Справа № Провадження №22-ц-5395/12 22-ц/1090/7421/12 Головуючий у І інстанції Малишенко Т.О.
Категорія36Доповідач у 2 інстанціїМельник
04.10.2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
04 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: Олійника В.І.,
суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,
при секретарі Мариняко М.О.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Славутицького міського суду Київської області від 08 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 про визначення спадкової частки, визнання права на спадщину та стягнення вартості частки майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона є рідною матір'ю спадкодавця ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та як спадкоємець першої черги за законом згідно чинного законодавства у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини, до якої відноситься частка у житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1. Враховуючи те, що її чатска є незначною та її неможливо виділити в натурі, позивачка просила стягнути компенсацію вартості цієї частки з інших спадкоємців, з подальшим припиненням її права власності на визначену частку в спадковій масі.
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 08 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено.
Визнано, що частка у житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, яка залишилася як спадок після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Славутичі Київської області, складає 1/4 частку даного житлового приміщення.
Визнано за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2, право на спадщину - 1/12 частку житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнуто на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_2 : грошову компенсацію вартості 1/12 частки житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що є об'єктом права спільної сумісної власності, в розмірі 44 183 гривні 08 копійок; витрати по сплаті судового збору в сумі 441 гривня 83 копійки; витрати по оплаті за інформаційно - технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 120 гривень; витрати, понесені за надання висновку спеціаліста ТОВ «Влата Ріелетер»по визначенню вартості розмірі спадкової частки в сумі 300 гривень; витрати за надання правової допомоги в сумі 4 500 гривень, всього 49 544 гривні 91 копійка.
Припинено право власності ОСОБА_4 на 1/12 частку житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в зв'язку з присудженням на її користь грошової компенсації її вартості, після отримання даної компенсації.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове по суті позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанці обгрунтовував свої висновки тим, що позивачка довела ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог.
Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім"ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
За змістом ч. ч. 2, 3 та 4 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_2 та відповідачам ОСОБА_5, ОСОБА_2, третій особі ОСОБА_6 належить на праві спільної сумісної власності житловий будинок, за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23.06.1994 р. № 558 (а. с. 11).
Встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10), після його смерті відкрилася спадщина за законом на належну йому частину зазначеного житлового будинку.
Встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті спадкодавця є його мати, позивач по справі ОСОБА_4 та його діти, відповідачі по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які в установлений законом шестимісячний строк подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. (а. с. 45) .
Однак, на день розгляду справи судом всупереч вимог ст. 1297 ЦК України сторони свідоцтва про право на спадщину на спірне спадкове нерухоме майно не отримали.
За правилами ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Згідно ст. 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
З урахуванням наведенного, у спадкоємців на час пред'явлення даного позову та розгляду справи судом першої інстанції не виникло право власності на спадкове майно, оскільки вони не отримали свідоцтво про право на спадщину на частину спірного житлового приміщення, всупереч вимог ст. ст. 182, 1297, 1299 ЦК Україниі, і не зареєстрували право власності спадкову частину житлового приміщення в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.
Суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув, не встановив та не зазначив у рішенні чи прийняли спадкоємці спадщину після ОСОБА_2 у передбачений законом строк та в порядку, встановленому цивільним законодавством, і не навів у рішенні відповідних норм закону та мотивів, за якими визнав за позивачем право власності в порядку спадкування.
Також судом першої інстанції неврахована та обставина, що відповідно до ч.2 ст.364 ЦК право на одержання грошої компенсації від інших співвласників, має особа, яка являється співвласником частини майна.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог і що рішення необхідно скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову, оскільки суд першої інстанції вважав встановленими факти, які не були доведеними позивачем та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та не грунтуються на вимогах закону.
Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Славутицького міського суду Київської області від 08 серпня 2012 року скасувати. В позові ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 про визначення спадкової частки, визнання права на спадщину та стягнення вартості частки майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності -відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді