розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень ЦК України, оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя вже не діє.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу,є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом(ст. 368 ч.3 ЦК України).

ОСОБА_3 ч.1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду(ст. 370 ЦК України).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області по даній справі були призначені судові будівельно-технічна та землевпорядна експертизи для виділення в натурі 1/2 частки житлового будинку за № 1 з господарськими будівлями та спорудами та 1/2 частки земельної ділянки, площею - 0,246га, по вул. Богдана Хмельницького в смт Царичанка Дніпропетровської області. ОСОБА_1 здійснила оплату за проведені судові будівельно-технічну та земельну експертизи в розмірі 4500,48 грн. ОСОБА_3 з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки за № 678 від 04.05.2012 року нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 0,246га по вул. Богдана Хмельницького в смт Царичанка Дніпропетровської області становить 33306 грн. 42 коп.

Прохає:

-          визнати нечинним розпорядження Царичанської РДА в частині положення щодо видачі свідоцтва на право власності на ім’я ОСОБА_2 та скасувати свідоцтво про право власності на житловий будинок № 1 по вул. Богдана Хмельницького в смт Царичанка Дніпропетровської області з господарськими будівлями та спорудами від 14 грудня 1999 року, видане Царичанською РДА Дніпропетровської області на ім’я ОСОБА_2М;

-          визнати нечинним рішення Царичанської селищної ради народних депутатів № 163 від 21.07.1999 року в частині положень щодо видачі Державного акта на право приватної власності на землю на ім’я ОСОБА_2 та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю (серія І-ДП № 075336) від 13.10.1999 року, виданий виконкомом Царичанської селищної ради народних депутатів на ім’я ОСОБА_2М;

-          визнати за нею право власності на 1/2 частку в спільній сумісній власності подружжя, а саме: 1/2 частку житлового будинку за № 1 по вул. Богдана Хмельницького в смт Царичанка Дніпропетровської області з господарськими будівлями та спорудами та 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,246га;

-          виділити їй в натурі 1/2 частку житлового будинку за № 1 по вул. Богдана Хмельницького в смт Царичанка Дніпропетровської області з господарськими будівлями та спорудами, а саме за варіантом №2 експертного висновку судової будівельно-технічної експертизи: квартиру за № 1 (47/100 частки житлового будинку та надвірних споруд), яка складається: 1-10(7,6кв.м.) –коридор; 1-9 (6,3кв.м.) –обладнати під кухню –іншу; 1-8 (11,4 кв.м.) –ванна кімната; 1-7 (1,3 кв.м.) –туалет; 1-6 (16,1 кв.м.) –кухня; 1-1 (11,2 кв.м.) –кімната; 1-5 (21,3 кв.м.) –кімната, всього 75,2 кв.м., вартість –17776 грн.; надвірні споруди: IV –сіни –1288 грн.; сарай літ.Б –3377 грн., всього 4665 грн.; ринкова вартість квартири № 1 з надвірними спорудами –134152 грн., розмір компенсації на користь ОСОБА_1 –9045 грн.; 1/2 частку земельної ділянки, площею 1226,5 кв.м., що складається: під квартирою № 1 та надвір’ям –383,68 кв.м., під городом –842,82 кв.м., нормативна грошова оцінка Ѕ частки земельної ділянки становить 16653 грн. 21 коп.;

-          зобов’язати Царичанську РДА видати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на 1/2 частку житлового будинку за № 1, а саме квартиру за № 1 (47/100) по вул. Богдана Хмельницького в смт Царичанка Дніпропетровської області з господарськими будівлями та спорудами;

-          зобов’язати Царичанську селищну раду видати ОСОБА_1 Державний акт на право приватної власності на землю на 1/2 частку земельної ділянки в розмірі 1226,5 кв.м. по вул. Богдана Хмельницького в смт Царичанка Дніпропетровської області;

-          стягнути з ОСОБА_2 витрати по сплаті державного мита та витрат на ІТЗ;

-          стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати по сплаті вартості експертних досліджень пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2250,24 грн.

В судовому засіданні позивачка-відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 свої уточнені позовні вимоги, та свої уточнені зустрічні позовні вимоги підтримали повністю, а позовні вимоги ОСОБА_2 визнали лише частково, зокрема не визнали, що частина меблів, вказаних в уточненій позовній заяві ОСОБА_2 є спільною сумісною власністю подружжя, а тому не підлягає розподілу між ними, оскільки: диван-ліжко 1982 р.в., 3 стола 1982 р.в., шафа 3-х створчата 1981 р.в., 2 килими 1982,1991 р.в. - були подаровані їй (ОСОБА_1М.) до шлюбу та на весілля її матір»ю ОСОБА_5; кухонний гарнітур - був придбаний нею самою (ОСОБА_1М.) вже після розірвання шлюбу, що підтвердили в судовому засіданні і свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також - бінокля в неї немає, так як він знаходився в салоні автомобіля, який після розлучення забрав собі ОСОБА_2 Проте, ОСОБА_1 не заперечує виділити ОСОБА_2 шафу 3-х створчату, вартістю 169грн., телевізор «Рекорд» - 0 грн., газову плиту «Веста» -280грн., котел для обігріву будинку –360грн., лічильник газу – 148грн., килим - 0грн.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, надав заяву, в якій прохає розглядати справу у його відсутності, та за участі його представників, свої позовні вимоги змінив(зменшив, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи, та внаслідок того, що відмовився від поділу відеомагнітофону вартістю 2600 грн., та зменшив суму вартості кухонного гарнітуру з 3400 грн. на 2100 грн., а всього зменшив до суми позовних вимог в розмірі 7075 грн.), та прохає виділити йому у власність: шафу для одягу з комплекту меблів для спальні вартістю 169 грн., телевізор «Рекорд» -0 грн., газову плиту «Веста» вартістю 280 грн., котел для обігріву будинку вартістю 360 грн., лічильник газовий вартістю 148 грн., бінокль вартістю 480грн., кухонний гарнітур вартістю 2100 грн., килим – 0 грн., а всього на суму 3537 грн., та прохає повернути зайво сплачену суму судового збору 120 грн. 70 коп., і прохає стягнути з відповідача судовий збір на його користь в сумі 214,60 грн. і підтримав їх та заперечив частково позовні вимоги ОСОБА_9

В судовому засіданні представники відповідача-позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_10 та ОСОБА_11 уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 визнали частково, та підтримали повністю уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 Так, по уточненим позовним вимогам ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку у спільному сумісному майні подружжя - представники відповідача визнають позовні вимоги лише в частині визнання права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину транспортних засобів : мотоцикл Мінськ 31121, 1991 р.в. вартістю 1000грн. та причіп ЗАЗ 8101 «Степок», 1993 р.в., вартістю 600грн. Автомобіль ЗАЗ 1102, 1993 р.в., орієнтовною вартістю 4000грн., був об»єктом спільного майна подружжя, проте даного автомобіля в наявності на даний час немає, так як він прийшов в негодність і давно був зданий на металобрухт. Апарат зварювальний 1 фазний та верстат заточний 1 фазний є речами для професійних занять ОСОБА_2, до того ж це майно не має остаточної вартості внаслідок природного зносу, так як було придбане ще в минулому столітті, а вартість на це майно, заявлена позивачем безпідставна та не доведена позивачем ОСОБА_1

По уточненим зустрічним позовним вимогам ОСОБА_1, то представники відповідача ОСОБА_2 визнають позовні вимоги лише частково, а саме в частині визнання права власності на 1/2 частину майна подружжя за кожним із них. Проте прохає виділити в натурі йому (ОСОБА_2М.) - житловий будинок та земельну ділянку за варіантом №4 експертного висновку судово-будівельної експертизи, а не за варіантом №2, який потребує значних та вартісних вкладень лише з боку відповідача, як прохає позивачка ОСОБА_1, оскільки вважає, що саме варіант №4, який не потребує значних перебудов та переобладнань - лише закладення дверного прорізу між приміщеннями 1-1 та 1-10, земельна ділянка при такому поділу має ідеальні частки, що відповідає принципу рівності прав кожного з подружжя на спільну сумісну власність, передбачену ст.63 ч.1, ст.65 ч.1 СК України. Не згодні щодо виплати компенсації на користь ОСОБА_1

Заслухавши пояснення позивача –відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4, представників відповідача-позивача ОСОБА_12 –ОСОБА_10, ОСОБА_11, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, перевіривши справу, суд вважає, що уточнені позовні вимоги та уточнені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 та уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню за слідуючих підстав.

           Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.           

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

          Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України право власності в Україні є непорушним.

          ОСОБА_3 вимог ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

          ОСОБА_3 вимог ст.319 ч.1, ч.2 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

          ОСОБА_3 ст. 60 ч.1 СК України майно, набуте за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації(ч.5 ст. 61 СК України).

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають право на володіння, користування та розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України(ст. 68 СК України).

ОСОБА_3 ч.2, ч.4 ст. 89 Земельного кодексу України у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки подружжя. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Проте розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень ЦК України, оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя вже не діє.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу,є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом(ст. 368 ч.3 ЦК України).

ОСОБА_3 ч.1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду(ст. 370 ЦК України).

ОСОБА_3 ст. 364 ч.2 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим ч.2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

           У судовому засіданні встановлено, що позивач - ОСОБА_2 – є власником житлового будинку № 1 по вул. Богдана Хмельницького в смт. Царичанка Дніпропетровської області на правах приватної власності, що підтверджується копією технічного паспорту, копією свідоцтва про право власності, виданого 14.12.1999 року на підставі розпорядження голови Царичанської райдержадміністрації від 06.12.1999 року, прописаний за вказаною адресою з 14.12.1999 року, що підтверджується копією паспорта, копією домової книги, але тривалий час проживає окремо.

          Сторони перебували в зареєстрованому 18 січня 1991 року в відділі ЗАГС Царичанського району Дніпропетровської області шлюбі, який було розірвано 22.06.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Царичанського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за № 24, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-КИ № 265906. Під час шлюбу сторонами був збудований житловий будинок №1 по вул. Б.Хмельницького в смт.Царичанка, в якому після розірвання шлюбу залишилась проживати відповідачка. Також, у власності ОСОБА_2 мається земельна ділянка, розміром 0,246га, по вул.Б.Хмельницького,1 в смт.Царичанка для обслуговування житлового будинку, госпспоруд (присадибна ділянка), яка була приватизована ним в період перебування у шлюбі з ОСОБА_1 Вказане майно - є предметом спільного сумісного майна подружжя, на яке слід визнати право власності на 1/2 частку за кожним із подружжя та виділити кожному із сторін її в натурі, відповідно до варіанту №4 експертного висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27.01.2012 р., оскільки дійсно саме даний варіант не потребує значних перебудов та переобладнань - лише закладення дверного прорізу між приміщеннями 1-1 та 1-10, яке слід зобов»язати вчинити відповідача ОСОБА_2, який це не заперечує, до того ж земельна ділянка при такому поділу має ідеальні частки, що відповідає принципу рівності прав кожного з подружжя на спільну сумісну власність, передбачену ст.63 ч.1, ст.65 ч.1 СК України.

В зв»язку з цим, слід визнати нечинним рішення Царичанської селищної ради народних депутатів №163 від 23.07.1999 року в частині положень щодо видачі Державного акту на право приватної власності на землю на ім”я ОСОБА_2 та скасувати Державний акт на право власності на землю серії 1-ДП № 075336 від 13 жовтня 1999 року, виданий виконкомом Царичанської селищної ради народних депутатів на ім”я ОСОБА_2.

Проте, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання нечинним розпорядження Царичанської райдержадміністрації щодо видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на ім»я ОСОБА_2 та скасування даного свідоцтва від 14.12.1999 року, виданого Царичанською райдержадміністрацією на ім»я ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, оскільки згідно ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

          Підтверджуючого правоустановлюючого документа на даний час, який би свідчив про наявність права власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_1 немає. Навпаки, згідно свідоцтва про право власності, виданого за зверненням лише самого ОСОБА_2, тоді як ОСОБА_1 за видачею вказаних документів не зверталась у відповідні органи, власником вказаного спірного житлового будинку по вул. Б.Хмельницького,1 в смт.Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області являється відповідач ОСОБА_2. А тому, підстав для визнання такого розпорядження та свідоцтва незаконним немає. Проте, це ніяким чином не позбавляє права власності на 1/2 частину вказаного майна подружжя за іншим подружжям, а саме: за ОСОБА_1, оскільки дане нерухоме майно дійсно набуте подружжям під час їх перебування в шлюбі.

          Крім цього, в період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було придбане слідуюче майно: мотоцикл Мінськ 31121, 1991 р.в. вартістю 1000грн. та причіп ЗАЗ 8101 «Степок», 1993 р.в., вартістю 600грн., яке є об»єктом спільного сумісного майна подружжя, на яке слід визнати право власності на 1/2 частку за кожним із сторін, та яке підлягає виділу в натурі, а саме: слід виділити дане майно в натурі ОСОБА_2, у якого дане майно перебуває, а ОСОБА_1 слід сплатити ОСОБА_2 компенсацію вартості даного майна в сумі 800 грн.

          Проте, апарат зварювальний 1 фазний та верстат заточний 1 фазний слід виключити з переліку спільного сумісного майна подружжя, яке підлягає поділу між подружжям, оскільки позивачем ОСОБА_1 в своїх позовних вимогах не доведено його вартість, до того ж це майно є речами для професійних занять відповідача ОСОБА_2, який є фізичною особою підприємцем по ремонту автотранспорту, та яке на даний час немає остаточної вартості внаслідок природного зносу, а тому вартість цих речей неможливо врахувати при присудженні іншого майна другому із подружжя при їх поділу, відповідно до вимог ст.71 ч.3 СК України.

Також, подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період їх шлюбу був придбаний автомобіль ЗАЗ 1102, 1993 р.в., яке є неподільним майном, та якого на даний час в наявності немає, так як прийшов в негодність і був зданий на металобрухт, а тому на думку суду, з переліку майна, яке підлягає поділу між подружжям повинен бути виключеним, і поділу не підлягає.

           Крім цього, в період шлюбу подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як достовірно встановлено в судовому засіданні було придбано й інше рухоме майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між ними:

-          комплект м»яких меблів (диван -1шт, 2 крісла, 2 пуфика), вартістю 1692грн.;

-          комплект меблів для спальні (1 шафа 4-х створчата, 1 ліжко двохспальне, 2 приліжкові тумби, трюмо, пуфик), вартістю 1566грн.;

-          телевізор «Рекорд», вартістю 0 грн.;

-          холодильник, вартістю 0 грн.;

-          газову плиту «Веста», вартістю 280 грн.;

-          котел для обігріву будинку, вартістю 360грн.;

-          лічильник газу, вартістю 148 грн.;

-          унітаз з бачком, вартістю 140грн.;

-          ванну, вартістю 225 грн.;

-          сейф великий, вартістю 0 грн., а всього на суму 4411грн., згідно експертного висновку судової товарознавчої експертизи від 14.11.2011 року ( 1/2 частка кожного із подружжя становить 2205грн.50коп.).

Проте, в судовому засіданні встановлено, що кухонний гарнітур, вартістю 2100грн. - був придбаний особисто відповідачкою ОСОБА_1 вже після розірвання шлюбу; диван-ліжко 1982 р.в. - вартістю 0 грн., 3 стола 1982 р.в. загальною вартістю 78грн., шафа 3-х створчата 1981 р.в. вартістю 84 грн., 2 килими 1982,1991 р.в. вартістю 0 грн. - були подаровані особисто ОСОБА_1 до шлюбу та на весілля її матір»ю ОСОБА_5, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 (мати ОСОБА_1М.), ОСОБА_6, ОСОБА_7 (сестри ОСОБА_1М.), ОСОБА_8А.(чоловік сестри), а також - бінокль вартістю 0грн., якого в наявності немає на даний час у жодного із сторін, тому дане майно на загальну суму 2742грн. не є об»єктом спільного сумісного майна подружжя, а тому поділу між сторонами не підлягає.

Проте, ОСОБА_1 не заперечує із цього майна виділити ОСОБА_2 шафу 3-х створчату, вартістю 84 грн. 1981 р.в., та 1 килим вартістю 0 грн., а тому дане майно слід виділити у власність ОСОБА_2

Таким чином, слід виділити в натурі у власність ОСОБА_2:

-           телевізор «Рекорд», вартістю 0 грн.;

-          газову плиту «Веста», вартістю 280 грн.;

-          котел для обігріву будинку, вартістю 360грн.;

-          лічильник газу, вартістю 148 грн.; а всього на суму 788грн.,

-          а також шафу для одягу 3-х створчату, вартістю 84 грн., а всього на суму 872 грн.

ОСОБА_1 виділити у власність в порядку поділу спільного майна подружжя в натурі :

-          комплект м»яких меблів (диван -1шт, 2 крісла, 2 пуфика), вартістю 1692грн.;

-          комплект меблів для спальні (1 шафа 4-х створчата, 1 ліжко двохспальне, 2 приліжкові тумби, трюмо, пуфик), вартістю 1566 грн.;

-          холодильник, вартістю 0 грн.;

-          унітаз з бачком, вартістю 140грн.;

-          ванну, вартістю 225 грн.;

-          сейф великий, вартістю 0 грн.,а всього на суму 3623 грн. та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 1333грн.50коп.(3623грн. –2205,50грн.(1/2 частка) –84 грн. (вартість 3-створчатої шафи, яка не є об»єктом поділу майна подружжя, та яке згодна віддати відповідачка ОСОБА_1 позивачу ОСОБА_2 в рахунок компенсації)= 1333,50 грн.

На думку суду, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати повинні бути покладені на відповідачів - ОСОБА_2 по позовних вимогах ОСОБА_1, відповідно пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, та ОСОБА_1 по позовних вимогах ОСОБА_2, відповідно пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме :

1) Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: за сплату судового збору в сумі 214грн.60 коп. та 120 грн. за сплату витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом, а всього 334грн.60коп.

2) Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати: за сплату судового збору –214грн.60коп.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 225грн.12коп.;

Повернути позивачу ОСОБА_2 зайво сплачену ним із 335грн.30коп., згідно квитанції №1/46 від 14.06.2011 року, суму судового збору в розмірі 120грн.70коп., у відповідності з вимогами ст.83 ч.1 п.1 ЦПК України, в зв»язку із зменшеннями суми позовних вимог.

3) Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2250грн.24коп.; за сплату судового збору 8грн.50коп., 1598грн.50коп., а всього 1607грн.; за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 120грн., а всього 3977грн.24 коп.

          В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - слід відмовити.

Вжиті, згідно ухвал Царичанського районного суду Дніпропетровської області, заходи забезпечення позову, слід скасувати.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

                                                  В И Р І Ш И В:

          1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку у спільній сумісній власності подружжя, частково задовольнити.

          Визнати право власності на 1/2 частку у спільному сумісному майні подружжя за ОСОБА_1, а саме на : - мотоцикл Мінськ 31121, 1991 року випуску,держ.номер 58-75 ДНЛ, ринковою вартістю 1000грн.;

- причіп ЗАЗ 8101 «Степок», 1993 року випуску, вартістю 600грн.

          Визнати право власності на 1/2 частку у спільному сумісному майні подружжя за ОСОБА_2 , а саме на : - мотоцикл Мінськ 31121, 1991 року випуску,держ.номер 58-75 ДНЛ, ринковою вартістю 1000грн.;

- причіп ЗАЗ 8101 «Степок», 1993 року випуску, вартістю 600грн.

Виділити в натурі в порядку поділу майна ОСОБА_2:

- мотоцикл Мінськ 31121, 1991 року випуску,держ.номер 58-75 ДНЛ, ринковою вартістю 1000грн.;

- причіп ЗАЗ 8101 «Степок», 1993 року випуску, вартістю 600грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частину у спільному сумісному майні подружжя в розмірі 800грн.

          В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: за сплату судового збору в сумі 214грн.60 коп. та 120 грн. за сплату витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом, а всього 334грн.60коп.

          2. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, частково задовольнити.

          Визнати право власності на 1/2 частку спільного майна подружжя за ОСОБА_2, а саме на:

-          комплект м»яких меблів (диван -1шт, 2 крісла, 2 пуфика), вартістю 1692грн.;

-          комплект меблів для спальні (1 шафа 4-х створчата, 1 ліжко двохспальне, 2 приліжкові тумби, трюмо, пуфик), вартістю 1566 грн.;

-          телевізор «Рекорд», вартістю 0 грн.;

-          холодильник, вартістю 0 грн.;

-          газову плиту «Веста», вартістю 280 грн.;

-          котел для обігріву будинку, вартістю 360грн.;

-          лічильник газу, вартістю 148 грн.;

-          унітаз з бачком, вартістю 140грн.;

-          ванну, вартістю 225 грн.;

-          сейф великий, вартістю 0 грн., а всього на суму 4411грн.

Визнати право власності на 1/2 частку спільного майна подружжя за ОСОБА_1, а саме на:

-          комплект м»яких меблів (диван -1шт, 2 крісла, 2 пуфика), вартістю 1692грн.;

-          комплект меблів для спальні (1 шафа 4-х створчата, 1 ліжко двохспальне, 2 приліжкові тумби, трюмо, пуфик), вартістю 1566ГРН.;

-          телевізор «Рекорд», вартістю 0 грн.;

-          холодильник, вартістю 0 грн.;

-          газову плиту «Веста», вартістю 280 грн.;

-          котел для обігріву будинку, вартістю 360грн.;

-          лічильник газу, вартістю 148 грн.;

-          унітаз з бачком, вартістю 140грн.;

-          ванну, вартістю 225 грн.;

-          сейф великий, вартістю 0 грн., а всього на суму 4411грн.

Виділити ОСОБА_2 у власність в порядку поділу спільного майна подружжя в натурі :

-          телевізор «Рекорд», вартістю 0 грн.;

-          газову плиту «Веста», вартістю 280 грн.;

-          котел для обігріву будинку, вартістю 360грн.;

-          лічильник газу, вартістю 148 грн.;

-          а також шафу для одягу 3-х створчату, вартістю 84 грн., а всього на суму 872 грн.

Виділити ОСОБА_1 у власність в порядку поділу спільного майна подружжя в натурі :

-          комплект м»яких меблів (диван -1шт, 2 крісла, 2 пуфика), вартістю 1692грн.;

-          комплект меблів для спальні (1 шафа 4-х створчата, 1 ліжко двохспальне, 2 приліжкові тумби, трюмо, пуфик), вартістю 1566ГРН.;

-          холодильник, вартістю 0 грн.;

-          унітаз з бачком, вартістю 140грн.;

-          ванну, вартістю 225 грн.;

-          сейф великий, вартістю 0 грн.,а всього на суму 3623 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 1333грн.50коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати: за сплату судового збору –214грн.60коп.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 225грн.12коп.;

          Повернути позивачу ОСОБА_2 зайво сплачену ним із 335грн.30коп., згідно квитанції №1/46 від 14.06.2011 року, суму судового збору в розмірі 120грн.70коп.

          В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

          3. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Царичанської райдержадміністрації, Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області про визнання частково незаконним та часткове скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок та розпорядження Царичанської райдержадміністрації, на підставі якого видане дане свідоцтво; та про визнання частково нечинним рішення Царичанської селищної ради народних депутатів № 163 від 21.07.1999 року щодо видачі Державного акту на право приватної власності на землю та скасування вказаного Державного акту на право приватної власності на землю, частково задовільнити.

          Визнати нечинним рішення Царичанської селищної ради народних депутатів №163 від 23.07.1999 року в частині положень щодо видачі Державного акту на право приватної власності на землю на ім”я ОСОБА_2 та скасувати Державний акт на право власності на землю серії 1-ДП № 075336 від 13 жовтня 1999 року, виданий виконкомом Царичанської селищної ради народних депутатів на ім”я ОСОБА_2.

          Визнати право власності на 1/2 частку в спільній сумісній власності подружжя за ОСОБА_1, а саме –на 1/2 частку житлового будинку за №1 по вулиці Богдана Хмельницького в смт.Царичанка Дніпропетровської області та на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,246 га.

          Визнати право власності на 1/2 частку в спільній сумісній власності подружжя за ОСОБА_2, а саме - на 1/2 частку житлового будинку за №1 по вулиці Богдана Хмельницького в смт.Царичанка Дніпропетровської області та на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,246 га.

          Виділити в натурі ОСОБА_1 1/2 частку житлового будинку за №1 по вул.Б.Хмельницького в смт.Царичанка Дніпропетровської області з господарськими будівлями та спорудами, згідно варіанту №4 експертного висновку судово-будівельної експертизи, а саме: квартиру №2 (43/100 частки житлового будинку та споруд) з наступними приміщеннями в житловому будинку:

-          1-1 (11,2 кв.м) –коридор;

-          1-2 (13,7 кв.м) –кімната;

-          1-5 (21,3 кв.м) –кімната;

-          1-4 (16,8 кв.м) –кімната;

-          1-3 (24,2 кв.м) –кімната;

разом 87,2 кв.м, вартістю 20612грн.;

ринкова вартість квартири №2 становить 123 219грн.,

Зобов»язати ОСОБА_1 зробити наступні переобладнання:

-          приміщення 1-2 обладнати під кухню.

Виділити в натурі ОСОБА_2 - 1/2 частку житлового будинку за №1 по вул.Б.Хмельницького в смт.Царичанка Дніпропетровської області з господарськими будівлями та спорудами, згідно варіанту №4 експертного висновку судово-будівельної експертизи, а саме: квартиру №1 (57/100 частки житлового будинку та споруд) з наступними приміщеннями в житловому будинку:

-          1-10 (7,6 кв.м) –коридор;

-          1-9 (6,3 кв.м) - кімната

-          1-8 (11,4 кв.м) –ванна кімната

-          1-7 ( 1,3 кв.м) –туалет;

-          1-6 (16,1 кв.м) –кухня;

-          111 (25,6 кв.м) –обладнати під житлову кімнату;

разом 68,8 кв.м –вартість 16 145 грн., а також надвірні споруди:

-          1У –сіни –1288 грн.;

-          підвал –6486 грн.;

-          сарай літ Б –3 377гр.,; всього 11 151грн.,

ринкова вартість квартири №1 з надвірними спорудами 163 175 грн.

Зобов»язати ОСОБА_2 зробити наступні переобладнання:

-          обладнати приміщення 111(гараж) під житлову кімнату, в т.ч. ворота обладнати у вікно;

-          облаштувати подвійні двері в приміщенні 1У;

-          закласти дверний проріз між приміщеннями 1-1 і 1-10.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі – 19 978грн.

Виділити в натурі ОСОБА_1 1/2 частку земельної ділянки з нормативною грошовою оцінкою 16 653 грн.21 коп. –в розмірі 1230 кв.м, що відповідає ідеальній частині, що складається з : під квартирою №2 –108,33 кв.м; під двором –339,27 кв.м; під городом -782,4 кв.м.

          Виділити в натурі ОСОБА_2 1/2 частку земельної ділянки з нормативною грошовою оцінкою 16 653 грн.21 коп. –в розмірі 1230 кв.м, що відповідає ідеальній частині, що складається з : під квартирою №1 та надвір»ям –452,4 кв.м; під городом -777,6 кв.м.

          В іншій частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 –відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2250грн.24коп.; за сплату судового збору 8грн.50коп., 1598грн.50коп., а всього 1607грн.; за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 120грн., а всього 3977грн.24 коп.

          Заходи забезпечення позову скасувати –зняти:

- арешт з речей, що є предметом спору та знаходяться у ОСОБА_1, який був накладений згідно ухвали Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 20.06.2011 року, надіславши копію рішення на адресу Державної виконавчої служби Царичанського районного управління юстиції Дніпропетровської області;

- заборону на відчуження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по вул.Б.Хмельницького,1 в смт. Царичанка Дніпропетровської області, згідно ухвали Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 01.07.2012 року, надіславши копію рішення до ВДВС Царичанського РУЮ та КП «Царичанське БТІ»;

- заборону на відчуження земельної ділянки площею 0,246 га , розташованої по вул.Б.Хмельницького,1 в смт. Царичанка Дніпропетровської області, згідно ухвали Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19.07.2012 року, наділсавши копію рішення до ВДВС Царичанського РУЮ.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з подачею апеляційної скарги через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне рішення виготовлено 26 жовтня 2012 року.

Головуюча           О.М.ГУДИМ