Справа № 22ц-605/12

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого -судді Шершуна В.В.,

суддів: Талалай О.І., Корніюк А.П..

при секретарі: .

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа -ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період навчання.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

13 вересня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дати звернення до суду і до закінчення навчання, але не більше, як до досягнення 23 років. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що син являється студентом ІІ курсу заочної форми навчання Вінницького вищого професійного училища цивільного захисту за спеціальністю „Організація та техніка протипожежного захисту" на платній основі, термін навчання з 23 лютого 2011 року по 09 лютого 2013 року включно. Стипендія студентам не нараховується, ніякі пільги не надаються. На даний час без допомоги відповідача, їй важко навчати сина, оплачувати навчання, проживання, витрати на проїзд, харчування, придбання навчального приладдя та інші життєві потреби. Так, в середньому, без врахування продуктів харчування, які він бере з дому, вона виділяє синові на витрати по навчанню та проживанню близько 1000 грн. в місяць, тому син, який власних доходів не має, в зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто аліменти з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Слобода, Старокостянтинівського району, Хмельницької області на користь ОСОБА_2, на утримання сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини зі всіх видів його заробітку щомісячно на період його навчання, починаючи з 13 вересня 2011 року до 09 лютого 2013 року включно.

З ОСОБА_1 з врахуванням ухвали суду від 30 січня 2012 року при виправленні описки стягнуто 188 грн. 20 коп. судового збору на користь держави.

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції -Завадська О.П. Справа № 22ц-605/12

Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 48

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Він просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення яким в задоволені позову відмовити, посилаючись при цьому на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апелянт вказує, що позивачка обманом добилась підписання ним заяви про визнання позову і розгляду справи у його відсутність, пообіцявши, що з нього не буде стягнуто ніяких коштів, а вони матимуть можливість отримувати державну допомогу на сина. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що він не має можливості надавати допомогу повнолітньому синові, оскільки доглядає хвору матір і не працює. Апелянт також вказує, що позивачка не повідомила його і суд про те, що син в даний час перебуває на строковій військовій службі в армії на повному державному утриманні.

Колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Згідно п. 4 ч. 1 с. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права

Суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від сумісного проживання мають повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, (свідоцтво про народження НОМЕР_1, видане Сербинівською сільською радою Старокостянтинівського району 07 жовтня 1993 року).

Згідно даних довідки Вінницького вищого професійного училища цивільного захисту за № 364 від 07 вересня 2011 року ОСОБА_3 з 01 вересня 2011 року навчається на ІІ курсі заочної форми навчання Вінницького вищого професійного училища цивільного захисту за спеціальністю „Організація та техніка протипожежного захисту" відповідно до укладеного договору з фізичною особою на платній основі, термін навчання два роки (23 лютого 2011 року по 09 лютого 2013 року включно).

Разом з тим, ст. 199 СК України встановлює, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Колегія суддів встановила, що 10 жовтня 2011 року ОСОБА_3 був призваний на строкову військову службу, де знаходиться і в даний час на повному державному утриманні, а отже в зв'язку з цим не потребує матеріальної допомоги батьків.

Суд першої інстанції на даний факт уваги не звернув і не надав йому належної оцінки.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2011 року скасувати і постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період навчання відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий /підпис/ Судді /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.В. Шершун