АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/4351/12 Справа № 2-1518/11 Головуючий у 1 й інстанції - Леонов А.А. Доповідач - Кіктенко Л.М.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Кіктенко Л.М.

Суддів: Кочкової Н.О., Петешенкової М.Ю.

При секретарі: Бойко О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус»в особі філії у Кіровському районі міста Дніпропетровська, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус»в особі філії у Кіровському районі міста Дніпропетровська, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнено солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»заборгованість по кредитному договору №18\м від 20 травня 2006 року станом на 25 листопада 2010 року у розмірі 211233 грн. 52 коп.

Стягнено з ТОВ з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус»в особі філії у Кіровському районі у м.Дніпропетровську на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Приват Банк»200 грн.

Стягнено солідарно з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»в особі філії у Кіровському районі міста Дніпропетровська, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк»відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права, ставить питання про скасування вказаного рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та ОСОБА_2 29 травня 2006 року був укладений кредитний договір №18/м , за умовами якого, ОСОБА_2 отримала від позивача кредит у cумі 43000 доларів США зі сплатою 15,5% з кінцевим терміном повернення до 27 травня 2010 року.

Згідно умов кредитного договору ОСОБА_2 повинна була в порядку та в строки, вказані в договорі, повернути позивачеві отримані нею кошти, сплачувати відсотки, винагороди, комісії.

У відповідача перед позивачем виникла заборгованість за вказаним кредитним договором, яка станом на 25 листопада 2010 року становила 17127,40 доларів США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 5773,20 доларів США; пеня за несвоєчасне виконання зобов*язань за договором у розмірі 2413,62 долари США, а також штрафи відповідно до договору; штраф (фіксована частина) 31,50 доларів США; штраф (процентна складова) 1265,71 доларів США.

На забезпечення виконання зобов*язань позичальника за кредитним договором №18/м від 29 травня 2006 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №18/м від 29 травня 2006 року, за умовами якого, він зобов*язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання відповідачкою ОСОБА_2 своїх обов*язків за вказаним кредитним договором у тому ж розмірі, що і ОСОБА_2, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та інших штрафних санкцій.

12 лютого 2009 року між відповідачем ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»та позивачем був укладений договір поруки №467, за умовами якого, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»зобов'язалось відповідати перед позивачем у розмірі 200 грн.за виконання відповідачем своїх обов'язків за укладеним договором, що підтверджується копією зазначеного договору.

Згідно вимог ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов*язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до вимог частини 1 ст.527 ЦК України боржник зобов*язаний виконати свій обов*язок , а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом , не випливає із суті зобов*язання.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов*язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов*язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов*язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов*язання боржником.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов*язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно вимог ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов*язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов*язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо.

Враховуючи невиконання відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов*язань за кредитним договором відносно сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, наявності заборгованості, суд обгрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»заборгованість по кредитному договору №18\м від 20 травня 2006 року станом на 25 листопада 2010 року у розмірі 211233 грн. 52 коп. та стягнув з ТОВ з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус»в особі філії у Кіровському районі у м.Дніпропетровську на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Приват Банк»200 грн.

Разом з тим, стягуючи з відповідачів на користь позивача суму заборгованості у розмірі 211233 грн.52 коп., суд першої інстанції, порушивши норми матеріального права, в резолютивній частині рішення не вказав всіх складових стягненої суми. Тому колегія суддів вважає за необхідне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2011 року змінити. Доповнити резолютивну частину рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 30 березня 2011 року про те, що стягнена сума боргу 211233 грн.52 коп. складається з: 135952 грн.16 коп.- заборгованості за кредитом; з 45825 грн.02 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом; з пені за несвоєчасне виконання зобов*язань за договором-19158 грн.43 коп.; з 2500 грн.38 коп.-заборгованості по штрафу (фіксована частина); з 7796 грн.63 коп.-заборгованості по штрафу (процентна складова).

В іншій частині рішення суду залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.

Посилання в апеляційній скарзі на неправильність ухваленого рішення суду в частині розміру стягнених сум є необґрунтованим, оскільки апелянт не надав доказів повного погашення заборгованості, а позивач надав розрахунок суми заборгованості, який апелянтом не спростовано.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини та укладеним між сторонами договорами, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2011 року змінити.

Доповнити резолютивну частину рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 30 березня 2011 року про те, що стягнена сума боргу 211233 грн.52 коп. складається з: 135952 грн.16 коп.- заборгованості за кредитом; з 45825 грн.02 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом; з пені за несвоєчасне виконання зобов*язань за договором-19158 грн.43 коп.; з 2500 грн.38 коп.-заборгованості по штрафу (фіксована частина); з 7796 грн.63 коп.-заборгованості по штрафу (процентна складова).

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: