Справа № 2-627/11

2/0418/319/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Ткаченко А.О.

за участю позивачки - ОСОБА_1

представника відповідача - Мокрянської Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що є власником квартири АДРЕСА_1 11.06.2009 року з вини відповідача була залита належна їй квартира. Факт залиття підтверджується актами від 22.06.2009 року, 30.06.2009 року, відповіддю відповідача від 06.07.2009 року. Залиття квартири відбулось через забруднення зливової труби через халатність працівників відповідача, до якого вона неодноразово зверталось з відповідними скаргами. Внаслідок залиття їй було заподіяно матеріальну шкоду через пошкодження належного їй майна, а також заподіяно моральну шкоду. З вини відповідача, вона на протязі 20 років вона зазначає моральних страждань, в зв'язку з постійним затопленням квартири та пошкодженням майна. Вона вимушена постійно звертатись в різні інстанції, витрачати час та нерви для захисту своїх прав. Вона постійно перебуває в стресовому стані, в неї підвищується тиск, вона вимушена витрачати кошти на ліки. З урахуванням викладеного просила стягнути з відповідача завдану їй матеріальну шкоду в розмірі, визначеному експертизою, а також моральну шкоду в сумі 50000 грн.

Під час розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 10853 грн., що складається з вартості м'якої меблі в сумі 5700 грн. та визначеної експертизою суми матеріальних збитків, завданих пошкодженням майна, в розмірі 558 грн., вартості відновлювальних робіт в сумі 4595 грн. Також просила стягнути витрати на ліки в сумі 669 грн. 71 коп., моральну шкоду в сумі 50000 грн., та судові витрати в сумі 2253 грн. 95 коп.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов та, посилаючись на викладені в позовній заяві та уточненнях підстави, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні повністю.

Заслухавши пояснення позивачки, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району.

11.06.2009 року сталось залиття квартири позивачки, що підтверджується актом обстеження від 22.06.2009 року складеного мешканцями будинку АДРЕСА_1 що належить позивачці та інших квартир у будинку та виявлених на момент обстеження пошкоджень (а.с.3).

Також про факт залиття квартири позивачки в зв'язку з випадінням великої кількості атмосферних опадів, зазначено в листі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району від 06.07.2009 року на звернення позивачки, з посиланням на складання за вказаним фактом працівниками РЕУ-2 акту 30.06.2009 року (а.с.5).

Згідно акту від 30.06.2009 року, складеного працівниками РЕУ-2, в останньому зафіксовано, що через велику кількість опадів в червні 2009 року, в будинку АДРЕСА_1 зливна каналізаційна труба не могла прийняти весь об'єм води, що потрапляла в трубу через її невідповідний діаметр (а.с.4).

В листах Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району від 07.06.2010 року та 12.07.2010 року зазначається про забруднення зливної труби в будинку АДРЕСА_1, що призвело до часткового затоплення квартири позивачки та зазначається, що працівниками відповідача було проведено роботи щодо прочищення труби та усунення причин її забруднення шляхом заміни існуючи труби на трубу більшого діаметру (а.с.72,73).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №375-11 від 23.09.2011 року причиною залиття квартири АДРЕСА_1 стала неякісна робота внутрішньої зливної каналізації, що не впоралась з рясним випаданням атмосферних опадів у виді дощу (а.с.34-47).

Відповідно до ст.18 ЖК України управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Відповідно до ст.24 ЖК України для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку.

Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

Відповідно до ст.175 ЖК України державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані дбати про схоронність житлового фонду та підвищення його благоустрою.

Відповідно до ст.176 ЖК України наймодавець зобов'язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під'їздів, інших місць загального користування будинків і придомової території.

Капітальний ремонт жилих будинків, технічне обслуговування їх інженерного обладнання, а також поточний ремонт жилих приміщень, що його зобов'язаний провадити наймодавець (житлово-будівельний кооператив), здійснюються відповідно до правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території, правил і норм технічної експлуатації житлового фонду.

Відповідно до змісту ст.61 ЖК України наймодавцем житлового фонду є житлово-експлуатаційна організація.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець зобов'язаний: здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

З урахуванням зазначених вище письмових доказів (актів, листів, висновку ексепертизи) та положень ЖК України та Закону України «Про житлово-комунальні послуги»суд приходить до висновку щодо наявності вини відповідача - Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району у заподіяння матеріальної шкоди позивачці через залиття квартири, що сталось внаслідок неналежного утримання відповідачем, як балансоутримувачем будинку, будинкових мереж в належному технічному стані.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Як встановлено висновком судової будівельно-технічної експертизи №375-11 від 23.09.2011 року, вартість відновлювальних робіт, що необхідно провести після залиття квартири АДРЕСА_1, складає 4595 грн. (а.с.34-47).

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №404-11 від 28.04.2011 року вартість з урахуванням зношення пошкодженого майна на момент залиття квартири АДРЕСА_1 складає 1860 грн., а розмір матеріального збитку -558 грн. (а.с.26-30).

Таким чином, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивачки, матеріальну шкоду в сумі 5153 грн., що складається з суми вартості відновлювальних робіт в розмірі 4595 грн. та суми матеріального збитку, завданого пошкодженням майна в розмірі 558 грн.

Відповідного до зазначеного вище висновку судово-товарознавчої експертизи №404-11 від 28.04.2011 року визначено, що відсоток експлуатаційного зносу м'яких меблів на момент залиття дорівнює 174%, тобто на момент залиття фактична ринкова вартість останніх дорівнює нулю, крім цього виріб є морально застарілим. На момент експертного огляду об'єкт не має явно виражених ознак залиття, крім наявності смуги від підмочки на зворотній стороні однієї з приставних подушок та використовується за цільовим призначенням.

Тобто м'які меблі внаслідок залиття не було знищено, використовуються позивачкою за цільовим призначенням, їх знос складає 174%, а тому вимога позивачки щодо відшкодування ринкової вартості цих меблів в сумі 5700 грн. є безпідставною та в задоволенні позову в цій позивачці слід відмовити.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її права і така шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно вимог ст.1167 ЦК України -моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених законом.

В своєму позові позивачка також зазначила, що діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, яка виразилась в тому, що на протязі 20 років вона зазначає моральних страждань, в зв'язку з постійним затопленням квартири та пошкодженням майна. Вона вимушена постійно звертатись в різні інстанції, витрачати час та нерви для захисту своїх прав. Вона постійно перебуває в стресовому стані, в неї підвищується тиск, вона вимушена витрачати кошти на ліки. В зв'язку з чим, просила стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 50000 грн. та витрати на ліки в сумі 669 грн. 71 коп.

Разом з тим, позивачкою у відповідності до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України не надано доказів щодо фактів залиття її квартири з вини відповідача, крім залиття, що мало місце 11.06.2009 року, щодо наявності причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я та винним діями відповідача. Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування витрат на придбання ліків в сумі 669 грн. 71 коп. є необґрунтованими не підтверджені належними доказами та в задоволенні позову в цій частині позивачці слід відмовити.

В частині стягнення моральної шкоди, суд вважає доведеним позивачкою, що внаслідок залиття її квартири 11.06.2009 року з вини відповідача їй було заподіяно моральну шкоду, що полягає у негативних емоціях та переживаннях із приводу пошкодження майна та неможливістю нормального користування ним, що завдавало їй незручності у повсякденному житті; у додатковому емоційному навантаженні та необхідності витрачати додатковий час з метою відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків, необхідністю вишукування додаткового часу і додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи вказані обставини, ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 500 грн.

Відповідно до ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки також слід стягнути сплачені при подачі позову державне мито в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та витрати за проведення судової експертизи в сумі 2067 грн. 60 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,23,1166,1167 ЦК України, ст.ст.18,24,61,175,176 ЖК України, ст.ст.1,20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.10,11,27,31,58-61,79,88,169,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5153 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., сплачені при подачі позову державне мито в сумі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., 2067 грн. 60 коп. витрат за проведення експертизи, а всього стягнути з відповідача на користь позивача 7891 грн. 60 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Ю.Казак