УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 0610/1-460/11
Стаття ч.2 ст.309 КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Ляшука В.В.
суддів: Романова О.В., Гузовського О.Г.
з участю: прокурора Сидоренка О.П.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 грудня 2011 року, яким засуджено
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, працюючого помічником фрезерувальника ЗАО "Юніком Пром", раніше судимого:
- 04.05.2007 року за ч.1 ст. 309, ст. 75, ст.76 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком терміном на 1 рік;
- 01.02.2010 року за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 70, ст. 75, ст. 76 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком терміном на 3 роки,
- за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;
На підставі ч. 1, ч. 4 ст. 71 КК України до призначеного покарання суд частково приєднав не відбуту частину покарання за вироком від 01.02.2010 року та остаточно визначив до відбуття 4 (чотири) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання визначено рахувати з дня звернення вироку до виконання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд
Речові докази: подрібнену речовину білого кольору у вигляді уламків неправильної форми та порошку постановлено знищити.
Судові витрати покладено на засудженого та стягнуто з нього 421,92 грн. за проведення судово-хімічної експертизи на користь НДЕКЦ при УMBС України в Житомирській області.
Згідно вироку ОСОБА_1 з 16.11.2009 року являючись учасником програми замісної підтримуючої терапії, затвердженої наказом МОЗ № 645 від 10.11.2008 року "Про затвердження методичних рекомендацій "Замісна підтримуюча терапія в лікуванні хворих із синдромом залежності від опіоїдів", будучи ознайомленим із порядком та правилами учасника даної програми, а також попереджений про кримінальну відповідальність за дії, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, 27.04.2011 року близько 09 год. 00 хв. у приміщенні службового кабінету № 82 Коростенської центральної міської поліклініки розташованої в м. Коростені, вул. Грушевського, 7, отримав від лікаря замісної підтримуючої терапії ОСОБА_2, 4 пігулки лікарського препарату "Метадикт" по 40 мг. кожна, які містять в собі наркотичний засіб - "Метадон".
Дані пігулки під наглядом лікаря ОСОБА_2, ОСОБА_1 вжив після чого залишив лікувальний заклад.
Перебуваючи неподалік від буд. № 7 по вул. Грушевського в м. Коростені, в його організмі, внаслідок вживання пігулок виник рвотний рефлекс, при якому він вирвав вжиті чотири пігулки лікарського препарату "Метадикт".
Маючи умисел на незаконне придбання, без мети збуту, наркотичного засобу - "Метадону", ОСОБА_1 залишив їх собі, тим самим незаконно придбав, без мети збуту чотири пігулки лікарського препарату "Метадикт". Незаконно придбані, без мети збуту пігулки ОСОБА_1 помістив до поліетиленового пакетику, який незаконно зберігаючи при собі без мети збуту, тримаючи в руках, переніс до невстановленого слідством місця, де його заховав та незаконно зберігав без мети збуту, до 28.04.2011 року.
28.04.2011 року близько 08 год. 30 хв. незаконно придбаний поліетиленовий пакетик із чотирма пігулками лікарського препарату "Метадикт" ОСОБА_1 забрав у вищевказаному місці та незаконно зберігаючи, без мети збуту при собі, переніс до невстановленого слідством легкового автомобіля, де був затриманий працівниками міліції Коростенського MB УМВС України в Житомирській області.
В службовому кабінеті № 25 Коростенського MB 28.04.2011 року о 09 год. 25 хв. під час проведення огляду місця події працівниками міліції Коростенського MB в кабінеті № 25 Коростенського MB УМВС України в Житомирській області розташованого по вул. Грушевського, 5 в м. Коростені у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено поліетиленовий пакетик із речовиною білого кольору, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - "Метадон", загальною масою 0,1122 грам, який він незаконно придбав та незаконно зберігав при собі, без мети збуту.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а сп?раву повернути прокурору на д?одаткове розслідування.
Вважає, щ?о вирок суду занадто суворий, а розгляд справи судом проведено з порушенням вимог ст. 299 КПК України.
Вказує на те, що хворіє на нарко?манію та не в повній мірі усвідомлює значення свої дій, а том?у вважає, що суд не мав права обмежувати дослідження доказів по справі. Вважає, що досудови?м слідством та судом допущена? неповнота, а зокрема не встановлено та не допитано водія таксі «СК», не проведено огляд вказаного автомобіля, не встановлено місця зберігання наркотичних засобів. Також суд не зве?рнув уваги на його першочерго?ві показання, які повністю не узгоджуються з його показаннями в суді.
Зазначає, що висновки суду про те, що він незаконно придбав на?ркотичний засіб є помилковим?и, оскільки він отримав пігулк?и від лікаря для лікування від? наркотичної залежності згід?но програми замісної підтрим?уючої терапії.
Вважає, що судом першої інстанції не дотримано вимоги ст. 65 КК України, а саме не враховано те? що він став на шлях виправлення, перестав вживати наркотичні засоби, проходить курс лікування, працює, характеризується позитивно.
Також зазначає, що суд неправомірно поклав на нього витрати за проведення судових експертиз.
Заслухавши доповідача, засудженого, який просив апеляцію задовольнити, міркування прокурора, який просив апеляцію залишити без задоволення, обговоривши доводи апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи відповідно до вимог ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції у відповідності до положень ст. 299 КПК України, за згодою учасників розгляду, в тому числі засудженого, було обмежено дослідження доказів щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України.
Відповідно до положень ч.1 ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо тих фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких докази згідно ст. 299 КПК України не досліджувались апеляційним судом не перевіряються.
Доводи засудженого про те, що він не усвідомлював своїх дій, при роз'ясненні йому судом наслідків обмеження дослідження доказів, оскільки хворіє на наркоманію колегія суддів вважає надуманими.
Так, з матеріалів справи, в тому числі з протоколу судового засідання вбачається, що рішення про обмеження дослідження доказів було прийнято судом за письмовою згодою ОСОБА_1 після його допиту та з'ясування того, що правильно він розуміє фактичні обставини за відсутності сумнівів в добровільності та істинності його позиції та роз'яснення йому наслідків.
Показання ОСОБА_1 в судовому засіданні про обставини вчинення злочину повністю узгоджуються з пред'явленим йому обвинуваченням та його показаннями у якості підозрюваного та обвинуваченого.(а.с.59,66)
Крім того, в матеріалах справи є дані про те, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра не перебуває, а відповідно до висновку ВКК лікарями, в тому числі психіатром, визнаний здоровим та працездатним. (а.с. 78, 93)
Також, з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 з 16.11.2009 р. перебуває на програмі замісної підтримуючої терапії, а відповідно до п. 3.2.1.6 методичних рекомендації „Замісна підтримувальна терапія в лікуванні хворих із синдромом залежності від опіоїдів" не спричиняє зниження розумових здібностей.
За вказаних обставин колегія суддів порушень при обмеженні судом першої інстанції доказів, в порядку ст. 299 КПК України не вбачає, а тому доводи апеляції щодо встановлених судом фактичних обставин не перевіряє.
Дії ОСОБА_1 судом першої інстанції кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 309 КК України.
Призначаючи засудженому ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, судом враховано, що ОСОБА_1 допустив рецидив злочинів та вчинив новий злочин під час іспитового строку, а тому суд обґрунтовано призначив йому покарання у виді позбавлення волі та визначив остаточне покарання у відповідності з положеннями ст. 71 КК України.
Суд також врахував і позитивні характеризуючі ОСОБА_1 дані, а також те, що він сприяв розкриттю злочину та щиро розкаявся, а тому визначив йому остаточне покарання збільшивши його фактично лише на один місяць від невідбутої частини покарання за вироком від 01.02.2010 року.
За таких обставин колегія суддів підстав для пом'якшення ОСОБА_1 призначеного покарання не вбачає, не дають для цього підстав і інші доводи засудженого вказані у апеляції.
Відповідно до вимог ст. ст. 91, 93 КПК України при визнанні підсудного винним суд постановляє стягти з нього судові витрати до яких відносяться також витрати за проведення експертиз, а тому колегія суддів вважає правильним рішення суду про стягнення з засудженого витрат за проведення судово-хімічної експертизи в розмірі 421,92 грн.(а.с. 421)
Керуючись ст.365, ст. 366 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 грудня 2011 року щодо нього - без змін.
Судді: