Категорія справ: 3 Справа № 1-53

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт.  Маневичі                                                                             11 червня 2007 року

Маневицький районний суд Волинської області у складі

головуючого - судді                                                    Костюкевича С. Ф.

за участю: секретаря                                                   Боймиструк О.Ф.

прокурора                           Дуднік М. М.

представника цивільного          Кучук І.Ю.

позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.  Маневичі справу по обвинуваченнюОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя АДРЕСА_1,  українця,  громадянина України,  з професійно-технічною освітою,  військовозобов'язаного,  непрацюючого,  неодруженого,  потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи,  раніше не судимого,  у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1. 15 квітня 2007 року,  о 22-й годині,  перебуваючи на подвір'ї будинку ОСОБА_2.,  що поАДРЕСА_2,  на грунті особистих неприязних відносин до останнього,  наніс йому один удар ліктем правої руки в ділянку нижньої щелепи зліва,  внаслідок чого заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої гілки нижньої щелепи,  яке згідно висновку СМЕ № 51 від 10.05.2007 року,  належить до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.

Підсудний ОСОБА_1. в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю,  щиросердечно розкаявся у вчиненому,  показав,  що 15 квітня 2007 року,  біля 16-ї години,  він разом з друзями відпочивав у лісовому масиві поблизу смт.  Маневичі. Через деякий час до них підійшов ОСОБА_3,  який повідомив,  що їхнього товариша ОСОБА_4,  цього ж дня у власному будинку побивОСОБА_2 Того ж дня,  о 22-й годині він з товаришами пішов до ОСОБА_2 додому,  щоб вияснити причину бійки,  де на подвір'ї його будинку,  між ними виникла суперечка,  яка переросла в бійку,  під час якої він наніс потерпілому один удар ліктем правої руки в щелепу. Додав,  що алкогольних напоїв того дня не вживав. Розуміє,  що вчинив дії за які передбачена кримінальна відповідальність,  щиро розкаюється вчиненому,  просив його суворо не карати,  зважити,  що потерпілий до нього ніяких претензій не має.

Представник цивільного позивача Кучук І.Ю. в судовому засіданні пояснила,  що підсудний на даний час добровільно оплатив витрати понесені Маневицькою ЦРЛ на лікування потерпілого,  тому даний медичний заклад до нього ніяких претензій не має.

Покази підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи,  які ним не оспорюються.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 вини в інкримінованому йому злочині,  його вина у вчиненому підтверджується іншими доказами,  дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового слідства по даній кримінальній справі,  зокрема,  рапортом оперативного чергового Маневицького РВ УМВС від 16.04.2007 року,  повідомленням з Маневицької ЦРЛ від 16.04.2007 року,  протоколом прийняття заяви про вчинений злочин від 17.04.2007 року (а.с.  З,  4,  5),  де вказано,  що жителю смт.  Маневичі ОСОБА_2підсудним ОСОБА_1 були нанесені тілесні ушкодження; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15.05.2007 року (а.с.  41),  під час проведення якого ОСОБА_1. вказав,  яким чином і куди він наніс удар потерпілому ОСОБА_2; актом судово-медичного обстеження № 47 від 25.04.2007 року,  висновком судово-медичної експертизи № 51 від 10.05.2007 року (а.с.  12-13,  30-31),  в яких вказано,  що у потерпілого ОСОБА_2. виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої гілки нижньої щелепи,  що за ознакою тривалості розладу здоров'я (більше 21 дня) належить до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності,  суд вважає,  що підсудний ОСОБА_1. вчинив злочин,  передбачений ч. 1  ст.  122 КК України,  оскільки умисно спричинив потерпілому ОСОБА_2тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості,  тобто умисні ушкодження,  які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків,  передбачених у статті 121 КК України,  але такі,  що спричинили тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання,  суд враховує,  що підсудний ОСОБА_1. вчинив злочин середньої тяжкості.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудного ОСОБА_1,  а саме: його позитивну характеристику з місця проживання,  до кримінальної відповідальності притягується вперше,  є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

До обставин,  що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1,  суд відносить його щире каяття,  активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин,  які б обтяжували покарання підсудного,  суд не вбачає.

Виходячи із наведеного суд вважає,  що виправлення підсудного ОСОБА_1,  а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим,  так і іншими особами,  можливе при призначенні йому покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статті,  по якій він притягується до кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. „ж"  ст.  1,   ст.  6 Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року,  що набрав чинності з моменту опублікування - 9 червня 2007 року,  підлягають звільненню від кримінальної відповідальності особи,  кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні суду,  але не розглянуті судами стосовно осіб,  які є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи і підлягають під дію Закону України „Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Беручи до уваги,  що ОСОБА_1. свою вину у вчиненні злочину,  передбаченому ч. 1  ст.  122 КК України,  визнав повністю,  вчинений ним злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості,  підсудний є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи,  що підтверджується відповідним посвідченням серіїНОМЕР_1 від 03.05.2006 року виданим Волинською облдержадміністрацією,  враховуючи його прохання звільнити від покарання в зв'язку з актом амністії,  тому на нього поширюється дія Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року.

Керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,   ст.  86 КК України,   ст.  ст.  1,  6 Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року,  суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  122 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі п. „ж"  ст.  1, 6 Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року засудженого ОСОБА_1 від покарання звільнити.

Міру запобіжного заходу,  підписку про невиїзд з постійного місця проживання,  скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.