Справа № 1911-768/2012
Провадження № 6/1911/22/2012
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" липня 2012 р.
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді: Галіяна І. М.
при секретарі Пшеничняк В.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Монастириська справу
за поданням заступника начальника відділу державної виконавчої служби Монастириського районного управління юстиції
про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, -
ВСТАНОВИВ:
Заступник начальника відділу державної виконавчої служби Монастириського районного управління юстиції звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2.
Обґрунтовуючи свої вимоги заступник начальника відділу державної виконавчої служби Монастириського районного управління юстиції посилається на те, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Монастириського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження за виконавчим листом № 2-28/2005 р. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі 90 грн. щомісячно на утримання сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина - Романа, ІНФОРМАЦІЯ_4, сина –Богдана, ІНФОРМАЦІЯ_5 і до досягнення ними повноліття, проте встановлено, що у боржника відсутні кошти та майно на яке може бути звернене стягнення, а заборгованість по аліментах становить 8068,00 грн.
Представник відділу державної виконавчої служби Монастириського районного управління юстиції в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до переконання, що подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
На виконанні у відділі державної виконавчої служби Монастириського районного управління юстиції перебуває виконавче провадження за виконавчим листом від 02.02.2005 року Монастириського районного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі 90 грн. щомісячно на утримання сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина - Романа, ІНФОРМАЦІЯ_4, сина – Богдана, ІНФОРМАЦІЯ_5 і до досягнення ними повноліття.
14.02.2005 року державним виконавцем державної виконавчої служби Монастириського районного управління юстиції ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 396249.
Згідно розрахунку державного виконавця, за період з січня 2005 року по червень 2012 року заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів становить 8068,00 грн.
Як слідує із поданих матеріалів, державним виконавцем вчинено дії для виявлення зареєстрованого рухомого та нерухомого майна, в результаті чого було встановлено, що ОСОБА_1 не має зареєстрованого права власності на нерухоме майно, що підтверджується відповіддю № 468 від 07.12.2011р. КП «Монастириський районне бюро технічної інвентаризації»(а.с. 5) та у його власності та користуванні земельні ділянки відсутні, що зазначено управлінням держкомзему у Монастириському районі Тернопільської області у листі №17-2/1209 від 29.11.2011р. (а.с. 6).
Також із листа центру зайнятості від 07.11.2011р. № 05/1024 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 станом на 09.11.2011р. не перебуває на обліку, як безробітний (а.с.9).
Окрім зазначеного, інших документальних даних про вжиття будь яких виконавчих дій пов’язаних із розшуком майна боржника у 2012 році до подання не долучено.
Представник відділу державної виконавчої служби Монастириського районного управління юстиції в судове засідання не з’явився, а отже інших доказів на обґрунтування подання суду не надав. Таким чином, доказів того, що державним виконавцем вжито достатніх заходів по розшуку майна боржника у 2012 році, суду не подано.
Відповідно до виклику заступника начальника відділу державної виконавчої служби Монастириського районного управління юстиції ОСОБА_4 №1841/06-19/2 від 03.04.2012р. ОСОБА_1 зобов’язано з’явитися 12.04.2012р. до виконавчої служби, надати витребувану інформацію та сплатити до 12.04.2012р. заборгованість по сплаті аліментів.
Проте, до матеріалів подання суду не надано жодних доказів направлення зазначеного виклику боржнику ОСОБА_1
Крім того, в матеріалах подання відсутні відомості про направлення звернення у сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Монастириського РВ УМВСУ в Тернопільській області щодо отримання інформації, чи видавався ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" неврегульовані аліментні, договірні чи інші не виконані зобов’язання, а також ухилення від виконання зобов’язань, покладених на боржника судовим рішенням є підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду його за кордон до їх виконання.
Стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі –Закон) визначає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення.
Відповідно до зазначеного Закону державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника в т. ч. на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, на рахунки в цінних паперах.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.
Згідно із пунктом 18 ч. 3 ст. 11 Закону, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Системний аналіз зазначених законодавчих норм дає підстави для висновку, що питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень лише у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З врахуванням зазначеного обов'язок доказування та подання доказів покладається на того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги. У даному випадку це стосується державного виконавця, що має довести факт ухилення боржника від виконання ним зобов’язання.
Отже, визначаючись із заявленим поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, суд приходить до висновку, що застосування саме такого обмежувального заходу, який посягає на встановлену конституційну гарантію, є передчасним, оскільки державним виконавцем не доведено того, що ним здійснено усі можливі заходи пов’язані із розшуком майна боржника та вчинено усі необхідні виконавчі дії, які б призвели до погашення боржником заборгованості.
Таким чином, суд не вбачає законних підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що в задоволенні подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Монастириського районного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 слід відмовити.
З урахуванням викладеного, керуючись приписами ст.ст. 33, 124 Конституції України, ст.ст. 210, 294, 377-1 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»суд, -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Монастириського районного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 –відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Суддя:
ОСОБА_5