Справа № 22-2378/06 Головуючий у І інстанції Завгородній Є.В..
Категорія 17,21 Доповідач Єгорова C.M.
УХВАЛА
іменем України
3 жовтня 2006 року Колегія судців судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого Вербицького B.C.
суддів: Єгорової C.M.
Фомічова С.Є.
при секретарі Пономаренко А.О. з участю адвоката ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ "Калісто" на рішення Кіровського районного суду М.Кіровограда від 3 липня 2006 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Калісто", третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири.
Заслухавши доповідача, пояснення представників апелянта, позивачки, відповідачки, її представника, третьої особи ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2005 року ОСОБА_2звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири.
Позивачка вказувала, що вона є власником АДРЕСА_1 в М.Кіровограді і проживає в ній зі своєю сім'єю. 12 червня 2005 року її квартира була залита водою з вини власниці квартири №15, яка знаходиться над її квартирою, цього ж будинку, ОСОБА_3. Їй була завдана матеріальна і моральна шкода, бо внаслідок затоплення було пошкоджене майно та значно погіршився стан квартири. Вона та її сім'я страждали через знищення та пошкодження майна.
Просила суд стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в сумі 9500 грн., витрати, понесені за проведення будівельно - технічної та товарознавчої експертиз, а також моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Судом було залучено до участі в справі як співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Калісто", третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Рішенням Кіровського районного суду М.Кіровограда від 3 липня 2006 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Калісто" на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в
розмірі 7581 грн. 40 коп., 1500 грн. моральної шкоди, судових витрат в сумі 366 грн.88 коп., 51 грн. судового збору в дохід держави. В решті вимог відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі ТОВ "Калісто" просить скасувати це рішення, вважає його незаконним та необгрунтованим.
Зазначають, що в рішенні зроблено висновок, що залиття квартири позивачки сталося внаслідок розриву встановленого їхніми працівниками запірного вентиля холодного водопостачання в квартирі ОСОБА_3, тобто з їх вини.
Суд не врахував, що договору про встановлення такого вентилю між ними та ОСОБА_3 не було, остання зі своєї ініціативи домовилась про це з працівниками, які встановлювали у неї лічильник, в порядку договору побутового підряду.
Вказує, що суд безпідставно стягнув з нього на користь позивачки матеріальну та моральну шкоду.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення представників апелянта, позивачки, відповідачки, її представника, третьої особи ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до актів, складених КРЕП НОМЕР_1 та від 05.12.2005 p., засвідчено замокання в квартирі позивачки внаслідок чого пошкоджено майно і погіршено внутрішній стан квартири. Шкода заподіяна через розрив корпуса запірного вентиля холодного водопостачання у квартирі відповідачки ОСОБА_3
Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з ТОВ "Калісто" матеріальну та моральну шкоду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статей 1166 та 1167 ЦК України майнова шкода та моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі винною особою, яка її завдала. При цьому зазначив, що працівниками ТОВ "Калісто" при встановленні лічильника було замінено вентиль холодного водопостачання, тому ТОВ як суб"єкт господарювання, який надає послуги по встановленню приладів обліку води, повинне нести відповідальність за неналежну якість встановленої ним продукції, якою завдано шкоду.
Проте такі висновки судом зроблені без належного з"ясування всіх обставин, що мають значення для справи, на які посилались сторони в своїх доводах та запереченнях.
Суд неправильно визначив характер правовідносин, які виникли між позивачкою та ТОВ "Калісто", безпідставно застосував при вирішенні спору норми Закону України "Про захист прав споживачів".
Згідно ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує. Виходячи із змісту зазначеної норми закону, власник жилого приміщення також несе відповідальність за шкоду, завдану позивачу. Відповідач ОСОБА_3, як власник житла, несе обов"язок щодо правильного користування квартирою, зобов'язаний забезпечувати збереження житла та технічного обладнання в ньому і при наявності обставин того,
що він не забезпечив, щоб кран в його квартирі був поставлений належної якості, тому він має нести відповідальність за недотримання обов'язків власника житла, наслідками чого є заподіяння шкоди майну позивачки. Не підтверджена належними доказами та обставина, що ТОВ "Калісто" брало на себе зобов"язання по заміні вентиля холодного водопостачання при встановленні лічильника, а також те, що встановлений кран був придбаний у них. Не було досліджено з залученням спеціалістів причину пошкодження вентиля. Не з"ясовано чи відповідав встановлений кран діючим нормам для використання комунальними підприємствами, та чи було проведено працівниками ТОВ "Калісто" профілактичний контроль за роботою системи водопроводу після встановлення лічильника. Не було належним чином перевірено заперечення ТОВ "Калісто" щодо характеру дій третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та правовідносин, які склалися між ними та ОСОБА_3 при придбанні та встановленні запірного вентиля, внаслідок чого передчасно зроблено висновок про відмову в притягненні їх в якості співвідповідачів.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що наслідки затоплення квартири могли бути значно меншими, якби вентиль стояка холодної води в підвалі був у робочому стані і перекривав надходження води в квартиру. Внаслідок цього не було можливості перекрити надходження води після пошкодження вентиля холодного водопостачання у квартирі №15. Відповідачка ОСОБА_3 вказувала про те, що винною особою в затопленні є також КРЕП №10 через неналежний стан трубопровідної мережі та несправність запірного вентиля.
За таких обставин, суду належало з'ясувати, хто несе відповідальність за стан внутрішньої будинкової мережі використання холодної води в даному будинку та притягнути його до участі у справі в якості співвідповідача.
Таким чином, висновок суду про те, що належним відповідачем є ТОВ "Калісто" зроблено передчасно.
Також, суд належним чином не встановив розмір дійсної матеріальної шкоди,
завданої позивачці затопленням її квартири, не усунуто протиріччя щодо об"ємів
затоплення, які маються в актах, на які послався суд, не з"ясовано в якому стані
квартира була на момент заливаття водою, та чи мається причинний зв"язок між її
залиттям та пошкодженням речей позивачки.
В матеріалах справи є акт обстеження квартири позивача від 06.12.2005 року, в якому міститься висновок майстрів КРЕП № 10 про те, що в цій квартирі внаслідок затоплення, яке було раніше з квартири №15, пошкоджені стіни, підлога, стеля кухні, туалета, коридора, спальні. Але не вказано яке відношення має цей акт до залиття квартири позивачки 12.06.2005 року. Суд, пославшись на цей акт в ухвалах про призначення експертиз і в рішенні, не мотивував з яких підстав даний акт, що складений після звернення позивачки до суду, може бути доказом при визначенні вартості відновлювальних робіт.
Вартість ремонту квартири позивачки після залиття встановлена будівельно-технічною експертизою, висновки якої поряд з іншими доказами були оцінені судом першої інстанції при ухваленні рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона забов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Матеріальна шкода, стягнута з відповідача на користь ОСОБА_2 в сумі 7581 грн. 40 коп., не підтверджена зібраними у справі доказами.
Так, висновок будівельно-технічної експертизи від 25.04.06 р. щодо вартості відновлюваного ремонту після затоплення квартири позивачки зроблено на підставі даних, що маються в актах від 19.06.2005р. та від 05.12.2005 p., тобто дослідження проведено через рік після заливу, що може вплинути на розмір вартості. Крім того, висновок є неповним, оскільки експерт, який проводив дослідження, ні у висновку, ні в судовому засіданні не зміг дати обгрунтованої відповіді щодо вартості відновлюваного ремонту з урахуванням стану квартири на час залиття, а також причинного зв"язку між затопленням квартири позивачки, що сталося 12 червня 2005 року, пошкодженнями, виявленими на момент складання акту від 05.12.2005 р. та натурно-візуального дослідження, проведеного ним.
Не було дано належної оцінки і висновку судово- товарознавчої експертизи від 3.05.2006 р. щодо вартості пошкоджених речей внаслідок замокання, що мало місце 12.06.2005 р. Судом зазначено, що розрахунок проводився згідно актів, що маються в справі, хоча відомості, викладені в актах від 19.06.2005р. та від 05.12.2005 р. не містять даних щодо пошкодженого майна. Інших доказів в обгрунтування своїх висновків щодо вартості пошкодженого майна суд не навів.
Рішення Кіровського районного суду М.Кіровограда від 3 липня 2006 року ухвалене на неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а також без залучення до участі у справі всіх винних осіб, тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.303, п. 5 ч.1 ст. 307, п. З ч. 1 ст. 311, 314,319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калісто" задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду М.Кіровограда від 3 липня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього дня.