Справа № 2о-31/08  

                                                          РІШЕННЯ

                                             ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

 10 квітня 2008 року             Ленінський районний суд м. Харкова  у складі : 

                        головуючого судді             Ольховського Є.Б.

                                    народних засідателів:          ОСОБА_6., ОСОБА_5.

                        при секретарі                       Ященко Є.І.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2, заінтересована особа - Ленінський районний відділ реєстрації актів громадянського стану, - 

                                                            ВСТАНОВИВ :

11.02.2008 року ОСОБА_1. звернулась до суду з заявою, в якій просить визнати її колишнього чоловіка  - ОСОБА_2, 1961 року народження, який проживав разом з  нею за адресою: АДРЕСА_1, - безвісно відсутнім, посилаючись на те, що ОСОБА_2., в 2000 року пішов з дому та більше не повернувся. За рішенням суду був оголошений в розшук, однак позитивних результатів він не дав, місце перебування чи проживання її колишнього чоловіка  не встановлено.

Визнання безвісно відсутнім її колишнього чоловіка заявник обґрунтовує тим, що це необхідно для отримання дозволу на виїзд дитини за кордон для оздоровлення останньої.

В судовому засіданні заявник доводи заяви підтримала.

Представник зацікавленої особи в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність, оскільки в ній достатньо доказів для ухвалення рішення.

Суд, заслухавши пояснення заявника, свідків, перевіривши матеріали справи встановив наступне:

відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_2, в місці його постійного  проживання у АДРЕСА_1 на протязі одного року підтверджується зібраними у справі доказами.

Допитані в якості свідків ОСОБА_3. та ОСОБА_4. показали, що з 2000 року жодного разу не бачили ОСОБА_2 за місцем його постійного проживання. Де він може знаходитись не знають.

Згідно довідки Ленінського РО ХГУ УМВС України в Харківській області від 12.02.08 року - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження дійсно знаходиться в розшуку як особа що зникла безвісті з 19.07.2006 року. Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 24.12.2007 року ОСОБА_2 оголошений в розшук як боржник по сплаті аліментів (с.с. 6).

Довідкою Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції підтверджується, що з 01.11.2007 року по 31.01.2008 рік боржником не сплачувались аліменти в зв'язку з тим, що він знаходиться в розшуку (с.с.4).

На запит суду в адресне бюро Харківської області про місце можливого перебування ОСОБА_2. надійшла відповідь про відсутність таких відомостей  (с.с. 24  ).

Міський відділ реєстрації актів цивільного стану НОМЕР_1 на запит суду дав відповідь про відсутність реєстрації смерті громадянина ОСОБА_2, 1961 року народження ( с.с. 32).

Враховуючи вищенаведене у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним в справі доказам.

Згідно ч.2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що їде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що останні відомості про ОСОБА_2. були в 2000 році то початком його безвісної відсутності слід вважати 01 січня  2001 року.

Задоволення заяви ОСОБА_1 має значення для неї та її дитини, оскільки усуває перешкоди для виїзду за кордон для оздоровлення дитини.

Таким чином, зібрані в справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 249 ЦПК України, ст. 43 ЦК України, суд ,-

                                                             ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1.

Початком безвісної відсутності ОСОБА_2. вважати 01 січня 2001 року.        

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ                                                  підпис                  Є.Б. Ольховський

Народні засідателі:                         підпис                        ОСОБА_5

                                                                      Підпис                       ОСОБА_6