Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області у складі

головуючого судді Коробова О.К.,

суддів Сачука В.І.,

Шпинти М.Д.,

з участю прокурора Данилея В.Д.,

захисника ОСОБА_2,

у відкритому судовому засіданні розглянула апеляцію ОСОБА_3 на постанову Острозького районного суду від 7 березня 2012 року про відмову у задоволенні скарги на постанову від 3 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 КК України.

Кримінальна справа була порушена 3 лютого 2012 року старшим слідчим слідчого відділення Осторозького міськрайвідділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області.

ОСОБА_3 2 березня 2012 року подав до Острозького районного суду скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, в якій сформулював прохання визнати указану постанову старшого слідчого незаконною і скасувати її, а до розгляду справи зупинити досудове слідство.

Острозький районний суд 7 березня 2012 відмовив в задоволенні скарги, пославшись на наявність приводу та підстав для порушення справи. При цьому суд послався на те, що під час дослідчої перевірки поясненнями декількох осіб встановлено, що підприємець ОСОБА_3 достовірно знав про невиконання ремонтних робіт згідно договору виготовив і підписав акт приймання виконання будівельних робіт.

В апеляції ОСОБА_3 просить скасувати постанову Острозького районного суду та розглянути апеляційним судом по суті скаргу на постанову про порушення кримінальної справи і скасувати постанову слідчого про порушення кримінальної справи. На обґрунтування свого прохання ОСОБА_3 посилається на те, що слідчий на момент порушення кримінальної справи не мав у своєму розпорядженні висновку почеркознавчої експертизи та в його розпорядженні не було оригіналів документів, підробка яких ставиться в провину. Ще апелянт зазначив, що суд передчасно виклав думку щодо питань, які суд може вирішувати лише при розгляді справи по суті. А саме, - що в постанові суду зазначено, що ОСОБА_3 „. достовірно знаючи, що ремонтні роботи згідно умов договору виконані не були, виготовив і підписав акт приймання виконаних будівельних робіт…".

У засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_4 просить постанову місцевого суду скасувати, а справу за скаргою його підзахисного повернути на новий судовий розгляд.

Прокурор Данилей В.Д. просить відмовити в задоволенні апеляції пославшись на те, що судом було правильно встановлено наявність приводу та підстав для порушення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, прохання сторін, перевіривши матеріали справи по розгляду скарги і матеріали, які містили підстави для порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, кримінальна справа порушується в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Як встановлено в ст. 98 КПК України при наявності приводів та підстав, зазначених в ст. 94 КПК України слідчий порушує справу.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про наявність приводу і підстав для порушення кримінальної справи. У матеріалах, виділених із іншої кримінальної справи, слідчий безпосередньо вбачає наявність ознак злочину. В апеляції не оспорюється висновок суду, про те, що в поясненнях осіб, вказаних у постанові суду йдеться про дії, які містять ознаки злочину. У засіданні апеляційного суду захисник прямо заявив, що не заперечує наявність ознак злочину в поясненнях певних осіб, але вважає, що при відсутності у слідчого оригіналів документів та висновку про їх підробку певною особою справа не повинна порушуватись щодо ОСОБА_3

Разом з тим заслуговує на увагу твердження апелянта про те, що суд в своїй постанові передчасно виклав свою думку у формі оцінки доказів щодо виготовлення і підписання ОСОБА_3 акту приймання робіт, щодо яких він достовірно знав, що вони не виконані.

Таке передчасне твердження суду суперечить ст. 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. До винесення вироку суди не можуть вживати в своїх рішеннях формулювання, які суперечать презумпції невинуватості.

Тому вказане твердження суду підлягає виключенню із постанови.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляцію ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Острозького районного суду від 7 березня 2012 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову від 3 лютого 2012 року про порушення кримінальної справи щодо нього за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 КК України змінити, виключивши із мотивувальної частини постанови суду абзац: „З доданих матеріалів вбачається, що 29.06.2011 року приватний підприємець ОСОБА_3 достовірно знаючи, що ремонтні роботи згідно умов договору виконані не були, виготовив і підписав акт приймання виконаних будівельних робіт №4, який подав замовнику".

У решті постанову Острозького районного суду від 7 березня 2012 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 залишити без зміни.

Судді (підписи)

Згідно з оригіналом.

Суддя-доповідач О.К. Коробов