Справа № 1902/813/2012Головуючий у 1-й інстанції Губіш О.А.
Провадження № 11/1990/355/12 Доповідач - Демченко О.В.
Категорія - ч.1 ст.125 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 жовтня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Демченко О.В.
Суддів - Очеретяного Є. В., Подковського О. А.,
засудженого -ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Борщівського районного суду від 3 липня 2012 року, яким -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Олексинці Борщівського району Тернопільської області, житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, непрацюючий, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимий, -
засуджений за ч.1 ст.125 КК України на 150 годин громадських робіт.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка с. Шупарка Борщівського району Тернопільської області, жителька АДРЕСА_1, громадянка України, з середньо-спеціальною освітою, неодружена, працююча продавцем ПП "ОСОБА_7", має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судима, -
виправдана за недоведеністю вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 500 грн. моральної шкоди, 200 грн. судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 22 лютого 2012 року близько 18 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у власному помешканні, що в АДРЕСА_1, на ґрунті тривалих неприязних відносин, які виникли між ним та його колишньою дружиною ОСОБА_2 щодо користування спільним майном, під час суперечки з нею, що переросла у бійку, спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді: синця на лівій гомілці, синця на лівому передпліччі, синця лівої кисті,
садна нижньої губи, синця правого плеча, які за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Крім того, ОСОБА_1, в поданій до суду скарзі, просив притягнути ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, посилаючись на те, що остання 15 грудня 2011 року близько 9 год. 30 хв. в квартирі АДРЕСА_1, де вони спільно проживають, нанесла йому удар рукою в праву сторону голови, в результаті чого стан його здоров'я погіршився, у зв'язку з чим, в період з 16 по 19 грудня 2011 року, він перебував на стаціонарному лікуванні в Борщівській ЦРЛ, де витратив на придбання ліків 177 грн. 30 коп.
В апеляції засуджений ОСОБА_1, вважаючи вирок незаконним, просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Мотивує свої дооди тим, що судом належним чином не з'ясовані обставини вчинення ОСОБА_2 злочину, не вжиті заходи до перевірки показаннь зацікавлених по справі свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та самої ОСОБА_2, які були ними дані під час судового розгляду та не приймає до уваги їх покази, що містяться в відмовному матеріалі, які суттєво різняться. Крім того, вказує, що свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні вказував, що він потерпілу по обличчю рукою не бив, однак, згідно висновку експерта у ОСОБА_2 з незрозумілих причин, були виявлені та описані садна нижньої губи та синець правого плеча. Також стверджує, що розгляд справи проводила особа, яка підлягала відводу, оскільки постанова Борщівського районного суду від 6.04.2012 року, що була винесена суддею Губіш О.А., була скасована ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23.05.2012 року.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, який в судових дебатах підтримав подану апеляцію та просив вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, прохання засудженого в останньому слові про скасування вироку суду з направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Доводи засудженого в апеляції про те, що судове слідство по справі проведено необ'єктивно і неповно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи є безпідставними.
Як встановлено матеріалами справи, судом дотримано вимог кримінально-процесуального закону, спрямованих на встановлення у справі об'єктивної істини. Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені детально дослідженими в судовому засіданні доказами.
Відповідно ст.67 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази для суду не мають наперед встановленої сили.
Згідно показів потерпілої ОСОБА_2 в суді першої інстанції, вбачається, що вона 15.12.2012 року після того як ОСОБА_1 вчинив скандал і вигнав з квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які мали намір продовжити ремонт в кімнаті, яку вона хотіла використовувати для власного проживання та проживання її сина, вона вибігла за ними та просила останніх залишитись. Тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не наносила, рукою в голову останнього не била, весь час була в полі зору інших очевидців конфлікту.
Вищенаведені покази ОСОБА_2 повністю узгоджуються за змістом та хронологією подій з показами свідків ОСОБА_4, який вказував, що коли 15.12.2012 року майстри вийшли на подвір'я мама теж вийшла за ними (а.с.99) та ОСОБА_3, який під час його допиту в якості свідка, суду першої інстанції, після попередження його, як свідка про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів, пояснив, що коли 15.12.2012 року коли ОСОБА_1 почав його разом з напарником виганяти з квартири, де вони на прохання ОСОБА_2 мали робити ремонт, вони вийшли на вулицю і ОСОБА_2 одразу вибігла за ними. В період коли вони були в будинку і виходили на вулицю ОСОБА_6 з ОСОБА_1 на одинці не була та ударів не наносила (а.с.97-98).
Суд вірно визнав дані показання правдивими та поклав їх в основу обвинувачення ОСОБА_1 та виправдання ОСОБА_2
Крім того, на думку колегії суддів судом у вироку вірно вказано, що факт нанесення ОСОБА_2 ОСОБА_1 умисного удару в праву сторону голови, чим спричинено йому фізичну біль, випливає тільки з показів самого ОСОБА_1 і не доведено жодними доказами.
Також у справі відсутні докази щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між вказаними подіями та лікуванням ОСОБА_1 в Борщівській ЦРЛ. Діагноз хворого, згідно акту судово-медичного дослідження, вказаний в медичній картці амбулаторного хворого "втовчення потиличної ділянки справа" встановлений на основі суб'єктивних даних (скарг пацієнта) і не підтверджений об'єктивними відомостями.
Висновки експерта про те, що у ОСОБА_2 лікарем-ортопедом були виявлені та описані садна нижньої лівої губи та синець правого плеча узгоджуються з матеріалами справи, оскільки свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні суду першої інстанції вказував, що "батько взяв табуретку, замахнувся до мами, він маму копав ногою. Батько взяв за голову маму і вдарив її головою об стіну, вона впала", "я не рахував скільки разів тато маму вдарив. Боком голови вдарив об стіну". Згідно акту судово-медичного обстеження у ОСОБА_2 виявлені синці на лівій гомілці, лівому передпліччі та лівій кисті. Крім вище зазначених ушкоджень лікарем ортопедом були виявлені та описані садна нижньої губи та синець правого плеча. Ушкодження у ОСОБА_2 характерні для виникнення від дії тупих предметів.
Посилання засудженого в апеляції на те, що розгляд справи проводила особа, яка підлягала відводу, оскільки постанова Борщівського районного суду від 6.04.2012 року, що була винесена суддею Губіш О.А. була скасована ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23.05.2012 року є безпідставним та необґрунтованим, оскільки, відповідно до ч.1 ст.55 КПК України суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в апеляційному чи касаційному порядку, а так само брати участь в новому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасування вироку або ухвали про закриття справи, постановлених з його участю.
Як вбачається з вироку, суд призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, а притягався до адміністративної відповідальності за протиправні дії щодо ОСОБА_2, обтяжуючу покарання обставину -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, саме з врахуванням вищенаведених обставин, судом ОСОБА_1 було призначено покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України, у виді 150 годин виправних робіт.
Дане покарання колегія суддів вважає необхідними, справедливими та достатніми для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових злочинів.
Таким чином, при перевірці справи за апеляцією засудженого ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає будь-яких передбачених ст.367 КПК України підстав для скасування чи зміни вироку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 -залишити без задоволення, а вирок Борщівського районного суду від 3 липня 2012 року, стосовно засудження ОСОБА_1 та виправдання ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.В. Демченко