Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11/490/1931/12 Головуючий у 1 й інстанції - Порох К.Г.
Доповідач - Дрибас Л.І.
Справа № 405/719/12
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2012 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді -Дрибаса Л.І.
суддів -Кузьменко В.М., Бровченко Л.В.
за участю прокурора -Брусенцова І.В.
потерпілого -ОСОБА_2
цивільного позивача -ОСОБА_3
її представника -ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією представника цивільного відповідача ОСОБА_5 на вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2012 року, -
В с т а н о в и л а:
Вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2012 року
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий, -
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі, без позбавлення прав на управління транспортними засобами.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном два роки. Зобов'язаний періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи.
Стягнуто на користь ОСОБА_3, в рахунок відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням автомобіля, з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», 50 000 (п'ятдисят тисяч) гривень, с ОСОБА_6 -16 500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) гривень, а також з ОСОБА_6 судовы витрати, на оплату правової допомоги -3 000 (три тисячі) гривень
Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним і засуджений за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно 15 годин 15 хвилин, керуючи автомобілем «ВАЗ-21013»державний номерний знак НОМЕР_3, рухаючись зі швидкість 30-40 км/год. по дорозі Дніпропетровськ-Мелітополь в Васильківському районі Дніпропетровської області, від селища Васильківка в напряму селища Покровське, перевозячи пасажира ОСОБА_7, на 102 км. вказаного шляху, не вибрав безпечної швидкості руху на накатаній снігом частині дороги, порушуючи вимоги п.п.1.3, 1.5, 12.1 Правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу дорожнього руху, де допустив зіткнення з автомобілем i Getz», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир «ВАЗ-21013»ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у виді: численних переломів ребер з пошкодженням пристінкової плеври, пошкодженням внутрішніх органів і крововиливом у внутрішні органи. Тілесні ушкодження відносяться до тяжких, за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої.
В апеляції представник цивільного відповідача просить вирок суду, в частині задоволення цивільного позову до ПрАТ «СК «Провідна»скасувати, постановити новий вирок, яким у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «СК «Провідна»відмовити. Вважає, що суд при розгляді цивільного позову порушив норми матеріального права, а саме ст. 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Крім того, суд неправильно вирішив долю пошкодженого транспортного засобу, залишивши його потерпілій, а не страховику чи Моторному (транспортному) страховому бюро України. Вважає, що в спірних правовідносинах суд повинен був застосувати ч. 2 ст. 30 вказаного Закону, згідно з яким страховик повинен виплатити різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП та вартістю пошкодженого транспортного засобу після ДТП. Вказує, що суд, стягуючи грошову суму з страховика, не врахував франшизу, передбачену договором страхування. Зазначає, що у цивільного відповідача не виник обов'язок виплати страхового відшкодування, оскільки потерпіла не подала необхідних документів до страхової компанії, в тому числі вирок суду.
В запереченнях цивільний позивач просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію представника цивільного відповідача без задоволення. Вказує, що після ДТП вона прибула до страхової компанії і подала всі необхідні документи для відшкодування шкоди, крім вироку, якого ще не було на той час. Вважає, що суд правильно встановив розмір матеріального збитку і відповідно до закону вирішив цивільний позов. Вважає, що відповідач необґрунтовано і безпідставно затягує відшкодування завданих матеріальних збитків.
Розглянувши апеляцію і заперечення на неї, вислухавши думку прокурора та цивільного позивача, які вважають, що апеляція задоволенню не підлягає, думку представника цивільного відповідача, який підтримав апеляцію, дослідивши матеріали справи в межах поданої апеляції колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується ретельно дослідженими в судовому засіданні та належно оціненими судом доказами, які повністю узгоджуються з матеріалами справи, є обґрунтованим та в апеляції не оспорюється.
Доводи апеляції ПрАТ «СК «Провідна» щодо відсутності правових підстав для стягнення на користь потерпілої ОСОБА_3, в рахунок відшкодування шкоди, з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна»50 000 (п'ятдисят тисяч) гривень, та з ОСОБА_6 -16 500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) гривень, заслуговують на увагу.
Так, відповідно до роз'яснень п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна»та п. 24 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 02 липня 2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»вбачається, що не підлягають розгляду в кримінальній справі позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред'явленого обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів справи, обов'язок про відшкодування заподіяної шкоди страховиком випливає не з обвинувачення, яке пред'явлено засудженому, а із договірних зобов'язань про відшкодування шкоди, які визначаються спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспорт-них засобів»від 01 липня 2004 року з наступними змінами і доповненнями, яким передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди і умови такого відшкодування. Зокрема, однією із умов вирішення питання про відшкодування страховиком шкоди є надання потерпілою стороною обвинувального вироку суду, що набув чинності відносно особи, цивільна відповідальність якої застрахована за договором страхування. Однак, такий документ, на час розгляду справи у суді, страховику не був наданий.
Питання правовідносин, які випливають з договірних стосунків із страховими компаніями потребують ретельного дослідження, включаючи правильне визначення суб'єктивного складу сторін у спорі такої категорії, проведення складних розрахунків цивільно - правового характеру, з урахуванням франшизи та вирішенням долі залишку автомобіля тощо. Що не притаманно кримінальному процесу з урахуванням його специфіки та термінів судового розгляду.
У зв'язку з вищенаведеним, приймаючи рішення про стягнення зі страхової компанії грошових коштів в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3 суд припустився помилки, оскільки він не вправі був розв'язувати у кримінальному провадженні цивільно-правовий спір з особою, не причетною до самої події злочину.
За таких обставин, вирок суду, в частині задоволення цивільного позову, підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, під час якого слід детально перевірити доводи, викладені в апеляції та запереченнях не неї.
На підставі вищенаведеного і керуючись ст.ст. 365, 366, 374 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію представника цивільного відповідача ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2012 року відносно ОСОБА_6, в частині задоволення цивільного позову на користь ОСОБА_3, скасувати, матеріали за цим позовом направити на новий судовий розгляд в той же суд в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок суду залишити без змін.
Судді апеляційного суду: