Справа № 1-463/08
В И Р О К
Ім'ям України
21 липня 2008 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі :
головуючого-судді : Холіна В.В.
при секретарі : Богдановій Н.І.
за участю прокурора : Гаркавої М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрациту кримінальна справа за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що народився у м. Антрациті Луганської області, громадянина України, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, засудженого 05.02.1990 року Антрацитівським міськсудом Луганської області за ст. 206 ч.2 КК України (1960р.) до 2 років позбавлення волі умовно з випробуванням строком на 2 роки; 30.06.1993 року Антрацитівським міськсудом Луганської області за ст. 141 ч.3 КК України (1960р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, вирок змінений за ухвалою Луганського обласного суду від 27.08.1993 року ст.141 ч.2 КК України (1960р.) перекваліфікована на ст. 19 ч.6, 141 ч.2 КК України (1960р.) у решті частини вирок залишений без змін; 27.04.1998 року Антрацитівським міськсудом Луганської області за ст. 213 ч.3 КК України (1960р.) на 1 рік 8 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.14 КК України (1960р.) штраф 1700 грн., вирок змінений ухвалою Краснодонського місьсуду Луганської області від 30.09.1998 року , згідно Закону від 24.07.1998 року строк покарання скорочений на 1/2 частину; 30.05.2004 року Антрацитівським міськрайсудом Луганської області за ст.ст. 309 ч. 1, 309 ч 2, 70 КК України (2001р.) до 2 років позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік, покарання замінено за ухвалою Антрацитівського місьрайксуду Луганської області від 15.02.2005 року на 2 роки позбавлення волі, звільнений 12.04.2006 року за ухвалою Алчевського міськсуду від 04.04.2006 року, керуючись ст. 81 КК України умовно-достроково на 10 місяців 1 день; 17.08.2006 року Антрацитівським міськрайсудом Луганської області за ст.395, 71 КК України до 11 місяців арешту, звільнений 30.07.2007 року по відбуттю строку; 08.02.2008 року Антрацитівським міськрайсудом Луганської області за ст. 395 КК України до 3 місяців арешту, звільнений 08.05.2008 року по відбуттю строку, такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,
за ст. 162 ч.1 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Підсудний ОСОБА_1 25 квітня 2006 року, в денний час доби, точніший час у ході досудового та судового слідства встановити не представилося можливим, прийшов за адресою: АДРЕСА_2, де проживає потерпілий ОСОБА_2.
Достовірно знаючи, що потерпілого ОСОБА_2. немає удома, маючи намір на незаконне проникнення у житло і не маючи на це дозволу потерпілого ОСОБА_2., як власника даного будинку і інших володінь, зокрема вугільного сараю, який розташований у дворі дома за адресою: АДРЕСА_2, не маючи ключів від замикаючих пристроїв, якими обладнані вхідні двері у вугільний сарай підсудний ОСОБА_1, зірвав навісний замок на вхідних дверях, проник у вугільний сарай.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив недоторканність житла громадянина, право на яке надане кожному громадянинові України ст. 30 Конституції України.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою провину у скоєнні вищезазначеного злочину визнав повністю при вищевикладених обставинах, щиро розкаявся у вчиненому злочині, пояснив, що 25 квітня 2006 року, приблизно об 11 годин, він бачив як ОСОБА_2. поїхав у місто. Він вирішив набрати вугілля у ОСОБА_2. у вугільному сараї. Він удома узяв мішок, зайшов на подвір'я ОСОБА_2. підійшов до вугільного сараю, зняв замок на вхідних дверях і набрав вугілля у мішок, приблизно 70 кг. Після цього він вийшов і пішов додому. Він знає, що не можна лазити по чужих будинках без дозволу господарів, але він так зробив тому, що йому потрібно було вугілля для печі. Щиро розкаявся у вчиненому.
Окрім повного визнання своєї вини підсудним його вина підтверджується:
- свідченнями потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_2., який у ході досудового слідства пояснив, що приблизно в кінці квітня 2006 року, точніший час він вже не пам'ятає, рано вранці він поїхав у м. Антрацит щоб скупитися на ринку. Повернувся він, приблизно о 12 годині, зайшовши у двір він побачив, що на вугільному сараї зірваний навісний замок. Він зайшов в сарай і побачив, що в сараї пропала деяка кількість вугілля, на вигляд приблизно 100 кг. Це було видно, оскільки в купі вугілля було вибрана яма. Позов не заявляє. Свідчення оголошені і досліджені в судовому засіданні (а.с.30-31).
Інші докази по справі, які повністю узгоджуються між собою і достовірність яких ніким з учасників процесу не оспорюється, із згоди учасників процесу відповідно до ст.299 КПК України не досліджувалися.
Заслухавши підсудного, оцінивши досліджені судом докази, суд вважає, що даний злочин скоїв підсудний ОСОБА_1 і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 162 КК України, оскільки він скоїв незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, що порушує недоторканність житла громадянина.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу підсудного, обставини, що впливають на його відповідальність.
До обставин, що пом'якшують відповідальність підсудного ОСОБА_1, суд відносить щире каяття у скоєному.
Обставини, що обтяжують покарання підсудному, є скоєння злочину особою, що знаходиться в стані алкогольного сп'яніння.
Підсудний ОСОБА_1 не вперше скоїв злочин, але згідно зі ст. 12 КК України злочин відноситься до категорії невеликого ступеня тяжкості, посередньо характеризується за місцем проживання, суд вважає можливим його виправлення без відбування покарання у вигляді обмеження волі - із звільненням від відбування покарання з випробуванням за правилами ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків згідно ст. 76 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Судових витрат у справі немає.
Речових доказів немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним за ст.162 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі, а відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом випробувального строку не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити без зміни - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений учасниками процесу до Луганського апеляційного суду через Антрацитівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Вирок надрукований в нарадчій кімнаті.
Суддя В.В.Холін