Справа №2608\3228\12
№2\2608\3189\12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді І.В.П»ЯТНИЧУК,
при секретарі К.Ю.Іванові,
з участю представника відповідачки ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за основним позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3
3-ті особи: Відділ РАЦС Святошинського РУЮ м.Києва, Орган опіки та піклування Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації
про оспорювання батьківства,
та за зустрічним позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитина, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 та просив суд постановити рішення про виключення з актового запису про народження ОСОБА_4 відмостей про його, ОСОБА_2 батьківство.
В обгрунтування заявлених позовних вимог вказуючи на те, що в січні 2010 р. він познайомився з ОСОБА_3 вони почали зустірчатися, а згодом підтримувати близькі, інтимні стосунки, хоча разом не проживали, спільне господарство не вели, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 народила сина, батьком дитини в порядку ст.125 СК України, було вказано його, однак і після цьгого відповідачка продовжувала проживати у своїх батьків і повідомила його про те, що він як батько дитини її не цікавить, тому дослідивши їх стосунки і співставивши факти, він вважає, що не він є біологічним батьком даної дитини і тому вимушений звернутись до суду з даним позовом до відповідачки.
Відповідачка в свою чергу звернулась до суду з позовом про стягненя аліментів, та просила суд постановити іршення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповноілтньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\3 частини з усіх видів його заробітку щомісячно.
В обгрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що з ОСОБА_2, вона -ОСОБА_3 проживала однією ім»єю без реєстрації шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1. вона народила сина ОСОБА_4 -батьком якого є відповідач, про що за його згодою було вказано в актовому записі про народження дитини. Однак, відповідач не цікавиться, не надає їй матеріальну допомогу, не проявляє батьківської турботи відносно дитини, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов"язків. Вона на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною, їй одній важко утримувати сина, який потребує якісного харчування, підвищеного догляду та особливої уваги. На підставі викладеного позивачка вимушена звернутися до суду з даним позовом, а також просила стягнути на її користь витрати на правову допомогу.
Дані цивільні справи об»єднані в одне провадження, відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 13 березня 2012 р.
Позивач ОСОБА_2, в судовому засіданні з урахуванням висновку судово-медичної генетично-ідентифікаційної експертизи не наполягав на задоворленні заявлених ним вимог про оспорювання батьківства, щодо вимог ОСОБА_3 про стягнення аліментів, вважав дані вимоги не обгрунтованими в частині розміру стягнення аліментів, вважаючи даний розмір завищеним.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилась, про час та місце розгялду справи повідомлялась належним чином, направила до суду свого представника з належним чином оформленими повноваженнями, тому суд вважає можливим розгялнути справу в її відсутності.
Представник відповідача -адвокат ОСОБА_1 проти задоволення вимог про оспорювання батьківства заперечувала вказуючи на їх необгрунтованість та безпідставність, щодо вимог про стягнення аліментів, дані вимоги підтримала та просила їх задовольнити зазначаючи, що ОСОБА_2 матеріально дитину не утримує, жодним чином, життям дитини не цікавиться, також просила стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки і витрати на правову допомогу в розмірі 150 грн. та 1500 грн.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації - в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в своєму листі просить розглядати справу у його відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи, за наявних у справі матеріалів.
Представник третьої особи - Відділу реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві - в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в своєму листі просить розглядати справу у його відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи, за наявних у справі матеріалів.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо оспорювання батьківства задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів слід задовольнити частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1. народився ОСОБА_4, батьком якого згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вказано ОСОБА_2, а матір»ю ОСОБА_3.
Як вбачається з висновку експерта Київського міського клінічного бюро судмедекспертизи №272 від 25.05.2012 р. молекулярно-генетичним дослідженням встановлено, що біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 2011 р.н. становить 99, 999999%, тобто практивчно довене.
Згідно до акту з місця проживання дитини від 26.10.2011 р. встановлено, що неповноілтній ОСОБА_4 мешкає разом з матір»ю в АДРЕСА_1.
Як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи Святошинського РУ ГУ МВС України від 02.11.2011 р. ОСОБА_3 звернулась до органів міліції з приводу неправомірної поведінки ОСОБА_2 який не бажає платити аліменти, з 18.10.2011 р. проживає окремо івд неї та дитини та погрожує їй фізичною розправою.
Відповідно до ст..136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст..ст.122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред»явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до її повноліття. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком.
Згідно із п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається.
Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред"явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, факт відсутності кровного споріднення між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 не знайошов свого підтвердження ні письмовими ні іншими доказами, а тому, суд вважає, що підстав для задоволення заявлених позовних вимог про оспорювання батьківства немає, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, то дані вимоги слід задовольнити частково враховуючи наступне.
Як встановлено при розгляді справи, та не оспрюється ОСОБА_2, дитина -ОСОБА_4 на даний час знаходиться на повному утриманні матері.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 працює в ТОВ «Глобинський м»ясокомбінат»на посаді механіка, та отримує заробітну плату в розмірі 4002 грн. 77 коп. та відповідно до рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05 вересня 2007 р. сплачує аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 1999 р.н. в розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоровя та матеріальне становище дитини;
2) стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Так, в судовому засіданні встановлений та доведений доказами той факт, що неповнолітній ОСОБА_4 2011 р.н. знаходиться на утриманні своєї матері, яка не працює, батько дитини працює, може надавати матеріальну допомогу, але в добровільному порядку відмовляється надати допомогу, тому, враховуючи матеріальний стан сторін, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини, однак, вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує вимоги ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України і приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача аліментів в частковому відношенні до його заробітку, а саме в розмірі 1\4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня подачі позову до суду і до повноліття дитини.
Що стосується вимог ОСОБА_3 про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 150 грн. та 1500 грн. суд вважає, що дані вимоги задоволенню не підлягають враховуючт наступне.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Постановою Кабінетом Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справ.
Згідно з додатком до цієї Постанови, якщо компенсація сплачується іншою стороною, її граничний розмір не може перевищувати 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи, а компенсація у цивільних справах витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи (складення позовної заяви) не можуть перевищувати 50% розміру мінімальної заробітної плати за сукупність дій, необхідних для розгляду справи.
Відповідно до ст.79 ЦПК України передбачено, що витрати на правову допомогу входять до витрат, пов»язаних з розглядом справи.
В силу ст.ст.56,84 ЦПК України ці витрати мають бути пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи і граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом і не може перевищувати певний розмір мінімальної заробітної плати за годину роботи.
Разом з тим, представником позивача, який є фахівцем у галузі права та здійснював представництво інтересів позивача на підставі угоди, не надано розрахунку часу, витраченого на надання правової допомоги. Крім того, платіжний документ, який на думку представника позивача, підтверджує сплату позивачем певних коштів за надання правової допомоги має назву « квитанція до прибуткового касового ордера », в якому зазначено про отримання представником, як адвокатом, який здійснює представництво інтересів позивача, готівки в розмірі 150 грн. та 1500 грн. за складання позовної заяви та ведення цивільної справи в суді, тобто з цього документа не можливо встановити по якій справі ця послуга наддавалась та з яких міркувань було розраховано дані суми.
Враховуючи наведене, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 84, 136, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", -
ВИРІШИВ:
Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2., уродженця с.П.Слобідка Літинського району Вінницької області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, працюючого в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Глобинський м»ясокомбінат»механіком ( Полтавська обл., Глобинський р-н, м.Глобине вул.К.Маркса буд.228), зареєстрованого в АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_3, зареєстрованої в АДРЕСА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. в розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 листопада 2011 р. та до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог зустірчного позову -відмовити.
В задоволенні вимог основного позову -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.
Згідно ст.367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Святошинський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення, а особами які не були присутні при розгляді справи протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Суддя