Справа № 1007/3796/2012

Провадження № 1/1007/234/2012

18.09.2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

===============================================================================

«18»вересня 2012 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

                    головуючого судді - Пошкурлата О.М.,

                     при секретарі - Німчук О.В.,

                     за участю прокурора –Галась О.М., Кіссе Г., Лавренюк Т.М.,

законного представника підсудного –ОСОБА_1,

захисника –ОСОБА_2,

представника служби у справах дітей –ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу протокольної форми по обвинуваченню:          

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та мешкає в м. Бровари, Київської області, вул.. Возз»єднання, 7, кв. 194, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, раніше не засудженого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в:

підсудний ОСОБА_4 відкрито викрав чуже майно, поєднане з застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_5, та вчинене за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

Так, 17 лютого 2012 року, близько 21 год., ОСОБА_4, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння та перебуваючи поблизу будинку № 3, що по вул.. Незалежності, м. Бровари, Київської області, за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_6, матеріали відносно якого виділені в інше провадження, шляхом нанесення ударів руками в область обличчя та тулуба ОСОБА_5, відкрито викрали у такого телефон мобільний «Нокіа С5», вартістю 500 грн., в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв’язку «Київстар», вартістю 25 грн., заподіявши потерпілому матеріальних збитків на загальну суму в 525 грн.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній підсудний ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, свою вину, у вчиненні інкримінованого йому у вину злочину за обставин, викладених в обвинувальному висновку, а також в описовій частині вироку визнав повністю, факт та обставини злочину підтвердив, у скоєному щиро розкаявся.

Судом відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи. При цьому з’ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз’яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Так, неповнолітній підсудний ОСОБА_4 суду показав, що дійсно 17 лютого 2012 року, близько 21 год., після вживання алкогольних напоїв, разом з ОСОБА_6 йшли вулицею Незалежності, де поблизу будинку № 3 побачили раніше їм незнайомого ОСОБА_5, який йшов попереду, тримаючи у руці мобільний телефон. В зв’язку з цим ОСОБА_6 запропонував йому пограбувати останнього, викравши телефон, який в подальшому можливо продати, а на виручені гроші придбати спиртне, на що він погодився. Наздогнавши потерпілого він наніс такому удар кулаком в область обличчя, від чого ОСОБА_5 повернувся, і вони схопили одне одного за одяг. Під час цієї боротьби ОСОБА_6 продовжував наносити потерпілому удари кулаком в область обличчя та тулуба, в зв’язку з чим вони впали на землю. Залишаючись на землі ОСОБА_6 продовжував побиття потерпілого, який тримав мобільний телефон у своїй руці. Якимось чином ОСОБА_6 вдалося вирвати з руки ОСОБА_5 телефон та втекти.

В скоєному розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, на думку суду є доведеною. Про обставини скоєння ним цього злочину він послідовно в судовому засіданні дав покази, які сумнівів у своїй достовірності не викликають.

Суд вважає, що ОСОБА_4 своїми діями вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, а саме, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання ОСОБА_4 за вчинений ним злочин, передбачений ч. 2 ст.186 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності такого, особу підсудного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудної суд визнає –щире каяття у скоєнні суспільно-небезпечного кримінально караного діяння, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім та відшкодування заподіяної шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного суд визнає - вчинення злочину особою, у стані алкогольного сп»яніння.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_4 суд також враховує сукупність всіх обставин вчинення злочину, дані про особу підсудного, те, що за місцем проживання він характеризується позитивно (а.с. 98), до кримінальної відповідальності притягується вперше (а.с. 94), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 103), а також думку потерпілого, який просить суд обрати підсудному покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4, за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України покарання, у виді позбавлення волі, зі звільненням такого від відбування покарання та встановленням іспитового строку, оскільки таким чином буде досягнута мета ст. 50 КК України, і така міра покарання буде необхідною і достатньою для виправлення підсудного і попередження вчинення ним злочинів.

Суд визнає, що ОСОБА_4 на час розгляду справи не є особою небезпечною для суспільства і шкідливих наслідків від цього не настало.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази та судові витрати по справі –відсутні.

Керуючись ст.ст. 299, 323, 324 КПК України, суд, -

          з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

У відповідності до ст.ст. 75, 104 КК України від призначеного судом покарання засудженого звільнити, встановивши іспитовий термін в 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України, після набрання вироком законної сили, покласти на засудженого наступні обов’язки:

-          не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально –виконавчої інспекції;

-          повідомляти кримінально –виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-          періодично з»являтися на реєстрацію до кримінально –виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили залишити попередньою –підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази та судові витрати по справі –відсутні.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв’язку із тим, що вони ніким не оспорювалися, - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду, в іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляцій до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя /підпис/ ОСОБА_7