РІШЕННЯ
іменем України
Справа № 1715/4896/12
05 червня 2012 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
головуючого –судді Денисюка П.Д.,
при секретарі Якимовій В.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача –адвоката ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача –адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1, звернувшись до суду з позовом, просить стягувати з відповідача ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі 700 грн. щомісячно від дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, аліменти на її утримання аліменти у сумі 700 грн. щомісячно від дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною трьох років, стягнути з відповідача 116,22 грн. додаткових витрат на утримання (лікування) дитини, а також 1000 грн. понесених нею витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем з 17 травня 2009 року, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_5. Вони з донькою на даний час проживають в однокімнатній малосімейній квартирі з її батьками та її молодшою сестрою. Після народження дитини життям сім'ї він не цікавиться, участі у вихованні дитини не приймає і фактично коштів на утримання власної доньки не надає, угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто, відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати свою дитину, за останній рік надав лише 400,00 гривень і придбав за весь час лише деякі речі, що унеможливлює забезпечення дитини всім необхідним протягом року в повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_3 інших неповнолітніх чи повнолітніх дітей, непрацездатних батьків не має, неофіційно працює на будівельних роботах в місті Києві та місті Москві (Росія). Водночас вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, а тому весь тягар по утриманню її та їх спільної з відповідачем дитини лежить на її батьках. Просить визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 700 грн. оскільки щомісячно витрачає на утримання дитини близько 1500 гривень (на дитяче харчування, засоби особистої гігієни, вітаміни, дитячий одяг, взуття, іграшки, інші необхідні для дітей такого віку речі тощо). Крім того, зазначає, що донька останнім часом постійно хворіє, протягом лютого 2012 року вона фактично витратила на лікування дитини 232,43 грн. Тому вважає, що з відповідача також слід стягнути Ѕ частини витрат, понесених на лікування дитини, а саме 116,22 грн. (232,43грн. / 2 = 116,22). Також, враховуючи її фінансове положення та фінансове положення чоловіка, просить встановити щомісячний розмір аліментів на її утримання у розмірі 700 грн., а також стягнути з відповідача понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 1000грн.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник збільшили позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини, вказала, що протягом квітня-травня 2012 року донька також хворіла, у зв'язку з чим вона витратила на придбання медикаментів 222,16 грн., а тому з відповідача підлягає стягненню Ѕ частина витрат, понесених нею на лікування дитини у лютому, квітні та травні 2012 року у сумі 227,30 грн. (232,43грн. + 222,16 грн. = 454,59 грн. /2 = 227,30 грн.), в іншій частині позов підтримали просили його задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник позовні вимоги визнали частково, лише в частині стягнення з нього аліментів на утримання дитини у сумі 350 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, в іншій частині позов не визнали, у його задоволенні просили відмовити за безпідставністю позовних вимог. Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що він на даний час ніде не працює, а єдиним джерелом доходу його сім’ї є заробітна плата його матері. А тому за відсутності роботи, він не може сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж передбачений ч.2 ст.182 СК України.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити частково.
У відповідності до ст.180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 17 травня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-ГЮ №046353 від17 травня 2009 року.
Від шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії І-ГЮ №146063 від 16 травня 2011 року).
Позивач ОСОБА_1 з донькою проживають в однокімнатній малосімейній квартирі з її батьками, як повністю несуть витрати на їх утримання. Позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, що підтверджується наказом Рівненського обласного центру зайнятості №106-К від 24.06.2011 року.
Відповідач ОСОБА_3 офіційно не працює, однак має нерегулярний дохід, проживає з його матір’ю ОСОБА_6, інших неповнолітніх чи повнолітніх дітей, непрацездатних батьків не має. Добровільно аліменти на утримання неповнолітньої дитини відповідач не сплачує.
Згідно з ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи матеріальне становище відповідача ОСОБА_3, а також часткове визнання ним позову, суд прийшов до висновку, що слід стягувати з нього аліменти у сумі 350 грн. щомісячно від дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, згідно з ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів подана не була, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до ч.2 ст.185 СК України додаткові витрати можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Судом встановлено, що протягом лютого, а також квітня-травня 2012 року ОСОБА_1 витрачено 454,59 грн. на придбання медикаментів на лікування неповнолітньої доньки (232,43 грн. у лютому та 222,16 грн. у квітні-травні), що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами, а тому з відповідача разово підлягає стягненню Ѕ частина витрат, понесених позивачем на лікування дитини тобто у сумі 227,30 грн.
Також зі змісту ст.84 СК України убачається, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка –батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
А тому, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, а відповідач може надавати матеріальну допомогу, з нього також слід стягувати аліменти на утримання дружини у сумі 300 гривень щомісячно від дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною трьох років.
Крім цього, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем та документально підтверджені витрати на правову допомогу у сумі 1000 грн.
У відповідності до ст.88 ЦПК України, з відповідача також слід стягнути судовий збір.
На підставі ст.ст.84, 180, 182, 184, 185, 191 СК України, ст.ст.88, 174, 213-215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі 350 (триста п’ятдесят) гривень, щомісячно від дня пред’явлення позову (19 березня 2012 року) і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 227 (двісті двадцять сім) гривень 30 копійок.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти у сумі 300 (триста) гривень щомісячно від дня пред’явлення позову (19 березня 2012 року) і до досягнення дитиною трьох років.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_3 в державний бюджет 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення –у той же строк з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий