Лисянський районний суд Черкаської області

, м ,                      тел. (факс):

__________________________________________________________________________________________________________________

22.12.2011                      Справа №: 2-497/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22 грудня 2011 року. Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої –судді Добриднюк Н.О.

за участю секретаря Мельниченко Т. І

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства „Нива ЛЛ”, Лисянського районнго відділу Черкаської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди землі

                                        В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства „Нива ЛЛ”, Лисянського районнго відділу Черкаської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди землі .

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала і, в їх обгрунтування, суду пояснила, що наприкінці серпня 2006 року їй стало відомо від мешканців с. Погибляк Лисянського району, що можна звернутись за місцезнаходженням Погибляцької сільської ради, приміщення якої одночасно є і місцезнаходженням ПСП „Нива ЛЛ” для укладання договору оренди земельної ділянки.

На початку вересня 2006 року вона звернулася до відповідача ПСП „Нива ЛЛ” із запитанням щодо умов майбутнього договору та порядку його укладення . Представники відповідача запропонували їй укласти договір оренди землі строком на 5 років, з розміром орендної плати, яка буде сплачуватись на вибір орендодавця в грошовій або в натуральній формі з урахуванням щорічної індексації; в договорі буде зазначено продукцію, якою буде сплачуватись орендна плата в натуральній формі. Даний договір буде посвідчено нотаріально. Представниками відповідача було сказано, що ніяких документів їм можна не надавати, оскільки вони в них є , раніше з відповідачем було укладено договори оренди і надавали необхідні документи, і що їй потрібно лише поставити підпис у договорі оренди та акті прийому-передачі земельної ділянки. Для цього їй надали друкований бланк договору оренди, в якому друкованим текстом були зазначені загальні фрази договору оренди землі. Договір вона підписувала, але що буде написано в договорі не знала, оскільки підпис поставила на пустому бланку. Після підписання даного бланку договору представники відповідача забрали всі примірники договору для їх дозаповнення та здійснення Державної реєстрації.

ЇЇ примірник договору їй надали лише в серпні 2011 року, після того, як вона звернулася до відповідача для отримання інформації про те, яким чином і коли він має намір повернути належну їй земельну ділянку, враховуючи, що через декілька тижнів закінчується строк оренди.При цьому представник відповідача повідомив, що відповідач не буде повертати належну їй земельну ділянку, оскільки договір оренди укладено на 10 років, а не на 5, та даний договір є чинним, оскільки він зареєстрований Лисянським районним відділом ЧРФ „Центру ДЗК” та посвідчений секретарем Погибляцької сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Лише при ознайомленні з отриманим в кінці серпня 2011 року примірником договору вона дізналася умови укладення договору. З вказаними умовами договору вона не згідна Просить суд, визнати договір недійсним, оскільки вона не знала, що договір укладали на 10 років і взагалі підписувала пустий бланк договору і про істотні умови договору їй нічого відомо не було.У сільській раді вона не була і при ній її підпис ніхто не посвідчував.

Представник відповідача позов не визнав і суду пояснив, що у 2006 році постало питання про доцільність існування підприємства „Нива Лисянщини” і тому вони розпочали роботу по створенню нового підприємства. Він, на правах керівника ТОВ „Нива Лисянщини” , розпочав роботу з людьми. Тобто почав розпитувати людей чи згідні вони були розірвати договори з ТОВ „Нива Лисянщини” і заключити договора з ПСП „Нива ЛЛ”. Він , з іншими працівниками, зустрічалися з людьми за тиждень, за два дні до дати підписання договору і хто мав бажання, ті підписували угоду про розірвання договорів з ТОВ „Нива Лисянщини”, біля договорів прикріплені угоди, а потім за згодою людини оформляли другий договір.

Він підписував договора один день, приблизно 10-11 вересня , не пізніше.Свій підпис на той момент печаткою не скріплював, а коли виготовили і надіслали печатку, тоді скріпив підпис печаткою.Вважає, що це не велика помилка, коли печатка ставилася пізніше.Коли реєструвався договір, тоді на той момент печатка вже була, дата реєстрації у земельному відділі приблизно жовтень 2006 року.Він був присутнім не при всіх завіреннях підписів в договорах у сільській раді,це була одна з обов”язкових вимог кадастрового бюро, щоб підпис власника земельної ділянки був посвідчений у сільській раді. Була вимога людей, щоб оплату державного мита за посвідчення підпису на договорі оплатили засновники, йому не відомо, яким чином засновники оплачували державне мито. у 2006 році до 10 вересня були підписані договори, але це відбувалося не за один день, а приблизно за 3-7 днів, почали приблизно за 3-5 днів до 10 вересня, спочатку спілкувалися з людьми, оформляли і за два дні до 10 вересня почали підписувати. Він на той час був директором ПСП „Нива ЛЛ” за наказом. На договорах оренди дата 10 вересня 2006 року, що відповідає даті підписання договору, він ставив печатку ПСП „Нива ЛЛ” на договорах .Чому люди на даний час відмовляються від підпису на договорах, він пояснити не може. Позивач отримувала орендну плату по договору,тому договір є дійсний. Відносно заповнення договорів нічого пояснити не може, так як при підписуванні договору не звернув на це увагу. Основні пункти договору були заповнені, визнає, що при заповненні та укладанні договорів оренди були зроблені помилки, згідний з тим, що договір укладали неналежним чином, але суттєвого значення це не має, так як позивач отримувала орендну плату.Просить в задоволенні позову відмовити, так як відсутні підстави для його задоволення.

          Вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності , суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що на момент укладання договорів оренди землі вона перебувала на посаді секретаря Погибляцької сільської ради Лисянського району Черкаської області , з 1998 року по 2010 рік.Вона записувала людей, які платили державне мито за посвідчення договору оренди землі. Договора на руки позивачам не віддавали, оскільки він не пройшов реєстрацію в кадастровому бюро, а договір дійсний тільки після реєстрації в кадастровому бюро. Людина приходила в сільську раду і печатку ставив сільський голова. Реєстрували договори не менше тижня, а числа ставили відповідно до договору.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона працює у ПСП з 2001 року, на момент укладення договорів працювала в ПСП „Нива ЛЛ”. Люди приходили до з документами вони оформляли договора в присутності людей, а частина людей, які не хотіли чекати, залишали документи і підписували чисті бланки. Люди були ознайомлені з договорами оренди. Вони розказували людям на словах, що договір укладається на 10 років і говорили про розмір орендної плати. Хто конкретно підписував сам вона вже не пам”ятаю, але люди підписуючи договора знали на що йдуть. Хто був не згідний укладати договір на 10 років, то підписували на п”ять і на три роки. Були такі люди, як ОСОБА_4 та його дружина, то за нього підпис ставила його дружина. Вона особисто не підписувала чужі договора, вона відповідала за оформлення договору. На частині договорів печатку ставила вона. Договір посвідчували у сільській раді, то ОСОБА_2 заходила і запитувала чи є такі люди. Договора виписували одним числом, вона вже не пам”ятаю, хто дав таку вказівку, там є різні дати: хто раніше, хто пізніше. Люди приходили до 10 числа, оскільки люди здавали документи, а вони все оформляли, оформлення документів розпочали ще до 10 числа.10 числа люди записували бланки, ті, що раніше оформляли документи, то поверталися в сільську раду. Після того, як оформили договора, директор поставив печатку і підпис і 10 числа завезли все у земельний відділ. Ніхто з претензіями відносно виплати орендної плати не звертався, люди отримували орендну плату, вони виписували цетлики, ставили дату, на коморі були списки і по вказаних списках люди отримували зерно і ставили свої підписи.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона працює у ТОВ з 2002 року, у 2006 році вона заповнювала разом з ОСОБА_3 бланки договорів, люди приносили копії Державних актів. Договора заповнювали і в присутності людей і без них, оскільки люди не хотіли чекати. Договір заключали в трьох екземплярах: перший екземпляр записували повністю, а інші два договори були написані тільки прізвища, але люди ставили свій підпис. Люди приходили із ідентифікаційними номерами та копіями Державних актів, потім вказані договора реєстрували у сільській раді. Коли було багато людей секретар сільської ради сиділа разом з ними, а потім вже вони направляли людей у сільську раду. Договора були не повністю заповнені. Вони скріплювали три екземпляри договорів, повністю записували перший екземпляр договору, людина підписувала, а потім його дозаповнювали. А було і так, що й повністю заповнювали три екземпляри договорів, давали людям договори, щоб прочитали. Не було такого, щоб у договорах розписувався хтось інший, як могло статися, що люди відмовляються від того, що саме вони ставили підписи на договорі,вона пояснити не може. Люди приходили частинами: хто у 2006 році, а хто і в 2007 році. Заповнювали бланки договорів перед 10 вересня, а є такі, що заповнювали договора і після 10 вересня. Є такі, що підписували і оформляли пізніше, а підпис ставили 10 вересня. Вона не знає, як це пояснити.. Сказали заповнювати бланки 10 вересня, то ми так і ставили 10 вересня. Наперед бланки договорів не заповнювали, було таке, що навпаки люди не хотіли чекати, то писали тільки прізвище, а решту не заповнювали, люди підписували , а потім дозаповнювали договора .

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює сільським головою 14 років і коли укладалися вказані договори оренди він перебував на посаді сільського голови. За нотаріальні дії в сільській раді відповідає секретар сільської ради, ніхто інший за посвідчення договорів не відповідає. У 2006 році вказаний обсяг роботи виконувала бувший секретар сільської ради ОСОБА_2. Було приблизно 340 власників майнових паїв і сільська рада посвідчувала на договорах оренди підписи, він був присутнім. У присутності ОСОБА_2 підписували договора.-          Договір підписували у сільській раді, сільська рада посвідчувала підпис людини, а потім реєструвала. Він особисто був присутнім у всіх 340 осіб. Приблизно за тиждень посвідчили договора. ОСОБА_2 реєструвала договори у книзі, записувала номери попорядку, це особливості процесу і посвідчувала тим числом, яке стояло у договорі, можливо це і помилка, але я думаю, що це не так суттєво. Випадків, щоб при посвідченні договорів оренди не було людини, такого не було. Позовну заяву склали за людей і навіть немає підпису людини. Причина даного звернення людей до суду така, що можливо люди хочуть іншого орендаря. Не знає, чому люди говорять, що у договорах не їх підписи. Вказані засвідчені договори брали два засновники та ОСОБА_2 і самі відвозили в „Центр ДЗК”. Є відомість по якій видавали договір. За кожну людину мито платили засновники, тобто за посвідчення договору оренди в сільській раді люди грошей не платили У договорі при посвідченні підпису були підпис та печатка Товариства. Кожна людина приходила із договором і ОСОБА_2 посвідчувала підпис, а він ставив печатку. Якого числа посвідчували договори точно не пам’ятає, приблизно у вересні місяці, точно після 10 вересня сільська рада нічого не посвідчували. Журнал реєстрації договорів десь є в наявності

          Відповідно до ч.4 ст.87, ч.1 ст.92 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

          Як вбачається із свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А00 № 637943 приватне сільськогосподарське підприємство „Нива ЛЛ” зареєстровано 08.09.2006 року, номер запису про державну реєстрацію 1 010 102 0000 000317. Тобто, права і обов’язки юридичної особи у відповідача виникли з 08.09.2006 року. Однак, як встановлено в судовому засіданні, оформлення договорів почалося ще до того, як відповідач набув статусу юридичної особи. Так, сам відповідач в судовому засіданні пояснив, що приблизно за 3-5 днів до 10 вересня , за тиждень, за два дні до 10 вересня, зустрічалися з людьми і хто мав бажання, то розривали старі договора і підписували нові. Свідки ОСОБА_3Л та ОСОБА_5 суду пояснили, що вони безпосередньо займалися оформленням договорів і таке оформлення розпочалося до 10 вересня .Засновник сказав ставити дату 10 вересня, чому так, вони пояснити не можуть. З цього вбачається, що відповідач вчиняв правочин не маючи обсягу цивільної дієздатності, що суперечить вимогам ст. 203 ч.2 ЦК України.

Законодавець у ст.207 ч. 2 ЦК України закріпив вимоги до письмової форми правочину, де зазначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства , та скріплюється печаткою.Дана норма закону була грубо порушена відповідачем при укладанні договорів оренди землі. Як спочатку пояснював представник відповідача , він 10 вересня 2006 року підписував договора оренди землі, скріплював їх печаткою,після чого люди йшли з договорами в сільську раду, де посвідчувався їх підпис

Пізніше, після вивчення матеріалів справи, представник відповідача пояснив, що договора скріплювалися печаткою пізніше, але це не має суттєвого значення, так як договір виконувався сторонами.

Свідок ОСОБА_6суду пояснив, що підписи орендодавців на договорах оренди вони в сільській раді посвідчували у вересні, точно після 10 вересня підписи не посвідчували і при посвідченні підписів в договорах оренди був у наявності підпис та печатка товариства .

          Дані твердження спостовуються документально. Так, на свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи- ПСП „Нива ЛЛ” мається відмітка, що дозвільною системою Лисянського РВ УМВС видано дозвіл за № 000573 на виготовлення круглою печатки лише 20.09.2006 року. Тобот, на момент підписання договору оренди землі 10 вересня 2006 року даний договір не міг бути скріплений печаткою, оскільки така печатка ще не виготовлялася, що свідчить про порушення відповідачем вимог закону до письмової форми правочину.

          Згідно ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як пояснила позивач , вона бажала укласти договір оренди землі строком на п’ять років. Дане волевиявлення позивача не знайшло свого відображення в договорі оренди землі.При підписанні нею договору дана умова не була внесена до договору . Вона підписала чистий бланк договору, де істотні умови договору не були зазначені, таким чином її волевиявлення не враховано. Твердження позивача матеріалами справи та іншими доказами не спростовується. Так, свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили, що при підписанні договорів оренди землі вони записували лише прізвища власників земельни х ділянок і ті розписувалися в договорі, а пізніше вони дозаповнювали договора.Про умови договору вони пояснювали людям усно.

          Законом України „Про оренду землі”прямо передбачено порядок та умови укладення договорів оренди землі. Стаття 15 вказаного закону прямо передбачає істотні умови договору оренди землі:об’єкт оренди; строк дії договору; орендна плата із визначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків , порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об’єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження( обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини;відповідальність сторін . В даній статті прямо передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов,передбачених цією статтею,а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Стаття 17 Закону України „Про оренду землі”передбачає умови передачі об’єкта орени і встановлює, що передача об’єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання передачі. Договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації( ст.18).

          Аналіз договору , укладеного між позивачем та відповідачем свідчить про наступне. Всупереч вимогам ст. 15 Закону України „Про оренду землі” в договорі оренди відсутні такі істотні умови договору оренди: в договорі не зазначено , умови передачі земельної ділянки в оренду, умови збереження стану об’єкта оренди, встановлено чи невстановлено обмеження (обтяження ) щодо використання земельної ділянки. Такі графи в бланкові договору є, але вони не заповнені, що являє собою відсутність вказаних істотних умов договору в договорі.

          Пунк 20 договору передбачає строки передачі земельної ділянки, де вказано, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі. Однак, на порушення даної вимоги приймання - передача земельної ділянки здійснена до набрання чинності даним договором. Договір зареєстрований в центрі земельного кадастру 02.10.2006 року, а акт приймання передачі земельної ділянки свідчить про передачу земельної ділянки ще 10.09.2006 року.

          Крім того, в самому договорі зазначено, що невід’ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки ; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень

( обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів ; акт визначення меж земельної ділянки в натурі ; проект відведення земельної ділянки. Вказані невід’ємні частини договору в договорі відсутні, хоча законодавець відносить дані умови до істотних умов договору і їх відсутність тягне за собою недійсність договору.

          Відповідач, погодившись з істотними порушеннями укладення договору оренди землі,

все ж вважає, що визнавати даний договір недійсним немає підстав, оскільки договір виконувався сторонами. Орендодавець отримував орендну плату по договору і претензій не пред’являв.

          З таким твердженням погодитися не можна виходячи з вимог п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, де зазначено, що судам необхідно враховувати , що виконання чи невиконання сторонами зобов’язань, які виникли з правочину, має значення лише для визнапчення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

          Не можна прийняти до уваги і твердження представника відповідача про те, що необхідно звернути увагу на те, що відповідно до статті 217 ЦК України правочин не може бути визнано недійсним в цілому, якщо він не відповідає тільки частинами. Як вбачається зі змісту ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Дана стаття не може бути застосована до оспорюваного правочину, так як в договорах оренди землі відсутні істотні умови договору, які визнані обов’язковими для даного договору і без даних умов договір укладений бути не може ( ст. 15 Закону України „Про оренду землі”).

          Предстаник відповідача в дебатах просив суд відмовити в задоволенні позову ще й по тій причині, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду.Суд вважає, що строк позовної давності для звернення до суду позивач не пропустила. Відповідно до ст.261 ч.1 ЦК України перебіг позовної давності починаэться від дня, коли особа доваідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позивач в судовому засіданні суду пояснила, що в серпні 2011 року вона звернулася до відповідача , щоб дізнатися про умови повернення їй земельнеої ділянки, так як строк договору оренди смпливає, оскільки була впевнена , що договір укладений строком на 5 років. Примірника договору оренди землі їй на руки не видавали, вона підписувала чистий бланк договру і даний пункт договору вказаний не був, їй на словах пояснили, що договір буде заповнений пізніше з указаннім строку його укладення 5 років. Дане твердження позивача нічим не спостовано. Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що орендодавці підписували бланки договорів, де було зазначено тільки прізвище, решта договору заповнювалася пізніше. Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що всі примірники договорів у людей забрали, так возили договора на державну реєстрацію. Ніяких даний про те, що після реєстрації договра були передані орендодавцям суду не надано. Навпаки, представник відповідача суду пояснив, що кожний міг прийти в контору підприємства, взяти примірник договору і оскаржити його.Це повністю свідчить про те, що примірника договору у позивача на руках не було і з його умовами вона ознайомлена не була.

          Недодержання в момент вчинення правочину стороною( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою , п’ятою та шостою статті 203 ЦК України є підставою для недійсності правочину( ст.215 ЦК України). Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. З ч.2 ст.203 ЦК України вбачається, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а ч.3- що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як встановлено судом, ваідповідач укладаючи договора оренди землі ще ине мав необхідної цивільної дієздатності, про що вказано вище. Також судом встановлено, що волевиявлення орендодавця не закріплено в договорі оренди землі. За таких умов є всі підстави для визнання даного правочину недійсним. Крім того, Приукладенні договру оренди землі не виконано умов про істотні умови договору оренди і стаття 15 Закону України „Про оренду земля” прямо вказує на недійсність дакого договру.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що позов підлягає до задоволення, договіо оренди землі повинен бути визнаний недійсним.

Керуючись ч.4 ст. 87, ч.1 ст.92, ст. 203, ч.2 ст.207, ч.1 ст.215, ч.1 ст.217, ч.1 ст.261 ЦК України, смт.15,17,20 Закону України „Про оренду землі”, п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, ст., ст. 5, 10, 11, 57, 58, 60, 107, 130, 174, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України , суд                                         

В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства „Нива ЛЛ”, Лисянського районнго відділу Черкаської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди землі задоволити в повному обсязі.

          Визнати недійсним договір оренди землі , датою укладення якого зазначено 10.09.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватними сільськогосподарським підприємством „Нива ЛЛ”, що зареєстрований Лисянським районним відділом Черкаської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 21.12.2007 року під № 040778900215.

          Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі , датою укладення якого зазначено 10.09.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватними сільськогосподарським підприємством „Нива ЛЛ”, що зареєстрований Лисянським районним відділом Черкаської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 21.12.2007 року під № 040778900215.

          Роз’яснити сторонам, що з повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися в Лисянському районному суді 28 грудня 2011 року.

          На рішення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Лисянський районний суд протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Суддя Добриднюк Н. О.