Справа № Провадження №22-ц-4462/12 22-ц/1090/5959/12 Головуючий у І інстанції Сердинський В.С.
Категорія40Доповідач у 2 інстанціїІгнатченко
16.10.2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
03 вересня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в
складі:
Головуючого судді : Волохов Л.А.,
суддів : Ігнатченко Н.В., Семенцова Ю.В.,
при секретарі : Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4, Комунального підприємства «Служба замовника»третя особа: Житлово -комунальний кооператив «Мрія»про встановлення порядку користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення, -
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2012 року до суду звернувся ОСОБА_2 з позовною заявою до ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4, Комунального підприємства «Служба замовника»третя особа: Житлово -комунальний кооператив «Мрія»про встановлення порядку користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення і просив суд встановити конкретний порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши йому в користування ізольовану кімнату площею 14,0 кв.м, та Ѕ частину балкона а житлову кімнату площею 19,0 кв.м. залишити в користуванні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4; зобов'язати виконавчий комітет Броварської міської ради КП «Служба замовника» укласти окремі договори найму житлового приміщення з вказаними особами відповідно до зазначеного варіанту їх користування; інші приміщення квартири залишити в спільному користуванні співвласників; зобов'язати відповідача не чинити перешкоди в користуванні квартирою, мотивуючи тим, після смерті матері -ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2) відкрилась спадщина на належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 56,7 кв.м., яка має дві житлові кімнати площею 14,0 кв.м. та 19,0 кв.м. Позивач, прийняв спадщину та став співвласником вказаної квартири на 1/3 її частину. На решту частини квартири право на спадкування мають переживший чоловік ОСОБА_3 та донька померлої (сестра позивача) ОСОБА_4(неповнолітня ІНФОРМАЦІЯ_1).
Позивач вказує, що між ним та ОСОБА_3 постійно виникають непорозуміння щодо володіння та користування вказаною квартирою, тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
В ході слухання справи, в травні 2012 року позивач уточнив позовні вимоги, та просив суд встановити порядок користування спірною квартирою виділивши в користування позивача та ОСОБА_3 ізольовану кімнату площею 19 кв.м. та Ѕ частину балкона, житлову кімнату площею 14,0 кв.м. та Ѕ частину балкона залишити в користуванні ОСОБА_4, приміщення кухні, ванної кімнати, санвузол та коридор залишити в спільному користуванні співвласників. Вселити позивача в житлову кімнату площею 19,0 кв.м. вказаної квартири та зобов'язати ОСОБА_3 не чинити позивачу перешкод в користуванні житловою кімнатою, підсобними та допоміжними приміщеннями квартири.
В судовому засіданні суду першої інстанції позивач повністю підтримав свої уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечила щодо задоволення позовних вимог мотивуючи тим, що позивач має сім'ю, до складу якої входять він та його дружина. Успадкована квартира була збудована для однієї сім'ї, і при вселенні двох сімей в одну квартиру права обох сімей будуть порушені.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2012 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням позивач подав апеляційну скаргу та просив суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2012 року скасувати, та ухвалити нове рішення з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відмовляючи в задоволенні позову районний суд виходив з того, що вимога позивача про закріплення за ним, його дружиною та відповідачем кімнати №2 (згідно плану квартири) площею 19,0 кв.м., а за ОСОБА_4 кімнату №3 площею 14,0 кв.м., суперечить інтересам сторін та нормам житлового законодавства, а тому суд вважав неможливим встановити порядок користування квартирою.
Між тим, такий висновок суду зроблений невірно, та не відповідає обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення на підставі п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Суд фактично самостійно збільшив позовні вимоги, вказавши в рішенні, що позивач ставить питання про закріплення за ним, його дружиною та відповідачем кімнату №2, оскільки в позовних вимогах позивач жодного разу, як в основному позові так і в уточненій позовній заяві не ставив питання про закріплення за його дружиною кімнати №2.
Так судом першої інстанції було встановлено, що після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, відкрилась спадщина на належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 56,7 кв.м., яка складається з двох житлових кімнат площею 14,0 кв.м. та 19,0 кв.м. Спадкоємці: позивач по справі ОСОБА_2 успадкував 1/3 частину спірної квартири та зареєстрував своє право власності на спадкове майно, і він є єдиним зареєстрованим в даній квартирі, відповідач ОСОБА_3 відмовився від спадщини у вигляді 1/3 частини вказаної квартири на користь доньки відповідачки по справі ОСОБА_4, яка прийняла спадщину після смерті матері та стала власницею 2/3 частин вказаної квартири.
Також судом першої інстанції було встановлено, але не надано ніякої оцінки, такому факту, що першопочатково в дану квартиру, згідно рішення міськвиконкому №204 від 20.08.1996 року, ордер на заселення спірної квартири було надано ОСОБА_6 (нині померлій ОСОБА_5) на сім'ю з двох осіб: ОСОБА_6 та її сина -позивача по справі ОСОБА_2, в якій він проживав з часу вселення, і нині єдиним зареєстрованим в даній квартирі, та співвласником даної квартири. Іншого житла закріпленого за ним на праві власності, чи в користуванні немає.
Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох і більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
В даному випадку позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 загальною площею 56,7 кв.м., де кожному з них відповідно ОСОБА_2 належить 1/3 частина, ОСОБА_4 2/3 частин вказаної квартири.
Відповідно до ст.150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди, відповідно позивач, як власник 1/3 частини спірної квартири має право користуватися та розпоряджатися нею на свій розсуд.
Оскільки між сторонами існує спір щодо користування вказаною квартирою, то відповідно до ст. 358 ЦК України, кожен із співвлаників на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Загальна площа квартириАДРЕСА_1 становить 56,7 кв.м., житлова площа складає 33 кв.м. Відповідно 1/3 частина від загальної площі становить 18,9 кв.м., і 1/3 частина від житлової площі складає 11 кв.м.
Згідно до Постанови виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів та Президії обласної ради профспілок від 08.07.1991 року №112 розмір середньої забезпеченості громадян житловою площею становить 9 кв.м. на одну особу.
Фактично в квартирі проживає дві особи чоловічої статі та одна неповнолітня жіночої статі, на день розгляду справи досягла віку 10 років.
Квартира має дві ізольовані житлові кімнати площею 14 кв.м. та 19 кв.м., що дозволяє задовільнити позовні вимоги позивача про виділення в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по квартирі АДРЕСА_1 житлову кімнату площею 19,0 кв.м., а іншу житлову кімнату площею 14,0 кв.м. залишити в користуванні неповнолітньої ОСОБА_4, з дотриманням вимог ч.2, 3 ст.50, ст. 104, 63 ЖК України, щодо заселення однієї кімнати, ізольованого приміщення, особами одної статі, та однією сім'єю, при цьому інші допоміжні приміщення квартири АДРЕСА_1, а саме балкон, кухню, ванну кімнату, санвузол та коридор залишити у спільному користуванні співвласників.
На підставі викладеного колегія суддів вважає можливим задоволення позовних вимог про вселення ОСОБА_2 в житлову кімнату площею 19 кв.м. квартири АДРЕСА_1. При цьому необхідно зобов'язати ОСОБА_3 на чинити перешкод в користуванні житловою кімнатою, підсобними та допоміжними приміщеннями квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст. 50, 63, 104, 150 ЖК України, ст.ст. 356, 358 ЦК України, Постановою виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів та Президії обласної ради профспілок від 08.07.1991 року №112, ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлову кімнату площею 19,0 кв.м., а іншу житлову кімнату площею 14,0 кв.м. залишити в користуванні неповнолітньої ОСОБА_4, інші допоміжні приміщення квартири , а саме балкон, кухню, ванну кімнату, санвузол та коридор залишити у спільному користуванні співвласників.
Вселити ОСОБА_2 в житлову кімнату площею 19 кв.м. квартири АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_3 на чинити перешкод в користуванні житловою кімнатою, підсобними та допоміжними приміщеннями квартири ОСОБА_2.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді: