Судове рішення #2558340
Справа № 2-1578/08

Справа № 2-1578/08

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

28 липня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                              судді Козлова Р.Ю.,

при секретарі:                              Гуцинюку М.І.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ «Страхова компанія «НОВА» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

 

 

встановив:

 

У квітні 2008 року позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що він є власником автомобіля марки «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 29 лютого 2008 року сталося зіткнення належного йому автомобіля з автомобілем марки «Орel Vectra», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_2 Посилаючись на те, що ОСОБА_2 і  ВАТ «Страхова компанія «НОВА», з якою ОСОБА_2 уклав договір страхування цивільно-правової відповідальності, ухиляються від виплати суми відшкодування завданої шкоди, позивач просив суд задовольнити заявлені вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні уточнила заявлені вимоги, зменшивши їх розмір у зв'язку з частковою виплатою страховою компанією спірної суми, та просила суд стягнути з ВАТ «Страхова компанія «НОВА» на користь позивача грошову суму в розмірі 8047 грн. 61 коп., яка складається з 7055 грн. 61 коп. матеріального збитку, 850 грн. 00 коп. вартості проведення дослідження спеціаліста, 40 грн. 00 коп. вартості фото послуг, 120 грн. 00 коп. діагностики пошкодження автомобіля. Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача грошову суму в розмірі 4560 грн. 71 коп., яка складається з 1560 грн. 71 коп. втрати товарної вартості автомобіля та 3000 грн. 00 коп. відшкодування моральної шкоди.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти заявлених вимог, оскільки розмір заподіяної позивачу шкоди визначений висновком спеціаліста та виплачений за рахунок страхової компанії, просили суд залишити позов без задоволення.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 29 лютого 2008 року сталося зіткнення належного позивачу автомобіля марки «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з автотранспортним засобом марки «Орel Vectra», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_2 Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2008 року ОСОБА_2 визнано винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Оскільки відповідно до страхового полісу від 26 червня 2007 року №ВВ\1463067 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як власника наземного автотранспортного засобу була застрахована ВАТ «Страхова компанія «НОВА», у березні 2008 року позивач направив страховій компанії повідомлення про настання страхового випадку. В порядку п.34.1 ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 6 березня 2008 року ВАТ «Страхова компанія «НОВА» звернулась до СПД «ОСОБА_5» із замовленням автотоварознавчого дослідження з метою визначення матеріальної шкоди, заподіяної позивачу. Згідно зі звітом СПД «ОСОБА_5» від 14 березня 2008 року № 131/3 розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу в результаті ДТП становить 6 330 грн. 85 коп. 5 травня 2008 року вказані кошти за вирахуванням франшизи в розмірі 510 грн. 00 коп. були перераховані позивачу.

Не погодившись з результатами автотоварознавчого дослідження та з метою визначення розміру шкоди позивач звернувся до спеціаліста, згідно з висновком якого від 20 березня 2008 року № 63/03 позивачеві заподіяно збитків на суму 14437 грн. 17 коп.

Ч.2 ст.1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 979 цього Кодексу за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачеві заподіяна шкода з вини відповідача ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована ВАТ «Страхова компанія «НОВА», позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Посилання представників відповідачів на звіт СПД «ОСОБА_5» від 14 березня 2008 року № 131/3, яким визначено розмір заподіяної позивачу шкоди суд вважає необґрунтованими з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, СПД «ОСОБА_5» має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності зі спеціалізацією «оцінка дорожніх транспортних засобів». У звіті зазначено, що дане автотоварознавче дослідження проведене  спеціалістом ОСОБА_5 Протокол огляду транспортного засобу ОСОБА_1 від 12 березня 2008 року містить підпис позивача та ОСОБА_4 як особи, що склала вказаний протокол. Між тим, як повідомила допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5, з позивачем ОСОБА_1 вона особисто не знайома, оскільки огляд зазначеного транспортного засобу проводила не вона, а інший спеціаліст, прізвище  та кваліфікація якого у звіті та протоколі огляду не зазначені, в той час як вона лише складала текст висновку.

Таким чином, всупереч п. 4.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року № 124/5/2092, звіт СПД «ОСОБА_5» від 14 березня 2008 року № 131/3 не містить відомостей про особу, яка брала участь в огляді об'єкта оцінки та даних про наявність у такої особи відповідних повноважень. Враховуючи ту обставину, що вищевказане автотоварознавче дослідження було проведене з суттєвими порушеннями передбаченої процедури, його результати не можуть бути прийняті до уваги при визначенні розміру заподіяної шкоди.

Оскільки сторони відмовилися від проведення по справі судової автотоварознавчої експертизи, суд ухвалює рішення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи. При визначенні суми відшкодування суд виходить з висновку спеціаліста-автотоварознавця від 20 березня 2008 року № 63/03, згідно з яким позивачеві заподіяно збитків на суму 14437 грн. 34 коп.

Таким чином, з врахуванням добровільної виплати страховою компанією суми відшкодування в розмірі 5820 грн. 85 коп. з відповідача ВАТ «Страхова компанія «НОВА» на користь позивача підлягає стягненню невиплачена сума матеріального збитку з урахуванням франшизи в розмірі 6545 грн. 61 коп. (7055 грн. 61 коп. матеріального збитку - 510 грн. 00 коп. франшизи).

Оскільки згідно з п.32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу, дана сума в розмірі 1560 грн. 71 коп. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2

З урахуванням встановлених судом порушень прав позивача з вини відповідача ОСОБА_2, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України  на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з ОСОБА_2 завдана моральна шкода, яку суд визначає в розмірі 500 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Оскільки згідно з положеннями вищевказаного Закону витрати на проведення автотоварознавчого дослідження, діагностики пошкоджень автомобіля та фотопослуги спеціаліста не є шкодою, яка підлягає відшкодуванню страховиком за договором  обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, позовні вимоги в цій частині суд залишає без задоволення.

Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України і покладає на відповідача ОСОБА_2 обов'язок відшкодувати позивачу понесені судові витрати по справі - 59 грн. 50 коп.( 51 грн. 00 коп. + 8 грн. 50 коп.) по сплаті державного мита та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, з відповідача ВАТ «Страхова компанія «НОВА» на користь позивача підлягає стягненню 65 грн. 45 коп. по сплаті державного мита та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Вимоги про стягнення з відповідачів 200 грн. 00 коп. витрат на юридичну допомогу задоволенню не підлягають, оскільки надана представником позивача квитанція (а.с. 105) не містить даних щодо особи, яка здійснила дану оплату. Таким чином, зазначена квитанція не може вважатись документальним підтвердженням судових витрат на юридичну допомогу, що згідно з правилом ч.1 ст. 88 ЦПК України виключає можливість стягнення вказаної грошової суми з відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 979, 1187 ЦК України,  ст.ст. 22, 32 Закону України “ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ”, ст.ст.  10, 57, 60, 88, 215 ЦПК України суд -

 

Вирішив:

 

 

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ «Страхова компанія «НОВА» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.

 

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 6545 грн. 61 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 65 грн. 45 коп. судового збору та 15 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 1560 грн. 71 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. відшкодування моральної шкоди, 59 грн. 50 коп. судового збору та 15 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

 

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

 

СУДДЯ                                                                                            

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація