АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/7069/12 Справа № 2-993/11 Головуючий у 1 й інстанції - Ковальова А.Б. Доповідач - Гайдук В.І.

Категорія 45

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого

суддів

при секретарі

Гайдук В.І.,

Макарова М.О., Міхеєвої В.Ю.

Бондаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_6

на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 30 грудня 2011 року

у цивільній справі за позовом Дніпродзержинської міської ради до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2011 року Дніпродзержинська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про внесення змін до п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 13 грудня 2004 року,оскільки в позасудовому порядку врегулювати спір із відповідачем не вдалося.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 30 грудня 2011 року, позов задоволено. Змінено п. 3.1 договору оренди земельної ділянки від 13 грудня 2004 року, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та викладено його в такій редакції: «п. 3.1. Річна орендна плата вноситься «Орендарем»виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні чотирикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України». Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування заочного рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги та скасування або зміни рішення суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13 грудня 2004 року Дніпродзержинська міська рада, з однієї сторони, та відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, з іншої сторони, уклали договір оренди земельної ділянки площею 0,5526 га, розташованої за адресою: м. Дніпродзержинськ, проїзд Західний, 1, на строк до 24.11.2014 року, який був зареєстрований 20 грудня 2004 року за № 01901 (а.с.6-9).

Відповідно до спірного п. 3.1 зазначеного вище договору орендна плата вноситься «Орендарем»виключно у грошовій формі в розмірі 7 493,16 грн./рік, що становить 624,43 грн./міс, і вноситься на рахунок місцевого бюджету.

Після внесення змін до законодавства у галузі земельних відносин, з метою приведення рішень Дніпродзержинської міської ради та її виконавчого комітету у відповідність до вимог чинного законодавства були прийняті рішення № 708-39/V від 26 червня 2009 року про розмір орендної плати за землю та № 60-04/VI від 28 січня 2011 року про внесення змін до договорів оренди землі (а.с. 18).

На виконання вказаних рішень, відповідачам було направлено вимоги про приведення договору оренди земельної ділянки між сторонами від 13 грудня 2004 року у відповідність до вимог законодавства (а.с.13-15).

Відповідачі відповіді на вказані вимогу не надали та не звернулись до позивача для укладення додаткового договору.

Пунктом 3.3 договору оренди земельної ділянки між сторонами визначено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення ставки земельного податку; погіршання стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

За змістом п.п. 8.1, 8.6 зазначеного договору зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується сторонами в судовому порядку.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України»від 02 грудня 2010 року № 2756-VI внесено зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для інших категорій земель не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що чинним законодавством та договором не передбачено змінювати умови договору в частині розміру орендної плати є безпідставними. Рішення місцевого суду у справі ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 30 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: