У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого - судді Мельника Ю.М.

суддів: Демянчук С.В., Ковальчук Н.М.

секретаря судового засідання Коробчук А.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 27 вересня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах на утримання дружини,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 27 вересня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах на утримання дружини - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій покликалася на його незаконність, через порушення судом норм матеріального та процесуального права, та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зазначала , що висновки суду про те, що ОСОБА_2 сплатив аліменти на її утримання в повному обсязі не відповідає фактичним обставинам , оскільки вона вказаних аліментів не отримала.

Стверджувала , що на даний час виконавче провадження по стягненню із відповідача аліментів не закінчене , що також свідчить про невиконання відповідачем рішення суду.

Із урахуванням зазначеного просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача , давши пояснення в межах доводів апеляційної скарги , просив скаргу задовольнити в повному обсязі.

Відповідач вважає рішення суду законним та обгрунтованим і просив апеляційну скаргу відхилити.

За результатами апеляційного розгляду справи колегія суддів прийшла до висновку , що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того , що у відповідача немає заборгованості по аліментах на утримання ОСОБА_1

Такий висновок суду грунтується на досліджених судом першої інстанції доказах та

Провадження № 22-ц 1790/1949/2012 Головуючий в суді 1-ій інст.: Ходак С.К.

Суддя-доповідач : Мельник Ю.М

відповідає вимогам закону.

Згідно ч. 1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Відповідно до ч. 2 та ч.4 ст. 84 СК України дружина , з якою проживає дитина , має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною 3-х років за умови , що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що 26 травня 2011 року рішенням Дубенського міськрайонного суду від 26.05.2011 року ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на її утримання аліменти в розмірі 150 грн. на місяць з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 23 березня 2011 року і до досягнення дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років (а.с. 9, 10).

На виконання вказаного рішення Дубенський міськрайонний суд 26 травня 2011 року видав виконавчий лист (а.с 12), а 08 липня 2011 року державним виконавцем відділу ДВС Дубенського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження (а.с. 37).

Відповідно до довідки-розрахунку, виданої начальником відділу ДВС Дубенського МРУЮ, за період з 23 березня 2011 року по 31 травня 2011 року ОСОБА_2 мав сплатити, ОСОБА_3 згідно виконавчого листа, аліменти в сумі 343 грн. 47 коп. Станом на 17 серпня 2012 року на депозитному рахунку відділу державної виконавчої служби Дубенського МРУЮ знаходяться аліменти перераховані ОСОБА_2 в сумі 343 грн. 47 коп. Станом на 17 серпня 2012 року борг по аліментах відсутній (а.с. 22).

Зазначені докази свідчать , що ОСОБА_2 свій обов"язок по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_3 виконав і заборгованості в нього по цьому виду аліментів перед позивачкою немає.

Та обставина , що ОСОБА_3 не отримала 343 грн. 47 коп. сплачених відповідачем аліментів з депозитного рахунку державної виконавчої служби Дубенського МРУЮ , не може свідчити про заборгованість ОСОБА_2 по цих аліментах, оскільки він такі аліменти сплатив.

Враховуючи, що рішення суду 1 інстанції було ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду , колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду 1 інстанції не знаходить.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307 , ч.1 ст. 308 , ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дубенського міськрайонного суду від 27 вересня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.

Головуючий :

Судді: