Справа № 1911-729/2012

Провадження №2/1911/230/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2012 р.

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Галіяна І. М.

при секретарі Пшеничняк В.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Монастириського районного суду Тернопільської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Задарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області

про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом, в якому просить суд винести рішення, яким визнати за нею право власності на спадкове майно яке залишилось після смерті ОСОБА_2

Свої вимоги мотивує тим, що 08.08.2011 року помер її батько ОСОБА_2. Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме, земельна ділянка загальною площею 0,24 га., для ведення особистого селянського господарства що розташована у с.Задарів (урочище «Коло хати).

При зверненні до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини їй було відмовлено в оформленні спадщини та видачі відповідного свідоцтва оскільки виявилось, що відсутній Державний акт на право власності на земельну ділянку і право власності на спадкове майно потрібно визнавати в судовому порядку.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, свої позовні вимоги підтримує повністю.

Представник Задарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в судове засідання не з’явився, суду подав заяву про розгляд справи у відсутності їхнього представника, вимоги позивача визнають повністю.

Відповідно до ч. 2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Залучений в якості співвідповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, суду подав заяву про слухання справи у його відсутності. Також подав суду заяву в якій відмовляється від права на земельну ділянку площею 0,24 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Коло хати», що залишилося після смерті його батька ОСОБА_2 в користь своєї сестри ОСОБА_1, звертатись в суд із заявою про продовження терміну на прийняття спадщини не буде.

Відповідно до ч. 2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи не вбачає підстав для відкладення справи і вважає можливим розглянути її на підставі наявних доказів та приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення виходячи із наступного:

Ст. 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Судом встановлено, що 08.08.2011 року у віці 70 років помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого 10.08.2011 року, актовий запис №08. Ще за життя померлому належала земельна ділянка загальною площею 0,35 га., для ведення особистого селянського господарства з яких 0,24 в урочищі «Коло хати»згідно рішення двадцять другого скликання третьої сесії Задарівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 12.06.1995 року «Про хід приватизації земельних ділянок на території сільської ради із внесеними змінами рішенням сесії від 16 вересня 2009 року №124».

Ст.1261 ЦПК України передбачено, що право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки як спадкоємці першої черги.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії І-ИД №272285 виданого 26.10.1973 року ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_2 Михайліни Йосипівни.

Згідно свідоцтва про одруження серії І-ИД №017152 виданого 07.08.1999 року ОСОБА_4 змінила своє прізвище «Штипована»на «Шпуганич». Даний шлюб розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії 1-НМ №054333 виданого 10.06.2002 року.

14.08.2003 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 про що свідчить свідоцтво про одруження серії 1-ИД №9079768 виданого 14.08.2003 року і згідно якого ОСОБА_5 змінила своє прізвище «Шпуганич»на «Ковалишин».

Суд, проаналізувавши вищевказане приходить до переконання, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2, який помер 08.08.2011 року, а тому має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті її батька ОСОБА_2 як спадкоємиця першої черги за законом.

З повідомлення Монастириської державної нотаріальної контори №334/01-16 від 17.07.2012 року вбачається, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_2 є його син ОСОБА_3, дочка ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_7 які є спадкоємцями першої черги.

ОСОБА_7 в установленому законом порядку відмовилась від прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1267 ЦК України спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Як слідує з вищевказаного повідомлення 08.06.2012 року за реєстром №709 Монастириською державною нотаріальною конторою було посвідчено договір про поділ спадкового майна між дітьми померлого –ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в який не ввійшла спірна земельна ділянка площею 0,24 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована у с.Задарів (урочище «Коло хати).

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З оглянутих в судовому засіданні документів справи вбачається, що позивач зверталась в нотаріальну контору з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,24 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована у с.Задарів (урочище «Коло хати), але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на зазначене спадкове майно, а саме, Державного акту на право власності на земельну ділянку яка належала ОСОБА_2

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не звертався для видачі Державного акту на право власності на спірну земельну ділянку, а володів нею на підставі рішення двадцять другого скликання третьої сесії Задарівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 12.06.1995 року «Про хід приватизації земельних ділянок на території сільської ради із внесеними змінами рішенням сесії від 16 вересня 2009 року №124».

          ОСОБА_7 –дружина ОСОБА_2 мати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовилась від своєї частки в спадковому майні про що свідчить повідомлення Монастириської державної нотаріальної контори №334/01-16 від 17.07.2012 року.

Суд не бере до уваги заяву ОСОБА_3 від 17.07.2012 року згідно якої він відмовляється від права на земельну ділянку площею 0,24 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Коло хати», що залишилася після смерті його батька ОСОБА_2 в користь своєї сестри ОСОБА_1 так як згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, а саме протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Суд також не бере до уваги заяву ОСОБА_7 від 26.06.2012 року згідно якої вона відмовляється від частки в спірному майні після смерті її чоловіка ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в зв’язку з тим, що остання відмовилась від прийняття частки у спадщині після смерті ОСОБА_2 в установленому законом порядку та з підстав передбачених ст.ст. 1270, 1273 ЦК України.

Натомість вищевказані заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_7 свідчать про те, що вони знають про заявлені вимоги ОСОБА_1 та проти них не заперечують так як протягом розгляду справи в суді заперечень проти позову не подавали і ніяких дій які б могли помішати позивачу у її заявлених вимогах не вчиняли.

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред’явлено, а позивач фактично прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2, тому є підстави визнати за нею право власності на зазначене майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно, яким являється земельна ділянка.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 15, ЗО, 62, ЦПК України, ст. 392, 1220, 1223, 1225, 1266 ЦК України, 81 ЗК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на:

- земельну ділянку загальною площею 0,24 га., для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у с.Задарів (урочище «Коло хати), згідно рішення двадцять другого скликання третьої сесії Задарівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 12.06.1995 року «Про хід приватизації земельних ділянок на території сільської ради із внесеними змінами рішенням сесії від 16 вересня 2009 року №124»і що належала ОСОБА_2, який помер 08.08.2011 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя:

ОСОБА_8