Справа № 22-2117-2006 p. Головуючий у 1 інстанції - Калмиков Б.Л.
Категорія 2, 5 Доповідач Суровицька Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„9" жовтня 2006 року
Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду
Кіровоградської області в складі: Головуючої-судді - Авраменко Т.М.
Суддів - Гайсюка О.В.
Суровицької Л.В При секретарі: Слюсаренко Н.Л. За участю ОСОБА_1- представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, його представникаОСОБА_4, представника відповідача - Лосінець C.M., представника ПП «Трейд-Інвест-Агро» - Ганієва І.Б., розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Долинського райсуду Кіровоградської області від 1 грудня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Долинської МДПІ про визнання права власності на майно.,
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2004 року ОСОБА_3, працюючи керівником ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» звернувся до суду з позовом до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання права власності на об'єкти нерухомості, які в сукупності є комплексом току і знаходяться в селі Новошевченково Долинського району Кіровоградської області.
Посилався на те, що ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» є правонаступником КСП «Іскра», якому згідно інвентаризаційного опису основних засобів станом на 1 лютого 2000 року належали спірні об'єкти нерухомості.
Оскільки Долинська МДПІ повідомила про намір визнати нерухоме майно безхазяйним і стягнути його на користь держави, просив суд визнати за ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» право власності на об'єкти нерухомості всього вартістю 15 000 грн.
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив суд визнати за ПСП
«ІНФОРМАЦІЯ_1» право власності в тому числі на асфальтну площадку току.
Рішенням Долинського райсуду від 1 грудня 2004 року позов задоволено частково.
За ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» визнано право власності на об'єкти нерухомості, які розташовані по вул.Миру,17 у с. Новошевченкове Долинського району, а саме: зерносклад, склад будівельних матеріалів, вагову з навісом, шести полосний асфальтований майданчик току; на майно, розташоване по вул. Миру, 19 у с. Новошевченкове Долинського району, а саме: будинок механізатора, майстерню, заправку, площею 20 кв.м, що становить 4/5 частини будівель.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, просить рішення суду першої інстанції скасувати і закрити провадження у справі.
Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема на те, що суд розглянув справу без участі ОСОБА_2 та решти співвласників
майнових паїв, яким було виділено у 2001 році майно на праві спільної часткової власності. Крім того, оскільки позов було пред'явлено в інтересах юридичної особи до юридичної особи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.
Приватне підприємство «Трейд-інвест-агро» приєдналось до вказаної апеляційної скарги з тих підстав, що також є співвласником частини майна колишнього КСП «Іскра» і рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та обов'язки підприємства.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, а ОСОБА_3 та його представник, представник відповідача -Долинської МДПІ просили апеляційну скаргу відхилити.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови господарського суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2003 року ОСОБА_3 був призначений арбітражним керуючим ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» у зв'язку з відкриттям ліквідаційної процедури щодо банкрута ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с.11).
В інтересах ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» у листопаді 2004 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання права власності на майно.
Відповідно до Статуту, зареєстрованого 6 квітня 2000 року ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» -правонаступник колективного сільськогосподарського підприємства «Іскра» (а.с.5-7).
До реорганізації, КСП «Іскра» належало майно, яке згідно закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указу Президента України від 3 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» було розпайоване.
Відповідно до акту прийомки-передачі господарству основних засобів, що є спільною частковою власністю співвласників від 1 квітня 2004 року, яким майно було передано співвласниками в оренду ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_2», до складу пайового фонду було включено і спірне майно: будинок механізатора та майстерня тракторної бригади (п.48,49 а.с.41), будинок заправки з огорожею (а.с.42).
До числа власників на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства відноситься і ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом (майновим сертифікатом) серія КД № НОМЕР_1, виданим Олександрівською сільською Радою 18 жовтня 2001 року (а.с.43).
Тому ОСОБА_2 вправі оскаржувати в апеляційному порядку рішення Долинського райсуду від 1 грудня 2004 року про визнання права власності на майно.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не з'ясував питання про те, чи є в наявності спірне майно, хто і на якій підставі володіє або користується даним майном, не з'ясував число і склад співвласників майнових паїв, не вирішив питання про притягнення їх до участі у справі.
Також суд не звернув увагу на ту обставину, що позов пред'явлено юридичною особою до іншої юридичної особи, а також на ту обставину, що рішенням Долинського райсуду від 25 червня 2003 року, яке набрало на той час законної сили, було визнано право власності на частину спірного майна, а саме : будинок механізатора, майстерню тракторної бригади, заправку (а.с.45) за Приватним сільськогосподарським підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Суд не вирішив питання про притягнення до участі у справі в якості відповідача ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_2» і повторно визнав право власності на частину спірного майна.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову про визнання права власності на об'єкти нерухомості, суд першої інстанції прийняв до уваги надані представником позивача документи: копію інвентаризаційного опису основних засобів КСП «Іскра» станом на 1 лютого 2000 року, копію плану току, а також витяг із Статуту ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_1», відповідно до якого ПСП є правонаступником КСП «Іскра».
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вказаних вимог ст.ст.57-59, ч.З ст.212 ЦПК України суд безпідставно прийшов до висновку про те, що надані позивачем докази є належними і достатньо підтверджують право власності особи на нерухоме майно.
Судом встановлено, що КСП «Іскра» було реорганізовано. Правовідносини , які виникли між КСП та ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» регулювались ст.37 ЦК України в редакції 1963 року, ст.34 Закону України «Про підприємства в Україні» та ст.31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», відповідно до яких майно однієї юридичної особи переходить до іншої юридичної особи в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачено законом або постановою про реорганізацію.
Передаточний баланс, балансові відомості щодо вартості основних виробничих та оборотних фондів, судом не витребовувались та не досліджувались.
Копія плану току, яку суд прийняв як доказ, не завірена підписом посадової особи та печаткою підприємства, копія інвентаризаційного опису основних засобів КСП «Іскра» також не посвідчена посадовою особою на її відповідність оригіналу.
Крім того, вказані документи не посвідчують факт переходу права власності на майно від однієї юридичної особи до іншої.
За перелічених обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обгрунтованим, оскільки воно ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначене рішення підлягає скасуванню.
В судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що 3 лютого 2006 року відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ПП «Трейд-інвест-Агро», ОСОБА_2 продав майновий сертифікат на право власності на майновий пай члена КСП «Іскра», тому на даний час рішення Долинського райсуду від 1 грудня 2004 року його прав та обов'язків, як власника майна, не зачіпає (а.с.111-112,113-114).
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15 червня 2005 року ПСП «ІНФОРМАЦІЯ_1» визнано банкрутом і 5 жовтня 2005 року ліквідовано. Даний факт підтверджується копією реєстраційної картки форми № 9 на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про ліквідацію підприємства (а.с. 105, 106).
За даних обставин, хоч рішення суду і підлягає скасуванню, як незаконне та необгрунтоване, справа не може бути направлена на новий судовий розгляд, оскільки ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі (позивачем), тому відповідно до п.7 ч.1 ст.205 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.304, п.4 ч.1 ст. 307, ч.1 ст.310, ст.ст. 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 1 грудня 2004 року скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.