Справа № Провадження №11-1026/12 11/1090/5006/12 Головуючий у І інстанціїСливка

Категорія51Доповідач у 2 інстанції Бех

15.08.2012

УХВАЛА

Іменем України

08 серпня 2012 року Апеляційний суд Київської області в складі:

головуючого -судді - Орла А.І.,

суддів - Бех М.О., Нагорного А.М.,

з участю прокурора -Красківського В.П., засудженого -ОСОБА_1, його захисника -адвоката ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2012 року, яким:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України із середньою освітою, одружений, працюючий двірником Білоцерківського ЖЕКу №7, раніше судимий -23.12.2003 року - Білоцерківським районним судом Київської області за ч.2 ст.186, ч.1 ст.309, ст..70 КК України на 4 роки позбавлення волі, із звільненням, на підставі ст..75 КК України, від відбування покарання з випробуванням на 2 роки; 16.11.2005 року -Каховським районним судом Херсонської області за ч.2 ст.190, ч.2 ст.186, ст..70, 71 КК України на 4 роки і 1 місяць позбавлення волі. Постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 23.01.2008 року невідбута частина покарання замінена 1 роком 10-ма місяцями та 20 днями виправних робіт з утриманням 20% заробітку в доход держави; постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2009 року невідбуту частину виправних робіт замінено штрафом в розмірі 343 грн. 40 коп. -

засуджений за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст..69 КК України, на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави Ѕ частини майна, що є його індивідуальною власністю, окрім житла - квартири АДРЕСА_1.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 19.10.2012 року, близько 9-ї години 30 хвилин, проходячи територією Білоцерківського психо-нервологічного територіального медичного об»єднання, що на вулиці Славіна, 41 в м.Біла Церква, незаконно придбав - знайшов на землі, фрагмент пігулки білого кольору, вагою 0,0014 гр., яка є наркотичним засобом -бупренорфіном, який поклав до кишені свої штанів та зберігав з метою подальшого збуту.

Цього ж дня, близько 9-ї години 45 хвилин, ОСОБА_1 поблизу входу в управління пенсійного фонду по вулиці Фастівській, 23, у м.Біла Церква, незаконно збув -продав знайдений фрагмент пігулки бупренорфіну за 250 грн. чоловіку під вигаданим прізвищем ОСОБА_3, який за дорученням працівників міліції здійснював оперативну закупівлю у ОСОБА_1 наркотичних засіб. ОСОБА_3, після придбання у ОСОБА_1 фрагменту пігулки, добровільно видав його працівникам міліції.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи №1573/х від 02.11.2011 року придбаний ОСОБА_3 у ОСОБА_1 фрагмент пігулки білого кольору містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено, бупренорфін, першочергова маса якого у вказаному фрагменті становила 0, 0014 гр.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду щодо нього змінити та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши максимальний іспитовий строк.

В обґрунтування апеляції засуджений вказує на те, що він одружений, хворіє на гепатит В, є ВІЧ -інфікованим, працює, є потерпілим від аварії на ЧАЕС.

Заслухавши суть вироку, повідомлення ким і в якому обсязі він оскаржується, думку засудженого, який в поясненнях, дебатах та в останньому слові просив застосувати до призначеного йому покарання положення ст..75 КК України, аналогічну думку захисника засудженого адвоката ОСОБА_2, прокурора, який проти апеляції засудженого заперечував, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами і сторонами не оспорюється.

Суд, як вбачається з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_1 врахував тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого, який маючи не зняту і непогашену судимість, знову вчинив умисний злочин, і вірно зробив висновок, що виправлення винного можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.307 КК України, суд також взяв до уваги обставини вчинення злочину винним -один епізод та незначну кількість наркотичного засобу, який ОСОБА_1 придбав та зберігав з метою збуту і збув його 19.10.2011 року, його щире каяття та сприяння у розкритті злочину.

За наведених у вироку обставин призначення ОСОБА_1 покарання меншого за розміром, ніж передбачене ч.2 ст.307 КК України, є допустимим та відповідає вимогам ст..65 КК України.

Колегія суддів вважає, що твердження апелянта про зміну вироку та звільнення його від відбування покарання з випробуванням не підлягає задоволенню, з огляду на те, що ОСОБА_1, маючи судимість за умисні злочини, знову повторно вчинив умисний тяжкий злочин, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст..ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2012 року стосовно ОСОБА_1 -залишити без змін.

Головуючий - підпис

Судді -підписи

З оригіналом звірено -суддя М.О.Бех