АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/577/2012Головуючий у 1-й інстанції Тиха І.М.

Провадження № 22-ц/1990/855/12 Доповідач - Ткач .Є.

Категорія - 20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів - Сташківа Б. І., Бершадської Г. В.,

при секретарі - Дуда Г.І.

з участю сторін - ОСОБА_1, його представника

ОСОБА_2, представника ОСОБА_3,

ОСОБА_4 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного підприємця ОСОБА_5, третьої особи - АКІБ "УкрСиббанк" про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, приватного підприємця ОСОБА_5, третьої особи - АКІБ "УкрСиббанк" про стягнення солідарно з відповідачів коштів у сумі 16000 гривень, посилаючись на те, що 31 серпня 2011 року між ним та ОСОБА_3, з участю представника агенції нерухомості "Візит" ПП ОСОБА_5, було укладено попередній договір відповідно до умов якого ОСОБА_3 мала намір продати, а він купити в строк до 20.09.2011 р. за 880000 грн. чотирьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

На підтвердження дійсних намірів про наступне укладення договору купівлі-продажу він передав відповідачці 8000 грн.

20 листопада 2011 року основний договір купівлі-продажу квартири не був укладений з вини ОСОБА_3, яка не повідомила його, що квартира знаходиться під забороною відчуження.

Тому відповідно до п.5.2. договору просив стягнути з відповідачки сплачену гарантійну суму та додаткову суму в розмірі 8000,00 грн. (подвійний розмір гарантійної суми ).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2012 року вирішено: "Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в сумі 8000 грн., а також 214,60 грн. в повернення сплаченого позивачем судового збору".

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати посилаючись на те, суд вирішив спір з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказав, що отримана сума є завдатком і не підлягає поверненню. Для підтвердження чинності попереднього договору просила апеляційне провадження зупинити до вирішення справи № 1915/6069/2012 про визнання договору дійсним.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 серпня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого сторони зобов'язувалися в термін до 20 вересня 2011 року укласти договір купівлі-продажу чотирьохкімнатної квартири, за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачу. При цьому він передав відповідачу в рахунок подальшої оплати нерухомості 8000 грн.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що сплачена ОСОБА_1 гарантійна сума за попереднім договором купівлі-продажу підлягає поверненню, оскільки надалі сторонами не було укладено договору купівлі-продажу квартири.

Також суд правомірно відмовив у задоволенні позову про стягнення подвійного розміру гарантійної суми заявленого з підстав визначених п. 5.2 попереднього договору та ст. 571 ЦК України.

Встановлено, що сторонами при укладенні попереднього договору не були дотримані вимоги законодавства щодо форми укладення договору та його обов'язкового нотаріального посвідчення.

Відповідно до вимог статей 635, 657 ЦК України, попередній договір купівлі-продажу квартири має бути укладений у письмовій формі з обов'язковим нотаріальним посвідченням, оскільки попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ст. 220 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до цих вимог закону, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вирішувати на підставі вказаного договору спірні правовідносини немає підстав.

Також є помилковими доводи апелянта про те, що вказана сума грошей є завдатком, який залишається у продавця.

Відповідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Оскільки попередній договір є нікчемним і сторони не уклали договір купівлі-продажу квартири, отримана ОСОБА_3 сума грошей не є завдатком, а вважається авансом.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, вірно визначив характер спірних правовідносин і спір вирішив відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 квітня 2012 року - залишити без зміни.

Ухвала колегії може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області З.Є. Ткач