Справа №1/2605\502\2012р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2012 року Оболонський районний суд міста Києва

в складі головуючого-судді Ліщука Т.О.

при секретарях Бродяній В.Я., Білокриницькій Ю.В.

з участю прокурорів Гриненко О.О., Дідківської Т.А.,

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

УСТАНОВИВ:

02 червня 2007 року, близько 21 години 40 хвилин, ОСОБА_4, знаходячись біля будинку №13\1, по вулиці Дніпроводській в місті Києві, під час конфлікту з ОСОБА_5, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, який переріс в бійку, почав наносити удари руками останньому, а ОСОБА_5 в свою чергу захищаючись також у відповідь наносив удари руками ОСОБА_4

В цей час ОСОБА_2, який вийшов з недолік розташованого магазину, побачивши зазначену бійку, підбіг до чоловіків та намагався відтягнути ОСОБА_4 від свого знайомого ОСОБА_5 В цей час ОСОБА_4 з метою спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи свої дії та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, тримаючи в руках ніж, на ґрунті особистих неприязних відносин, які раптово виникли між ними, умисно наніс ОСОБА_2 ним удар в грудну клітину зліва, заподіявши потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, яке є небезпечним для життя, у вигляді колото-різаного проникаючого поранення грудної клітини зліва з пошкодженням лівого легкого, згідно висновку експерта №1327/Э від 01.08.2007 року. Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України визнав повністю, підтвердив обставини викладені вище та показав, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року, ввечері, він приїхав на Водогон, де проживав в той час, та перейшовши дорогу, біля бювету він зустрів знайомого ОСОБА_6 та наглядно знайомих хлопців. В подальшому вони з хлопцями пішли в сторону магазину, по вул. Джерельна в м. Києві. Кили вони проходили повз будинок №13/1 по вул. Дніпроводська в м.Києві, то ОСОБА_6 з іншими хлопцями йшли попереду, а він та ще один хлопець, як його дані він не знає, йшли позаду та розмовляли. Коли вони з хлопцем дійшли до кінця будинку, то хлопець сказав, що він піде на зупинку автобусу, так як він збирався поїхати, а він в цей час побачив чоловіка та кількох жінок, які стояли на зупинці. Тоді він підійшов до даного чоловіка та сказав «Скільки у тебе дівчат, поділись». На його прохання чоловік відповів, що це його дружина та дружина його товариша. Після чого він пішов, однак пройшовши метрів 10, почув крик. Коли він розвернувся, та той чоловік почав наносити йому удари, а він йому у відповідь. Скільки кому було нанесено ударів він не пам'ятає. Потім до нього підійшов ще один чоловік, якого він раніше не бачив і вони продовжили бійку втрьох. В процесі бійки він не пам'ятає звідки взяв ніж та свідомо наніс ним умисно один удар чоловіку який підійшов, а саме ОСОБА_2 в грудну клітину. Той чоловік впав. Після цього, почали підходити люди, він сам почував себе погано та пішов додому. Коли наносив удар, розумів, що це призведе до тяжкого поранення потерпілого. У вчиненому кається, просить суворо не карати, обіцяючи більш злочинів не вчиняти. При цьому він також просить врахувати його щире каяття, вибачення перед потерпілим, часткове добровільне відшкодування шкоди. Просить не позбавляти його волі, оскільки на утриманні має неповнолітню дитину, жалкує про вчинене та обіцяє відшкодувати шкоду ОСОБА_2 Цивільні позови визнає та їх вартість не оспорює.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_4, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України повністю підтверджується та доведена зібраними по кримінальній справі доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтвердивши свої показання дані ним під час досудового слідства, суду показав, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року, приблизно 21 годині він разом з дружиною, дитиною, ОСОБА_7, її подругою -ОСОБА_8, ОСОБА_5, та родичами ОСОБА_7 повертались з лісу, де на природі святкували день народження сина ОСОБА_7. Коли вони йшли на зупинку громадського транспорту, то по дорозі, він разом з дружиною та дитиною, зайшли до магазину, розташованого неподалік від зупинки, а ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 та подругою ОСОБА_7 -ОСОБА_8 пішли на зупинку. Коли вони вийшли з магазину через деякий час, то він побачив, що між ОСОБА_5 та незнайомим йому хлопцем була бійка. Він спочатку вирішив не вмішуватись, бо подумав, що ОСОБА_5 сам розбереться, але коли даний хлопець повалив ОСОБА_5 на землю, то він вирішив допомогти ОСОБА_5. Він підійшов до них та намагався допомогти ОСОБА_5. Після того, як незнайомий хлопець на нього напав, він відчув різку біль в області грудей, з лівої сторони. Він схопився рукою за це місце, де відчув біль та побачив на руці кров. Після цього він втратив свідомість. До тями він прийшов вже у лікарні. Пізніше, він дізнався, хто це був за хлопець, та що його звали ОСОБА_4. Крім того через три дні, коли його перевели з реанімації, то до нього прийшла мати ОСОБА_11 та почала просити, щоб він забрав заяву з міліції, що ОСОБА_4 у неї єдиний син і хотіла домовитися, але він не погодився. Чим саме хлопець наносив удар, він не бачив, але мабуть у нього був ніж, бо поранення у нього було ножове та дівчата потім казали, що бачили ніж у хлопця у руках. Цивільний позов на суму 90 тисяч гривень завданої йому моральної шкоди підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 суду показав, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року, його запросили на день народження похресника ОСОБА_12, яке святкувалось на природі. Так, він приїхав у м. Вишгород, до лісу, приблизно 18:00 годині, де на зупинці його зустріла ОСОБА_7 та провела на місце святкування. Там були його похресник -ОСОБА_12, син ОСОБА_7, сім'я ОСОБА_2, а саме ОСОБА_2, його дружина ОСОБА_13, та їх син, батьки батька ОСОБА_12, та подруга ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_8. Відсвяткувавши день народження, вони зібрались додому. На день народженні він пив не багато, всього кілька чарок горілки. Зібравшись їхати додому, приблизно о 21:00 годині, вони направились до зупинки громадського транспорту. Коли усі прийшли на зупинку, то ОСОБА_12 разом з дідусем та бабусею поїхали на маршрутному таксі додому, а вони залишились, так як у маршрутці не було вільних місць. Поки вони стали чекати на іншу маршрутку, то ОСОБА_2 з ОСОБА_13 та сином пішли до магазину, а він залишився на зупинці разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Вони стояли та розмовляли. Під час цього, до них підійшов молодий хлопчина. Хлопець попросив цигарку та він його пригостив цигаркою. Коли він закурив, то сказав : «У тебе дві дівчини, давай ділитись», на що він відмовив хлопцю. У відповідь хлопець почав його ображати нецензурними словами та між ними виникла бійка. Під час бійки він два рази клав даного хлопця на землю, але той не заспокоювався та вставав і знову вскакував на ноги і починав на нього кидатися. Коли хлопець в черговий раз піднявся на ноги, то несподівано з'явився ОСОБА_2 та почав йому допомагати заспокоїти хлопця. В цей час він відчув, що у нього оніміла рука. Він перестав наносити хлопцю удари і в цей момент до нього підійшла ОСОБА_8 та сказала, щоб він подивився на себе. Коли він подивився на себе, то побачив, що у нього сорочка, штани і туфлі у крові. Тоді він побачив у даного хлопця в правій руці лезо ножа. Також він побачив, що ОСОБА_2 присів, а потім втратив свідомість. В цей час хтось з'явились якісь незнайомі люди, і хтось крикнув даному хлопцю : «Що ти наробив», і дані люди дали хлопцю можливість втекти, поки не приїхала міліція. Дівчата викликали працівників міліції та швидку допомогу. По приїзді швидкої медичної допомоги, спочатку забрали ОСОБА_2, оскільки у нього було тяжке ножове поранення, а друга швидка забрала його.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показала, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року, вона разом з чоловіком та сином були запрошені на день народження її похресника ОСОБА_12. День народження відмічали на природі, у лісі, на Водогоні. Там були присутні вона, її чоловік ОСОБА_2, ОСОБА_7, її подруга на ім'я ОСОБА_8, та дідусь з бабусею ОСОБА_12, тобто батьки його батька. Трохи пізніше до них також приєднався хрещений ОСОБА_12 -ОСОБА_5. Коли вони відсвяткували, то зібрались їхати по домівкам і пішли на зупинку маршрутного таксі. Це було приблизно 20-21 година. Коли вони йшли до зупинки, то вирішили зайти до хресних батьків її сина, щоб віддати їм шампура, оскільки брали їх на день народження. Але коли вони до них зателефонували, то вони сказали, що їх немає вдома і попросили залишити шампура у магазині, що розташований неподалік зупинки. Коли вони стояли всі та чекали маршрутку, то на першій маршрутці поїхали ОСОБА_12 з бабусею та дідусем, а вони чекали на іншу порожню маршрутку. На зупинці залишились вона з чоловіком та сином, ОСОБА_15, ОСОБА_8 та ОСОБА_7. В цей час вона з чоловіком та сином пішли до магазину, щоб залишити шампура. Через деякий час, коли вони вийшли з магазину, то вона побачила, що до ОСОБА_5 чіпляється якийсь молодий хлопець. Молодий хлопець нападав на ОСОБА_5, але ОСОБА_5 його відштовхував. ОСОБА_2 ще хотів вмішатися, але вона йому сказала, що ОСОБА_5 і сам справиться. Потім хлопець вдарив ОСОБА_5 та той впав на землю. В цей час ОСОБА_2 вирішив таки допомогти ОСОБА_5 та підійшов до них, та хотів відтягнути хлопця від ОСОБА_5. Потім на протязі кількох секунд була штовханина та вона побачила, що ОСОБА_2 лежить на землі. В цей час хтось з дівчат, крикнули їх, що у хлопця у руці ніж і вона дійсно побачила, що у хлопця у правій руці був ніж. Після цього даний хлопець побіг. Вона в цей час підбігла до ОСОБА_2. Коли вона підбігла до ОСОБА_2, то її до нього не підпускали їх друзі. Поки вони чекали на швидку допомогу та працівників міліції, то перехожий чоловік, який виявися лікарем, надавав ОСОБА_2 першу допомогу та підтримував його життєдіяльність, оскільки ОСОБА_2 був без свідомості весь у крові. У ОСОБА_5 також усюди була кров на одежі та було видно поранення. Коли приїхала швидка допомога, то спочатку лікарі забрали ОСОБА_2, а друга швидка забрала ОСОБА_5. Пізніше, оскільки місто, де це все відбулось, невелике, то вони вже знали, хто це був за хлопець, та що його звали ОСОБА_4. Оскільки бійка відбувалась дуже швидко, та між чоловіками була штовханина і вона не може сказати хто кому скільки ударів куди саме наніс. Тільки потім судячи з поранень, які були у її чоловіка, вона може сказати, що хлопець наніс проникаюче ножове поранення з лівої сторони у груди.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року, у її сина ОСОБА_12 було день народження, та вона запросила хрещених батьків ОСОБА_12 -ОСОБА_5 та ОСОБА_13. Також були присутні чоловік ОСОБА_13 -ОСОБА_2, їх син ОСОБА_16, її подруга ОСОБА_8, та батьки її колишнього чоловіка. День народження святкували на природі, а саме на водогоні, у лісі. Під час святкування дня народження, вони багато не пили, тому ніхто п'яним не був коли вони повертались додому. Повертаючись з природи, приблизно о 20 можливо 21 годині, ще було світло. Коли всі прийшли на зупинку маршрутного таксі та ОСОБА_13 з ОСОБА_2 та сином пішли до магазину, щоб знайомим залишити там шампура, так як вони їх брали у своїх знайомих. В цей час приїхала маршрутка та її син разом з батьками її колишнього чоловіка поїхали, а вони залишились чекати наступну маршрутку. Поки вони були на зупинці, тобто вона, ОСОБА_8 та ОСОБА_5, то вже почало темніти. В цей час до них підійшов молодий хлопець, який попросив закурити. ОСОБА_15 дав йому цигарку, але молодий хлопець не пішов, а почав казати ОСОБА_5, що у нього дві дівчини, і щоб він поділився з ним. ОСОБА_15 ввічливо відповів хлопцю, що у них своя дорога, а у нього своя дорога, і щоб він йшов туди, куди йшов. Хлопець сказав, що нікуди не піде. ОСОБА_15 продовжував казати хлопцю, щоб він йшов куди йшов, але так як хлопець вів себе нахабно і йти не збирався, та конфлікт між ОСОБА_5 і хлопцем зростав. Після цього між хлопцями зав'язалася бійка. В цей час з магазина повернулись ОСОБА_2 з ОСОБА_13 та сином. Коли ОСОБА_2 побачив бійку, то він підбіг до хлопців та відтягнув ОСОБА_5 від хлопця та мабуть намагався вдарити даного хлопця. В цей час ОСОБА_8 почала кричати, що у даного хлопця ніж. Хлопець відійшов від ОСОБА_2 та ОСОБА_5, та до нього підбігла ОСОБА_13 та схопила його за руку та почала голосно кричати. Вона в цей звернула увагу на те, що у ОСОБА_5 та ОСОБА_2 була кров на одежі, та ОСОБА_2 втрачав свідомість. Вона почала викликати швидку допомогу з мобільного телефону. Поки вони чекали швидку, то якийсь перехожий виявився лікарем та почав надавати першу допомогу ОСОБА_2, так як він був у поганому стані, та нікого до нього не підпускав. Коли приїхала швидка допомога, то спочатку лікарі забрали ОСОБА_2, а друга швидка забрала ОСОБА_5. Оскільки бійка відбувалась дуже швидко, та між чоловіками була штовханина і вона не може сказати хто кому скільки ударів куди саме наніс, оскільки вони були так близько один до одного, що вона навіть не побачила, що у хлопця у руці був ніж. Тільки потім судячи з поранень, які були у ОСОБА_2 та ОСОБА_5, вона може сказати, що хлопець наніс поранення ножем.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показала, що знає ОСОБА_4. Стосунків дружніх з ОСОБА_4 не підтримувала, так просто знайомі, вітались коли бачились і все. В той день, приблизно на початку літа 2007 року, коли вона бачила ОСОБА_4, то вона була разом з чоловіком ОСОБА_18. Вони сиділи на зупинці громадського транспорту, а саме №41 автобусу, що розташована біля магазину. Через дорогу від зупинки, біля будинку вона побачила двох жінок та чоловіка. В цей час вона побачила ОСОБА_18, який підійшов до даної компанії. Про що вони там спілкувались, чутно не було. Потім ОСОБА_18 від компанії відійшов на кілька метрів, а потім вона побачила, що між двома чоловіками та ОСОБА_18 зав'язалась бійка. Хто скільки ударів кому наніс, та куди саме вона сказати не може. В цей час почали збігатися люди. Вона також разом з чоловіком та компанією побігли туди. Коли вона туди підбігла, то там знаходились тільки дві жінки, які стояли там до цього, та двоє чоловіків та ОСОБА_18. Бійка тривала кілька хвилин, можливо 2-3. Під час бійки вони падали на землю. Вона підбігла до ОСОБА_18 разом з чоловіком та знайомими та допомогли встати ОСОБА_18. При цьому вона побачила, що у ОСОБА_18 з голови та носу текла кров. Коли вони підбігли до ОСОБА_18 до він був при тямі. Вони допомогли йому піднятись, після чого ОСОБА_18 пішов за будинок. Другий чоловік був без свідомості, лежав на землі та якийсь чоловік сидів на ньому зверху та надав йому першу медичну допомогу, а саме намагався зупинити кров, яка у чоловіка текла з груді. Через деякий час приїхали працівники міліції, а потім швидка допомога, яка забрала даних чоловіків. Під час бійки вона ножа у руках ні у чоловіків, ні у ОСОБА_18 не бачила.

Із оголошених та перевірених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_18 (т.1 а.с.85-87) вбачається, що він дійсно бачив бійку, коли вона вже відбувалась між двома чоловіками та ОСОБА_18. Поруч з ним була його цивільна дружина ОСОБА_17 та вони знаходились на зупинці автобусу, що розташована через дорогу від будинку, біля якого була бійка. Коли вони побачили бійку, то одразу ж з ОСОБА_17 побігли через дорогу, але він не біг саме на місце бійки, бо побачив, що вона вже закінчилась і тому пішов до кута будинку, а ОСОБА_17 пішла на місце бійки. Потім коли він підійшов до кута будинку, то побачив ОСОБА_18. Потім коли ОСОБА_18 підійшов до кутку будинку, де він стояв, то він повів його в сторону його будинку. По дорозі він спитав його, що трапилось, на що ОСОБА_18 сказав, що розповість потім, та перебував трохи у шоковому стані. Він довів його до аптеки, що розташована біля його будинку, бо думав що ОСОБА_18 піде додому, після чого повернувся назад на місце події. Коли він повернувся, то бачив як знайомий чоловік на ім'я ОСОБА_3, який працює лікарем, надавав першу медичну допомогу чоловіку, який лежав без свідомості на землі. У даного чоловіка дуже йшла кров з грудної клітини та ОСОБА_3 намагався зупинити кровотечу, притиснувши рукою рану. Потім через хвилин 40 приїхала швидка та забрала чоловіка. А потім приїхали працівники міліції. На той момент коли приїхала швидка, майже усі знали, що даних чоловіків підрізав ОСОБА_4.

Згідно з протоколом огляду місця події, схеми та фототаблиці до нього від ІНФОРМАЦІЯ_7 року, о 23 годині 14 хвилин (т.1 а.с.38-43), співробітниками Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві оглянуто ділянку місцевості біля будинку 13\1, по вулиці Дніпроводській в місті Києві, де були виявлені численні плями бурого кольору.

Згідно з протоколом виявлення, огляду та вилучення від 03.06.2007 року, (т.1 а.с.45), було вилучено речі ОСОБА_2, а саме футболку з плямами бурого кольору, джинсові штани та сірі босоніжки.

З протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 27.08.2007 року, (т.1 а.с.88-89), вбачається, що свідок ОСОБА_13 по фотокартках трьох чоловіків на фото №2, впізнала ОСОБА_4, як особу, яка нанесла удари ножем ОСОБА_2

З протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 27.08.2007 року, (т.1 а.с.91-92), вбачається, що свідок ОСОБА_7 по фотокартках трьох чоловіків на фото №1 впізнала ОСОБА_4, як особу, яка ввечері ІНФОРМАЦІЯ_7 року нанесла удари ножем ОСОБА_2

З протоколу пред'явлення осіб для впізнання та фототаблицею до нього від 09.02.2012 року, (т.1 а.с.94-95), вбачається, що ОСОБА_5 серед чотирьох чоловіків, впізнав ОСОБА_4, як особу, яка ввечері ІНФОРМАЦІЯ_7 року нанесла удари ножем ОСОБА_2

З протоколу пред'явлення осіб для впізнання та фототаблицею до нього від 09.02.2012 року, (т.1 а.с.97-98), вбачається, що ОСОБА_2 серед чотирьох чоловіків, впізнав ОСОБА_4, як особу, яка ввечері ІНФОРМАЦІЯ_7 року почала кидатись на нього, після чого він втратив свідомість.

З протоколу пред'явлення осіб для впізнання та фототаблицею до нього від 09.02.2012 року, (т.1 а.с.100-101), вбачається, що ОСОБА_13 серед чотирьох чоловіків, впізнала ОСОБА_4, як особу, яка ввечері ІНФОРМАЦІЯ_7 року нанесла тілесні ушкодження її чоловіку ОСОБА_2

З протоколу пред'явлення осіб для впізнання та фототаблицею до нього від 09.02.2012 року, (т.1 а.с.103-104), вбачається, що ОСОБА_7 серед чотирьох чоловіків, впізнала ОСОБА_4, як особу, яка ввечері ІНФОРМАЦІЯ_7 року нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_2

З протоколу очної ставки від 28.02.2012 року, (т.1 а.с.106-109), між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вбачається, що ОСОБА_5 під час досудового слідства давав показання аналогічні тим, що і в ході судового розгляду справи.

З протоколу очної ставки від 28.02.2012 року, (т.1 а.с.110-112), між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, вбачається, що ОСОБА_2 під час досудового слідства давав показання аналогічні тим, що і в ході судового розгляду справи.

З протоколу очної ставки від 28.02.2012 року, (т.1 а.с.113-115), між ОСОБА_13 та ОСОБА_4, вбачається, що ОСОБА_13 під час досудового слідства давала показання аналогічні тим, що і в ході судового розгляду справи.

З протоколу очної ставки від 28.02.2012 року, (т.1 а.с.116-118), між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, вбачається, що ОСОБА_7 під час досудового слідства давала показання аналогічні тим, що і в ході судового розгляду справи.

З протоколу очної ставки від 17.03.2012 року, (т.1 а.с.119-120), між ОСОБА_5 та ОСОБА_17, вбачається, що ОСОБА_5 під час досудового слідства давав показання аналогічні тим, що і в ході судового розгляду справи.

З протоколу очної ставки від 17.03.2012 року, (т.1 а.с.121-123), між ОСОБА_13 та ОСОБА_17, вбачається, що ОСОБА_13 під час досудового слідства давала показання аналогічні тим, що і в ході судового розгляду справи.

З протоколу очної ставки від 17.03.2012 року, (т.1 а.с.124-125), між ОСОБА_7 та ОСОБА_17, вбачається, що ОСОБА_7 під час досудового слідства давала показання аналогічні тим, що і в ході судового розгляду справи.

З протоколу очної ставки від 17.03.2012 року, (т.1 а.с.126-127), між ОСОБА_2 та ОСОБА_17, вбачається, що ОСОБА_2 під час досудового слідства давав показання аналогічні тим, що і в ході судового розгляду справи.

З протоколу очної ставки від 17.03.2012 року, (т.1 а.с.128-129), між ОСОБА_7 та ОСОБА_18, вбачається, що ОСОБА_7 під час досудового слідства давала показання аналогічні тим, що і в ході судового розгляду справи.

З протоколу очної ставки від 17.03.2012 року, (т.1 а.с.130-131), між ОСОБА_2 та ОСОБА_18, вбачається, що ОСОБА_2 під час досудового слідства давав показання аналогічні тим, що і в ході судового розгляду справи.

З протоколу очної ставки від 17.03.2012 року, (т.1 а.с.132-134), між ОСОБА_13 та ОСОБА_18, вбачається, що ОСОБА_13 під час досудового слідства давала показання аналогічні тим, що і в ході судового розгляду справи.

З протоколу очної ставки від 17.03.2012 року, (т.1 а.с.135-136), між ОСОБА_5 та ОСОБА_18, вбачається, що ОСОБА_5 під час досудового слідства давав показання аналогічні тим, що і в ході судового розгляду справи.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події і фототаблиць до нього від 13.03.2012 року (т.1 а.с.140-145) вбачається, що ОСОБА_5 в присутності понятих розповів та детально показав про обставини за яких відбулась бійка, поблизу будинку 13\1, по вулиці Дніпроводській в місті Києві, в результаті якої ОСОБА_4 було вчинено злочин.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події і фототаблиць до нього від 13.03.2012 року (т.1 а.с.147-152) вбачається, що ОСОБА_2 в присутності понятих розповів та детально показав про обставини за яких відбулась бійка, поблизу будинку 13\1, по вулиці Дніпроводській в місті Києві, в результаті якої ОСОБА_4 було вчинено відносно нього злочин.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події і фототаблиць до нього від 13.03.2012 року (т.1 а.с.154-160) вбачається, що ОСОБА_7 в присутності понятих розповіла та детально показала про обставини за яких відбулась бійка, поблизу будинку 13\1, по вулиці Дніпроводській в місті Києві, в результаті якої ОСОБА_4 було вчинено злочин.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події і фототаблиць до нього від 13.03.2012 року (т.1 а.с.162-169) вбачається, що ОСОБА_13 в присутності понятих розповіла та детально показала про обставини за яких відбулась бійка, поблизу будинку 13\1, по вулиці Дніпроводській в місті Києві, в результаті якої ОСОБА_4 було вчинено злочин.

Згідно висновку експерта №1327/Э від 01.08.2007 року (т.1 а.с.173-175), при вивченні медичних документів на ім'я ОСОБА_2 встановлено, що у нього мали місце наступні тілесні ушкодження: колото-різане проникаюче поранення грудної клітини зліва з пошкодженням лівого легкого; лівосторонній гематорокс. Вказані ушкодження спричинені гострим предметом, могли утворитися ІНФОРМАЦІЯ_7 року та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, яке є небезпечним для життя, згідно з п.2.1.3.Й «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».

Згідно акту амбулаторної комісійної судово-психіатрично-наркологічної експертизи №181 від 21.02.2012 року (т.1 а.с.214-215), станом на ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_4 не страждав яким-небудь психічним захворюванням і по своєму психічному стану міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_4 не страждає яким-небудь психічним захворюванням і по своєму психічному стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування до нього примусових мір медичного характеру, а також протиалкогольного та протинаркоманічного лікування не потребує.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_4 у судовому засіданні доведена повністю.

Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудного і тільки в межах пред'явленого йому обвинувачення.

Суд вважає, що дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України, тому, що він вчинив умисні дії, які виразилися в нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Пом'якшуючими обставинами, згідно ст.66 КК України, суд визнає те, що підсудний щиро розкаявся та частково добровільно відшкодував завдані збитки.

Обтяжуючих обставин, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Крім того, при обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує його відношення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, його вік на час вчинення злочину, стан його здоров'я, те, що підсудний раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не працює, позитивно характеризується по місцю проживання, має намір відшкодувати заявлену моральну шкоду, на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_6, вибачення перед потерпілим і вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкції ч.1 ст.121 КК України, а саме у вигляді позбавлення волі, але вважає за доцільне призначити підсудному покарання з застосуванням ст.75 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов з урахуванням уточнень про стягнення з підсудного 90 тисяч гривень в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Вирішуючи питання по уточненому цивільному позову в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з норм цивільного законодавства, а саме зі ст.23 ЦК України, та враховує характер і тривалість моральних і фізичних страждань потерпілого, істотність вимушених змін у життєвих стосунках членів сім'ї потерпілого, обставини, за яких заподіяно потерпілому тілесні ушкодження, характер і ступень їх тяжкості, тривалість лікування, фізичний біль, який відчув потерпілий під час спричинення тілесних ушкоджень та після цього, ступень вини підсудного, поведінку потерпілого та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди повністю у розмірі 90000 гривень, тому, що вказана сума визнана підсудним та відповідає фактично понесеним моральним втратам.

Крім того, суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов прокуратури Оболонського району міста Києва з урахуванням уточнень про стягнення з ОСОБА_4 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги витрат у розмірі 1397 гривень 70 копійок, пов'язаних з лікуванням потерпілого ОСОБА_2, як такий що знайшов своє належне підтвердження під час розгляду справи та підтверджений довідкою про витрати на лікування хворого в період з 02.06.2007 року по 11.06.2007 року (т.2 а.с.113).

Також, суд вважає за необхідне стягнути з підсудного судові витрати, пов'язані з проведенням експертиз по даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На пiдставi ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 3 (три) роки, зобов'язавши його, на підставі ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально -виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу - тримання під вартою змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 90 000 (дев'яносто тисяч) гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 1397 гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 за послуги експерта 727 гривень 76 копійок (одержувач платежу -НДЕКЦ при ГУМВС України в місті Києві УДК у Київській області р/р 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018).

Речові докази: одяг ОСОБА_2 -футболка, джинси, босоніжки, на яких містяться плями бурого кольору - знищити (а.с.210).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: Т.О.Ліщук

12.07.2012 Справа № 2605/5950/12