Справа № 2-90/2008 рік

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 05 березня 2008 року                                                                                                 м. Коростишів.

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі :

                    головуючого - судді Василенка Р.О.,

                    секретаря - Сарнавської Н.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу, відшкодування моральної шкоди,

 

ВСТАНОВИВ :

У відповідності до ч.3 ст. 209 ЦПК України суд відкладає складання повного рішення до 07 березня 2008 року і проголошує вступну і резолютивну частину рішення відповідно до ч.3 ст. 209 ЦПК України

суд керуючись ст. ст. 209, 218 ЦПК України,-

 

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 13200 доларів США та 3960 євро, а при неможливості стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 93588 грн. 00 коп. боргу.

 В задоволенні позову в частині стягнення боргу з ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.

В задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати - 935 грн. 88 коп. витрат по сплаті судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 8грн.50 коп. судового збору щодо вимог про відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                             Р.О. Василенко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Справа № 2-90/2008 рік

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 05 березня 2008 року                                                                                                 м. Коростишів.

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі :

                    головуючого - судді Василенка Р.О.,

                    секретаря - Сарнавської Н.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що позичив ОСОБА_2 13500 доларів США та 4000 євро і ці гроші останній передав своєму сину ОСОБА_3 і з цих грошей позивачу повернуто 40 євро та 300 доларів, а на залишок боргу ОСОБА_3 написав розписку 21.06. 2007 року в якій зобов'язався повернути 13200 доларів США та 3960 євро до 14.07.2007 року, однак до цього часу борг не повернув чим завдав моральних страждань, які позивач оцінює в розмірі 10000грн.

            В ході розгляду справи позивач та його представник підтримали позовні вимоги, суду пояснили, що позивач позичив ОСОБА_2 13500 доларів США та 4000 євро, які останній передав своєму сину ОСОБА_3, який повернув 300 доларів США та 40 євро, а на решту суми, тобто на 13200 доларів США та 3960 євро  написав розписку що поверне борг до 14.07.2007 року, однак борг не повернув до цього часу чим завдає йому моральних страждань. Просять позов задовольнити. 

            В ході розгляду справи відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, суду пояснив, що раніш він позичав гроші у позивача, але в цей раз не він а його син ОСОБА_3 позичав гроші у позивача і частину вже повернув і залишився борг 200 доларів США та 360 євро. В подальшому відповідач не з'явився в судове засідання, був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, а тому суд продовжив розгляд справи без участі останнього.

            В ході розгляду справи відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково, пояснив, що позичав у позивача 13200 доларів США та 3960 Євро, про що написав розписку, однак з цієї суми повернув частково борг і залишився борг 200 доларів США та 360 Євро. Повертав 7000 доларів США, 6000 доларів США, 300 доларів США, 1600 євро, 2000 євро, при цьому ніяких розписок не писалось, один раз був присутній його брат ОСОБА_5. В подальшому відповідач не з'явився в судове засідання, був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, а тому суд продовжив розгляд справи без участі останнього.

            Допитана свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що гроші 13500 доларів США та 4000 євро брав ОСОБА_2, а розписку писав ОСОБА_3, чи віддавались гроші їй невідомо.

            Допитана свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що познайомила три роки назад ОСОБА_2 з позивачем і в подальшому останні самі між собою домовлялись щодо позики грошей.

            Допитаний свідок ОСОБА_5 пояснив, що в липні 2007 року був присутнім, як брат ОСОБА_3 повернув гроші позивачу в сумі 7000 доларів США та 2000 євро.

            Допитаний свідок ОСОБА_8 пояснив, що йому відомо що ОСОБА_2 позичали гроші у позивача. 

            Суд заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши надані докази на засадах змагальності, в межах позовних вимог, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

            Так, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 21.06.2007 року укладено договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу ОСОБА_3 13200 доларів США та 3960 євро, які останній зобов'язався повернути до 14.07.2007 року і цей борг позивачу не повернутий, що підтверджується наявністю в останнього оригіналу розписки. Сторонами дотримано вимог ст.ст.1046,1047 ЦК України, а тому суд вважає, що договір позики мав місце, а у відповідності до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

            Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь в справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, однак відповідачами суду не надано жодного доказу, який би підтверджував твердження останніх про повернення позивачу частини боргу і про залишок боргу 360 євро та 200доларів США.

Показання свідка ОСОБА_5 щодо повернення позивачу 7000 доларів США та 2000євро судом до уваги не приймаються, оскільки у відповідності до п.3 ч.1 ст. 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян повинні вчинятись у письмовій формі, а виходячи з вимог ч.1 ст. 218 ЦК України при недодержанні вимог щодо письмової форми правочину і запереченні однією із сторін факту вчинення правочину - рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків.

            У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а як встановлено судом, то зобов'язання відповідач ОСОБА_3 не виконав.

            Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

   Згідно довідки ВАТ «Райффайзен банк Аваль» офіційний курс долара США складає 505 грн. за 100 доларів США та офіційний курс євро складає 680 грн. за 100 євро.

            Вимога позивача щодо стягнення боргу з відповідача ОСОБА_2 не підлягає до  задоволення, оскільки судом встановлено, що договір позики укладено з відповідачем ОСОБА_3, який і зобов'язався його повернути.

Також, вимога позивача про стягнення моральної шкоди з відповідачів задоволенню не підлягає, оскільки як роз'яснено в п.2 ППВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 право на відшкодування такої шкоди виникає, зокрема якщо воно передбачено нормами Конституції або випливає з її положень та у випадках передбачених законодавством, а чинним законодавством, зокрема ЦК України та Конституцією України не передбачено право на відшкодування моральної шкоди при порушенні зобов'язань за договором позики.

            У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати - 935 грн. 88 коп. витрат по сплаті судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також з позивача на користь держави підлягають до стягнення 8,50 грн. судового збору не сплаченого при подачі позовної заяви щодо вимог про відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.16,п.3ч.1 ст.208, ч.1 ст.218, ст.ст. 1046,1047, ч.1 ст. 1049 ЦК України, п.2 ППВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4, керуючись ст.ст. 3,10,60,88,208,209,212,213,215,218  ЦПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 13200 доларів США та 3960 євро, а при неможливості стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 93588 грн. 00 коп. боргу.

 В задоволенні позову в частині стягнення боргу з ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.

В задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати - 935 грн. 88 коп. витрат по сплаті судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 8грн.50 коп. судового збору щодо вимог про відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                             Р.О. Василенко