Справа № Провадження №11-1169/12 11/1090/5781/12 Головуючий у І інстанціїСливка
Категорія51Доповідач у 2 інстанції Орел
11.10.2012
УХВАЛА
Іменем України
19 вересня 2012 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Орла А.І.
суддів Капічон О.М., Зіміної В.Б.
з участю прокурора Красківського В.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2012 року, яким :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Білої Церкви, Київської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, раніше не судимого, працюючого експедитором без офіційного укладення трудового договору, жителя АДРЕСА_1, засуджено за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі. На підстав ст.ст. 75, 76 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.
Вироком також вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
Колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.
27 лютого 2012 року, близько 21 години, ОСОБА_1 на прохання відбуваючого покарання в Білоцерківській ВК № 35 ОСОБА_2, на зупинці громадського транспорту "вул. Богдана Хмельницького" у м. Білій Церкві, Київської області, незаконно придбав, отримав від водія маршрутного таксі "Київ-Біла Церква" передану невстановленою слідством особою посилку з м'якою іграшкою. За місцем свого проживання ОСОБА_1 розпакував зазначену посилку, дістав з м'якої іграшки пакунок з наркотичною речовиною та зарядним пристроєм, обмотав його клейкою стрічкою, прикріпив до нього за допомогою тієї ж клейкої стрічки металеву деталь круглої форми і, поклавши до лівої зовнішньої кишені своєї куртки, зберігав зазначений пакунок з наркотичною речовиною та зарядним пристроєм при собі з метою подальшого збуту, шляхом перекидання через огорожу на територію Білоцерківської ВК № 35, ув'язненому ОСОБА_2.
Цього ж дня, близько 23 год., ОСОБА_1 був затриманий на вул. Островського в м. Білій Церкві, неподалік огорожі Білоцерківської ВК № 35, працівниками міліції і у нього було вилучено пакунок з наркотичною речовиною рослинного походження, зеленого кольору, котра, згідно висновку судово-хімічної експертизи № 131/х від 12 березня 2012 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, першопочаткова маса якого в перерахунку на висушену речовину становила 30,26 г..
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи вирок у частині доведеності вини засудженого і правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 покарання за ст. 307 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком 6 років з конфіскацією Ѕ майна. Обґрунтовуючи апеляцію зазначає, що суд обмежився у вироку фактичним перерахуванням даних про особу засудженого і пом'якшуючих його вину обставин, але переконливих мотивів, з яких саме підстав ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості злочину не навів. ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин. Наявність мети збуту наркотичного засобу в місцях позбавлення волі у ОСОБА_1 свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, оскільки він, усвідомлюючи те, що виправна колонія є місцем суворого режиму, де відбувають покарання засуджені за тяжкі та особливо тяжкі злочини, шляхом перекидання на її територію наркотичної речовини, міг дестабілізувати визначений порядок, що могло призвести до тяжких наслідків.
В запереченні на апеляцію засуджений ОСОБА_1 просить апеляцію державного обвинувача залишити без задоволення, а вирок -без змін. Вважає апеляцію безпідставною та необґрунтованою, вирок суду -справедливим, законним і таким, що відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, тяжкості злочину і особі винного. Під час досудового і судового слідства він давав однакові визнавальні покази. При винесенні вироку були враховані пом'якшуючі обставини: щире каяття, допомога слідству, те, що він є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС, позитивну характеристику. Крім того, суд взяв до уваги його молодий вік, те, що він є сиротою, житлом забезпечений. За місцем проживання характеризується позитивно, збитків його діями не завдано. Обтяжуючих обставин по справі не встановлено.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію і просить вирок суду скасувати та постановити свій вирок яким призначити ОСОБА_1 запропоноване в апеляції покарання, засудженого ОСОБА_1, який заперечив проти апеляції прокурора і просить апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду без змін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, заслухавши виступи в дебатах та виступ засудженого з останнім словом, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.
У відповідності до ст. 65 КК України, суд призначає покарання : у межах санкції статті КК що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини КК; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з вироку суду, при постановленні вироку щодо ОСОБА_1 та призначенні йому покарання, судом першої інстанції належним чином були враховані вимоги ст. 65 КК України. Зокрема, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, конкретні обставини справи, обставини що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання судом першої інстанції визнано : повне визнання ОСОБА_1 своєї вини, щиросердечне розкаяння, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність судимостей, наявність у нього статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Врахувавши наявність обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, фактичні обставини справи ( вчинення дій лише щодо придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів та не вчинення дій щодо їх збуту ), особу винного ( який має молодий вік, є круглим сиротою, має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, раніше судимий не був та до кримінальної відповідальності не притягувався ) суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість призначення покарання ОСОБА_1 нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, за якою його визнано винним, застосувавши при цьому ст. 69 КК України. Суд також належним чином обґрунтував свій висновок про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням. З даними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується та знаходить їх належним чином обгрунтованими і тому вважає доводи апеляції прокурора щодо не наведення у вироку суду першої інстанції мотивів застосування ст.ст. 69, 75 КК України, безпідставними та необґрунтованими. На думку колегії суддів призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним й достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.
Колегія суддів також знаходить безпідставними та необґрунтованими посилання в апеляції прокурора щодо неврахування судом, що наявність мети збуту наркотичного засобу в місця позбавлення волі свідчить про підвищену соціальну небезпеку ОСОБА_1, оскільки він усвідомлював, що виправна колонія є місцем, де відбувають покарання засуджені за тяжкі та особливо тяжкі злочини тому перекидання на її територію наркотичних речовин могло дестабілізувати визначений порядок, що могло привести до тяжких наслідків. ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України та йому інкримінована ознака даного злочину з метою збуту у місця позбавлення волі, тобто те, на що посилається в своїй апеляції прокурор є кваліфікуючою ознакою інкримінованого ОСОБА_3 злочини. Доводи щодо можливої дестабілізації визначеного порядку в місцях позбавлення волі, що могло привести до тяжких наслідків, це лише припущення прокурора.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, виклавши у вироку свої висновки, які на думку колегії суддів є вірними та належно обгрунтованими.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора та знаходить за необхідне залишити апеляцію без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2012 року щодо ОСОБА_1, без змін.
С У Д Д І :