Справа № 2-1195-2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 липня 2008 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                       головуючої судді                                                                                   Дубіжанської Т.О.

 при секретарі                                                                                   Рожко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2008 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив постановити рішення про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 60 699 грн. 49 коп. та судових витрат по справі в сумі 636 грн. 70 коп. В обґрунтуванні своїх вимог позивач вказав на те, що 20 грудня 2007 року о 12.50 годині водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, на перехресті нерівнозначних доріг вул. Макарова та вул. Криворізька у м. Дніпропетровську, рухаючись по другорядній дорозі не надав дорогу та скоїв зіткнення з автомобілем «Субару», державний номер НОМЕР_2, що рухався по головній дорозі. Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.01.2008 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєні ДТП. Внаслідок ДТП автомобіль «Субару», державний номер НОМЕР_2, який належить позивачу, був пошкоджений, розмір матеріальної шкоди складає 60 199 грн. 49 коп. Для визначення розміру шкоди позивач поніс витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 500 грн. У зв'язку з цим, позивач вимушений звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.      

У судове засідання позивач не з'явився, але його представник ОСОБА_3 надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримав.          

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, вимоги позивача визнав в повному обсязі.        

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. У відповідності до абз. 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). 

Крім того, в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року є роз'яснення, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. 

У судовому засіданні встановлено, що згідно постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.01.2008 року по справі № 3-0686/08 ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На час скоєння ДТП він був володільцем автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1. З оглянутого у судовому засіданні адміністративного матеріалу № 3-0686/08 на водія ОСОБА_2 по ст. 124 КУпАП слідує, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДН № 198527, відповідач ОСОБА_2 20 грудня 2007 року о 12.50 годині скоїв зіткнення саме з автомобілем «Субару», державний номер НОМЕР_2. Державний номер даного автомобілю також зазначено і в протоколі огляду місця ДТП від 20.12.2007 року, в схемі пригоди та поясненнях водія ОСОБА_4, який керував цим автомобілем. Однак, в постанові Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.01.2008 року по справі № 3-0686/08 зазначено автомобіль «Субару», державний номер НОМЕР_1, з яким скоїв зіткнення відповідач ОСОБА_2, за що був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Звідси слідує, що у вказаній вище постанові суду була допущена описка в зазначенні державного номеру автомобіля «Субару», а тому відповідач ОСОБА_2 під час ДТП скоїв зіткнення саме з автомобілем «Субару», державний номер НОМЕР_2.              

Автомобіль «Субару», державний номер НОМЕР_2, зареєстрований за позивачем ОСОБА_1, що підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію цього автомобіля серії НОМЕР_3, виданого 05.06.2004 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2008 року судовим експертом Цаберябим В.М. було складено висновок спеціаліста № 004/08 автомобіля «Субару», державний номер НОМЕР_2. Даний експерт має кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз по спеціальності 12.2 «Визначення вартості автотранспортних засобів та вартості матеріальної шкоди, завданої володільцю транспортного засобу», згідно свідоцтва № 571 від 05.12.2007 року, яке дійсне до 05.12.2010 року. Дослідження проведено у відповідності до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 20.11.2003 року, та згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 145/5/2092 від 24.11.2003 року.

Так, згідно вказаного вище висновку спеціаліста № 004/08 від 11.01.2008 року вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, завданого власнику автомобіля «Субару», державний номер НОМЕР_2, складає: 60 199 грн. 49 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Відповідач в своїй заяві позовні вимоги визнав повністю.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2 на час скоєння ДТП був володільцем автомобіля «ВАЗ» та визнаний винним у скоєні ДТП, то на нього слід покласти обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Субару», державний номер НОМЕР_2, позивачу ОСОБА_1, в сумі 60 199 грн. 49 коп. 

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).    

Отже, вимога позивача щодо стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг експерта в сумі 500 грн. також підлягає задоволенню, оскільки з довідки судового експерта Цаберябого В.М. вбачається, що позивачем 12.01.2008 року було сплачено 500 грн. за висновок спеціаліста № 004/08 від 11.01.2008 року по визначенню суми матеріальної шкоди від пошкодження автомобіля «Субару», державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 79, ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в сумі 606 грн. 70 коп. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 636 грн. 70 коп.                   

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 1187 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, 79, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 60 199 грн. 49 коп., витрати по оплаті послуг експерта в сумі 500 грн. та судові витрати за подачу позову в сумі 636 грн. 70 коп., а всього 61 336 грн. 19 коп. 

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 Суддя                                                                                                                                     Т. О. Дубіжанська