ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23.10.2012Справа №5002-8/938.1-2011
За позовом Сімферопольської міської громадської організації «Єврейський студентський культурний центр «Гілель»
до відповідачів:
1. Фонд майна Автономної Республіки Крим
2. Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіки Крим
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору :
1. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим
2. Кримське республіканське підприємство «Житлово - комунальне підприємство «Побутфон»
про стягнення 140824,56 грн.
Суддя С.А. Чумаченко
Представники сторін:
від позивача - Лібман Д.М., директор, протокол № 1 від 25.09.2003. у справі;
від відповідача - Фонду майна Автономної Республіки Крим - представник Баранська О.І., довіреність № 45-Д від 15.08.2012, у справі;
від відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіки Крим - представник Котницький І.О., довіреність № 11.0-27/51 від 13.09.12, провідний спеціаліст - юрисконсульт юридичного відділу;
від третьої особи - Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим - не з'явився;
від третьої особи - Кримського республіканського підприємства «Житлово - комунальне підприємство «Побутфон» - не з'явився ;
від прокуратури - Куінджі М.О., старший прокурор посвідчення № 12054.
СУТЬ СПОРУ: позивач - Сімферопольська міська громадська організація «Єврейський студентський культурний центр «Гілель» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Фонду майна Автономної Республіки Крим та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 141720,60 грн. збитків та стягнути судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані посиланнями на статті 1166, 1173, 1212 та 1213 Цивільного кодексу України, оскільки, як стверджує позивач, внаслідок незаконної поведінки відповідача при укладенні договору: оренди нерухомого майна від 24.10.2008, який був визнаний недійсним за рішенням суду, йому були завдані збитки.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2010, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.10.2010, у задоволені позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2010 у справі №5002-19/2952-2010 касаційну скаргу Сімферопольської міської громадської організації «Єврейський студентський культурний центр «Гілель» задоволено частково. Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2010 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 у справі №5002-19/2952-2010 скасовано. Справу передано на новий судовий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.
18.03.2011 ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим суддею Копиловою О.Ю. прийнято справу № 5002-25/938.1-2011 до свого провадження.
05.04.2011 ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Міністерство фінансів автономної Республіки Крим.
17.05.2011 ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим призначено по справі судово - економічну експертизу та зупинено провадження у справі.
24.11.2011 ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим провадження у справі поновлено.
20.12.2011 ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №5002-25/938.1-2011 заяву позивача про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду.
05.01.2012 ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим замінено третю особу - Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіки Крим її правонаступником - Головним управлінням Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, призначено по справі повторну судово - економічну експертизу.
Розпорядженням голови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.07.2012, у зв'язку з перебуванням судді господарського суду Автономної Республіки Крим Копилової О.Ю. на лікарняному, справу передано до провадження судді Господарського суду Автономної Республіки Чумаченко С.А.
06.08.2012 ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим суддею Чумаченко С.А. прийнято справу № 5002-8/938.1-2010 до свого провадження.
10.09.2012 ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим залучено у справі №5002-8/938.1-2011 в якості другого відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіки Крим.
08.10.2012 ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 23.10.2012, в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
23.10.2012 ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим припинено провадження у справі №5002-8/938.1-2011 за позовом Сімферопольської міської громадської організації «Єврейський студентський культурний центр «Гілель» до відповідачів: Фонду майна Автономної Республіки Крим та Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіки Крим в частині позовних вимог щодо стягнення 896,04 грн.
Таким чином, суд розглядає позовні вимоги Сімферопольської міської громадської організації «Єврейський студентський культурний центр «Гілель» до відповідачів: Фонду майна Автономної Республіки Крим та Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіки Крим щодо стягнення 139624,56 грн.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача - Фонду майна Автономної Республіки Крим в судовому засіданні проти позову заперечував. В своїх письмових поясненнях, наданих у попередніх судових засіданнях, зазначав, що договір від 24.10.2008, укладений між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Сімферопольською міською громадською організацією «Єврейський студентський культурний центр «Гілель», визнано недійним на майбутнє, згідно рішення суду від 11.03.2011 у праві № 2-21/509-2010. Відповідно, ті поліпшення, ремонтні роботи та інші витрати позивача, які були ним здійснені за рахунок власних коштів, може бути йому повернуті, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. А невідокремлені поліпшення є власністю автономної Республіки Крим.
Відповідач вважає, що витрати на оцінку об'єкту оренди та актуалізацію звіту про оцінку є витратами, які передбачені умовами конкурсу з оренди, є незмінними, відповідно, також не підлягають задоволенню. Витрати на охорону приміщення та сплату за обстеження приміщення службою охорони праці є майновими витратами з ведення позивачем господарського діяльності, що здійсненні у період дії договору оренди.
Представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіки Крим у судовому засіданні проти позову заперечував, позовні вимоги не визнає. У своїх письмових поясненнях, наданих 08.10.2012 в судовому засіданні, зазначив, що існує механізм виконання органами Державної казначейської служби рішень судів про стягнення котів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ. Орган казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Третя особа - Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим у судове засідання не з'явилася, про день та час судового засідання була повідомлена належним чином. Причини не явки суду не відомі.
Третя особа - Кримське республіканське підприємство «Житлово - комунальне підприємство «Побутфон» у судове засідання не з'явилася, про день та час судового засідання була повідомлена належним чином. Причини не явки суду не відомі. В своїх письмових поясненнях, наданих 23.08.2012, зазначила, що після укладання договору оренди. Позивач проводив ремонтні роботи у відповідності із договором. Фонд майна Автономної Республіки Крим не заперечував проти проведення Сімферопольською міською громадською організацією «Єврейський студентський культурний центр «Гілель» ремонту орендованого майна та підключення його до комунальних мереж. Після проведення позивачем частини ремонту, з жовтня 2009 року по березень 2010 року, доступ до орендованого приміщення був перекритий мешканцями будинку. Кримське республіканське підприємство «Житлово - комунальне підприємство «Побутфон» підтверджує здійснення Сімферопольською міською громадською організацією «Єврейський студентський культурний центр «Гілель» у орендованому приміщенні ремонтних робіт.
Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та перечення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
24.10.2008 між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та Сімферопольською міською громадською організацією "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим (т.1 а.с.25-30).
Відповідно пункту 1.1 договору, орендодавець на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 14.10.2008 № 628 "Про затвердження протоколу № 2 засідання конкурсної комісії від 11.09.2008 та результатів конкурсу на право оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим - підвальних приміщень загальною площею 185,6 кв.м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Руська, 103-б, що знаходяться на балансі відкритого акціонерного товариства "Кримбуд" та не увійшли до його статутного фонду при приватизації", передає нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим, а орендар приймає його у строкове платне користування за актом приймання-передачі.
Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору, орендар вступає в строкове платне користування майном на строк, зазначений у цьому договорі, з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Пунктом 10.1. договору визначено, що договір укладено терміном на 2 роки 364 дні, з 24.10.2008 до 22.10.2011.
Актом приймання-передачі нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим - підвальних приміщень загальною площею 185,6 кв.м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Руська, 103-б, що знаходяться на балансі відкритого акціонерного товариства "Кримбуд" та не увійшли до його статутного фонду при приватизації, орендар прийняв майно, обумовлене договором, у строкове платне користування (т.1 а.с.31).
01.12.2008 будинок № 103-б по вул. Руській у м. Сімферополі був переданий на баланс Кримського республіканського підприємства "Житлово-комунальне підприємство "Побутфон".
Згідно постанови Верховної Ради АР Крим від 15.03.2000 № 982-2/2000 "Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим" Кримське республіканське підприємство "Житлово-комунальне підприємство "Побутфон" входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим та перебуває у сфері управління Міністерства житлово-комунального господарства Автономній Республіці Крим.
Рішенням Господарського суду Автономній Республіки Крим від 11.03.2010 у справі № 2-21/509-2010 за позовом Фонду майна Автономній Республіки Крим до відповідача - Сімферопольської міської громадської організації "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" про розірвання договору оренди та повернення майна, за зустрічним позовом Сімферопольської міської громадської організації "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" до відповідача - Фонду майна Автономній Республіки Крим про визнання договору оренди підвальних приміщень недійсним, договір оренди підвальних приміщень загальною площею 185,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Руська, 103-б, укладений 24.10.2008 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Сімферопольською міською громадською організацією "Єврейський студентський культурний центр "Гілель", був визнаний недійсним (т.1 а.с. 36-41).
Вказане рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим було залишено без змін відповідно до постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 у справі № 2-21/509-2010 (т.1 а.с.44-53).
13.04.2010 між Сімферопольською міською громадською організацією "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" та Кримським республіканським підприємством "Житлово-комунальне підприємство "Побутфон" був складений та підписаний акт приймання-передачі (повернення) підвального приміщення по вул. Руська, 103-б м. Сімферополь за рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2010 по справі № 2-21/509-2010 (т.1 а.с. 35).
Як зазначає позивач, в результаті вчинення недійсного договору оренди від 24.10.2008 Сімферопольській міській громадській організації "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" були завдані збитки в сумі 140824,56 грн.
Позивач пояснює завдані збитки тим, що протягом строку дії договору, включаючи період з 01.10.2009, коли орендар не мав доступу до орендованого приміщення, Сімферопольська міська громадська організація "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" не мало змоги використовувати орендований підвал відповідно до умов Договору із-за відсутності в ньому будь-яких комунікацій (вода, світло, каналізація), однак сплачувало належним чином на користь орендодавця Фонду майна Автономної Республіки Крим та балансоутримувача Кримського республіканського підприємства "Житлово-комунальне підприємство "Побутфон" орендну плату в розмірі в порядку, встановленому спірним договором. В період з 01.10.2009 по 31.03.2010 позивач не мав змоги користуватись орендованим приміщенням, про що був належним чином повідомлений Фонд майна Автономної Республіки Крим. Сплачена за договором орендна плата за вказаний період складає 9642,17 грн.
Позивачем було здійснено наступні ремонтні роботи: вивезене побутове та будівельне сміття, улаштовані бетонні підлоги, здійснено часткову заміну водопровідних та каналізаційних мереж, проведена електрифікація приміщення, встановлені кондиціонери та припливно-витяжна вентиляція, приміщення підключене до мереж водопостачання та каналізації, здійснено часткове облаштування стін гіпсокартоном, приміщення підключене до пульту охорони, що підтверджено в акті приймання-передачі підвального приміщення по вул. Руська 103, б, м. Сімферополь, від 12.04.2010, укладеного на виконання рішення Господарського суду АР Крим від 11.03.2010 у справі № 2-21/509-2010, підписаного зокрема Фондом майна Автономної Республіки Крим.
Вказані ремонтні роботи здійснювались з дозволу Фонду майна Автономної Республіки Крим, наданого листом від 06.05.2009 (т.1 а.с. 54).
Із зазначеного листа вбачається, що Фонд майна Автономної Республіки Крим не заперечує щодо проведення ремонту орендованого майна та підключення його до комунальних мереж, за рахунок власних коштів.
Сімферопольська міська громадська організація "Єврейський студентський культурний центр "Гілель", вважає, що внаслідок укладення з Фондом майна Автономної Республіки Крим недійсного договору, позивачу спричинено збитки, а саме:
- витрати на проведення оцінки майна в розмірі 1200,00 грн.;
- актуалізація оцінки в розмірі 600,00 грн.;
- компенсація витрат на публікацію оголошення про оренду в ЗМІ в розмірі 820,67 грн.;
- обстеження приміщення для отримання дозволу на проведення ремонтних робіт в розмірі 350,00 грн.
- ремонтні роботи в розмірі 127011,52 грн.;
- орендна плата за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року в розмірі 9642,17 грн.;
- витрати на охорону приміщення за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року в розмірі 1200,00 грн.
Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що у нього виникає право на стягнення з Фонду майна Автономної Республіки Крим збитків, спричинених укладенням недійсного правочину, недійсність якого встановлена в рішенні, яке набрало законної сили.
При цьому позивач посилається на положення статті 216 Цивільного кодексу України, якою передбачені наслідки недійсності правочину та статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Також, позивач вказує, що протиправність поведінки Фонду майна Автономної Республіки Крим (орендодавця), який є органом влади Автономної Республіки Крим, щодо укладення договору оренди від 24.10.2008 встановлена рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2010 у справі № 2-21/509-2010, у зв'язку з чим підлягають застосуванню положення статті 1173 Цивільного кодексу України щодо відшкодування державою шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.
Позивач також зазначає, що збитки у сумі 139624,56 грн., завдані йому внаслідок укладення з Фондом майна Автономної Республіки Крим недійсного договору оренди.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач Фонд майна Автономної Республіки Крим, у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що усі правовідносини, що виникли між ним та позивачем, були здійснені у період укладення та дії договору оренди від 24.10.2008, будь-яких правовідносин поза межами вищезазначеного договору оренди між Фондом майна та позивачем не було та всі витрати, що визначені позивачем у якості збитків, є майновими витратами позивача з ведення господарської діяльності громадської організації, здійсненні ним у період дії договору оренди від 24.10.2008.
Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», цим законом врегульовані організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (частина 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Відповідно до абзацу 4 пункту 3 статті 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
Абзацом 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендар має право здійснювати за власні кошти реконструкцію, технічне переоснащення чи поліпшення орендованого майна за погодженням з орендодавцем.
Тобто, вирішуючи спори, пов'язані з використанням орендарем цього права, господарський суд повинен мати на увазі, що згода орендодавця на реконструкцію, переоснащення чи поліпшення орендованого майна має бути втілена у певну документальну форму, якщо ці дії не передбачені у самому договорі оренди.
Згідно з пунктом 6.2 договору, орендар має право з письмового дозволу орендодавця вносити зміни до об'єкту орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.
Пунктом 4.4. договору передбачено, що для отримання згоди орендар подає орендодавцю відповідну заяву у встановленому порядку.
Листом від 08.04.2009 Сімферопольська міська громадська організація "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" звернулася до Фонду майна Автономної Республіки Крим з метою отримання згоди на проведення ремонтних робіт у відповідності до пунктів 4.4., 6.2 договору оренди нерухомого майна від 24.10.2008 із необхідним пакетом документів.
Для отримання дозволу на виконання поліпшень було проведено обстеження приміщень службою охорони праці. Укладений договір з приватним підприємцем ОСОБА_6 від 22.03.2009 на суму 350,00 грн. (т.1 а.с.78, 81).
Проведення вказаних робіт було зокрема зумовлено рекомендаціями відкритим акціонерним товариством «Кримбуд» від 11.11.2008 (т.2 а.с. 147) та рекомендаціями Кримського республіканського підприємства "Житлово-комунальне підприємство «Побутфон» від 29.04.2009.
Листом від 06.05.2009 Фонд майна Автономної Республіки Крим, повідомив, що не заперечує проти проведення ремонту орендованого майна та підключення його до комунальних мереж (т. 1 а.с.54).
На виконання наданого відповідачем дозволу на проведення поліпшень орендованого майна Сімферопольською міською громадською організацією "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" було укладено:
- договір № 17/9 від 15.04.2009 з малим підприємством «Будівельно - монтажне управління» на здійснення ремонтних робіт з матеріалів замовника на суму 46311,30 грн. (т.1 а.с. 111);
- договір з товариством з обмеженою відповідальністю «Будмонтажтехнології» від 01.06.2009 про здійснення робіт по встановленню та монтажу системи вентиляції та кондиціонування на суму 26385,00 грн. (т.1 а.с. 156);
- договір від 12.02.2009 з ПП ППП «ІСО-Енерготехнології» про встановлення та підключення прибору обліку електроенергії на суму 3681,60 грн. (т.1 а.с. 135);
- договір від 15.06.2009 з ПКП «Престо-Монтаж» про встановлення та монтаж системи охоронної сигналізації з встановленням охоронно-пожежного пульту на суму 7594,00 (т.1 а.с. 146).
Загальна вартість проведених робіт склала 83971,90 грн., будівельних матеріалів 43039,60, а всього 127011,52 грн.
Факт проведення ремонтних робіт на суму 127011,52 грн., а також їх оплата підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: п/п №54 от 26.03.2009 на суму 350,00 грн., рахунок №1 від 22.03.2009, акт про проведення робіт з надання послуг з перевірки стану охорони праці від 25.03.2009 (а.с. 78, т.1; 145 т.2); п/п №2 від 23.01.2009 на суму 929,10 грн., рах. №2 від 21.01.2009, накладна №2 и №3 від 22.01.2009, акт від 31.05.2009 р. (а.с. 83, т.1); п/п №5 від 02.02.2009 на суму 2871,00 грн., рах. №6 від 02.02.2009, накладна №6 від 02.02.2009, акт від 31.05.2009 (а.с. 87, т.1); п/п №22 від 24.02.2009 на суму 1982,00 грн., рах. №8 від 24.02.2009, накладна №3 від 25.02.2009, акт від 25.03.2009 р. (а.с. 91, т.1); п/п №51 від 17.03.2009 на суму 448,15 грн., рах. №7 від 17.03.2009, накладна №7 від 17.03.2009, акт приймання-передачі від 20.03.2009 (а.с. 95, т.1); п/п №52 від 17.03.2009 на суму 912,00 грн., рах. №8 від 17.03.2009, накладна №8 від 17.03.2009, акт від 31.05.2009 р. (а.с. 99, т.1); п/п №100 від 15.05.2009 на суму 2474,15 грн., рах. №22 від 14.05.2009, накладна №22 від 14.05.2009, акт від 31.05.2009 (а.с. 103, т.1); п/п №130 від 27.05.2009 на суму 1850,25 грн., рах. №26 від 26.05.2009, накладна № 26 від 26.05.2009, акт від 31.05.2009 (а.с. 107, т.1); акт виконаних робіт від 03.06.2009 на суму 29284,78 грн.; акт виконаних робіт від 15.06.2009 на суму 17026,52 грн.; витратна накладна №1 від 07.05.2009; витратна накладна №2 від 07.05.2009; витратна накладна №3 від 07.05.2009; витратна накладна №4 від 14.05.2009; витратна накладна №5 від 14.05.2009; витратна накладна №6 від 21.05.2009; витратна накладна №7 від 04.06.2009; витратна накладна №8 від 13.06.2009 (2 л.); касовий ордер №2 від 03.06.2009, квитанції №44 від 03.06.2009; касовий ордер №3 від 04.06.2009, квитанції №45 від 04.06.2009; касовий ордер №4 від 05.06.2009, квитанції №46 від 05.06.2009; касовий ордер №5 від 15.06.2009, квитанції №52 від 15.06.2009; касовий ордер №6 від 16.06.2009, квитанції №53 від 16.06.2009 (а.с. 116-133, т.1); п/п №154 від 24.06.2009 на суму 13185,00 грн., рах. №1246 від 24.06.2009, накладна №481 від 30.06.2009, акт виконаних робіт від 30.06.2009 р. (а.с. 148, т.1); п/п №160 від 09.07.2009 на суму 13200,00 грн., рах. №1247 від 08.07.2009, накладна №525 від 09.07.2009, акт № ОУ-0000918 (а.с. 152, т.1); п/п №23 від 24.02.2009 на суму 3681,60 грн., рах. №4 від 24.02.2009, акт прийому-передачі робіт від 26.03.2009 (а.с. 137, т.1); п/п №134 від 22.06.2009 на суму 7594,00 грн., рах. №79 від 22.06.2009, акт за червень 2009 р. (а.с. 143, т.1).
Відповідно до технічного висновку на розміщення громадської організації за адресою вул. Руська, 103 б, м. Сімферополь, проведеного у 2009 році кримським республіканським підприємством «Проектно - вишу кований інститут «Кримпроектреконструкція», переобладнання нежитлових приміщень, виконане позивачем, не вплинуло на технічний стан основних конструкцій будівлі. (т.2 а.с. 126,).
Відповідно до частини 3 статті 778 Цивільного кодексу України, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
З жовтня 2009 року по березень 2010 року доступ до орендованого приміщення був перекритий мешканцями будинку у м. Сімферополь, по вул. Руська 1036, про що належним чином були повідомлені Фонд майна Автономної Республіки Крим та Кримське республіканське підприємство "Житлово-комунальне підприємство «Побутфон» (а.с. 55-58, т.1).
За час, коли Сімферопольська міська громадська організація "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" не мала доступу до орендованого приміщення, позивачем було перераховано на виконання пункту 3.1. договору 9642,17 грн. орендної плати, з яких на р/р Кримського республіканського підприємства "Житлово-комунальне підприємство «Побутфон» - 4860,00 грн., до бюджету Автономної Республіки Крим - 4782,17 грн.
Вказане підтверджується платіжним дорученням №196 від 20.11.2008 на суму 2743,78 грн. (т.1 а.с. 65), платіжним дорученням №198 від 20.11.2008 на суму 2232,16 грн.(т.1 а.с. 66), платіжним дорученням №259 від 27.10.2009 (т.1 а.с. 67), меморальним ордером № 259 від 02.11.2009 г. на суму 1620,00 грн. (т.1 а.с. 68), платіжним дорученням №260 від 27.10.2009 (т. 1 а.с. 61), меморальним ордером № 260 від 02.11.2009 на суму 540,00 грн. (т.1 а.с. 62), платіжним дорученням №284 від 27.11.2009 на суму 500,00 грн. (т.1 а.с. 63), платіжним дорученням №285 від 27.11.2009 на суму 1620,00 грн. (т.1 а.с. 69), платіжним дорученням №311 від 08.12.2009 на суму 450,00 грн. (т.1 а.с. 64), платіжним дорученням №312 від 08.12.2009 на суму 1620,00 грн. (т.1 а.с.70) .
Відповідно до частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло використовуватись ним із-за обставин, за які він не відповідає.
Крім того, слід зазначити, що позивачем був укладений з підприємством «Далекс - Експерт» договір № 225 від 21.11.2007 на проведення оцінки вартості нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Русская, 103 б. Вартість зазначених робіт склала 1200,00 грн. (т.1 а.с. 72, 73, 74). Договір № 93 від 05.06.2008 проведення оцінки вартості нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Русская, 103 б. Вартість зазначених робіт склала 600,00 грн. (т.1 а.с. 75, 76, 77).
Укладання зазначених договорів з боку позивача було обумовлено тим, що перед укладанням договору оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим від 24.10.2008, Сімферопольській міській громадській організації "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" необхідно було встановити вартість предмету договору для подальшого укладення договору оренди нерухомого майна.
Договором оренди від 24.10.2008 у пункті 5.16., було передбачено, що протягом орендар повинен протягом місяця компенсувати витрати орендодавця на публікації оголошень в ЗМІ у розмірі 820,87 грн. - Фонду майна Автономної Республіки Крим.
Сімферопольською міською громадською організацєю "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" дане зобов'язання за договором було виконане у повному обсязі.
Для недопущення пошкодження приміщення по вул. Руська, 103 б, у м. Сімферополь, за період з жовтня 2009 по березень 2010 позивачем оплачувались послуги з охорони відповідно до договору № 1093 від 01.07.2009 з товариством з обмеженою відповідальністю «Краб».
За вказаний період за охорону приміщення сплачено 1200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №256 від 06.10.2009, рах. №12462 від 05.10.2009, платіжним дорученням №279 від 10.11.2009, рах. №12974 від 03.11.2009, платіжним дорученням №313 від 08.12.2009, рах. №13486 від 03.12.2009, платіжним дорученням №4 від22.01.2009 рах. №14006 від 05.01.2010, платіжним дорученням №30 від 12.02.2010, рах. №14539 від03.02.2010, платіжним дорученням №48 від 10.03.2010, рах. №15090 від 03.03.2010 та актами виконаних робіт (т.1 а.с. 175-193).
Слід зазначити, що висновком № 22 судової будівельно - технічної експертизи та судово - економічної експертизи від 14.11.2011 (т.3 а.с. 24-76) та висновком № 57-13/01 повторної комплексної судово - економічної та будівельної - технічної експертизи від 27.07.2012 (т.4 а.с. 24-69) було підтверджено, що Сімферопольською міською громадською організацією «Єврейський студентський культурний центр «Гілель» були понесені витрати у розмірі 140824,56 грн.
Фонд майна Автономної Республіки Крим вважає, що оскільки у пункті 5.7. договору нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим від 24.10.2008 визначено, що вартість поліпшень поверненню не підлягає, відповідно, якщо договір оренди від 24.10.2008 не був визнаний недійсним, то сума всіх поліпшень не підлягала б відшкодуванню та поверненню
Однак, суд дійшов висновку, що сума понесених Сімферопольською міською громадською організацією «Єврейський студентський культурний центр «Гілель» витрат в розмірі 139624,56 грн. підлягає поверненню, оскільки договір оренди від 24.10.2008 визнаний недійсним, так як орендодавець - Фонд майна Автономної Республіки Крим розпорядився не своєю власністю, порушив порядок передачі майна в оренду. У зв'язку з чим орендатор - Сімферопольська міська громадська організація «Єврейський студентський культурний центр «Гілель» не встигла реально скористатися орендованим приміщенням для висланих потреб, для чого вона укладала договір оренди, тому що проводила у цей період ремонтні роботи. Необхідність проведення ремонтних робіт була обумовлена тим, що орендоване приміщення без ремонту було не придатне для використання
Відповідно, якщо б позивач не уклав би спірний договір оренди від 24.10.2008 з Фондом майна Автономної Республіки Крим, то Сімферопольська міська громадська організація «Єврейський студентський культурний центр «Гілель» не понесла би усіх витрат з поліпшення приміщення, яке взяло до оренди.
Таким чином, вбачається причинний зв'язок між протиправною поведінкою Фонду майна Автономної Республіки Крим та шкодою, завданою укладенням недійсного договору у тому, що понесені витрати для укладення договору, ремонт переданого в оренду приміщення по вул. Руська, 103 б в м. Сімферополь були зроблені Сімферопольською міською громадською організацєю "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" саме у зв'язку з укладенням недійсного договору оренди.
Частиною 3 статті 207 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
При визнанні недійсним договору найму (оренди) - орендар втрачає право на користування приміщенням, а орендодавець на отримання орендної плати.
При двосторонній реституції об'єкт оренди підлягає поверненню орендодавцеві, а орендна плата орендарю. З іншої сторони, на підставі частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України орендар повинен сплатити орендодавцю вартість користування приміщенням, що може полягати у внесенні тієї ж самої орендної плати.
Таким чином, системний аналіз норм Цивільного кодексу України, якими врегульовано питання щодо договорів найму (оренди), дозволяє дійти висновку про те, що до даного виду договорів неможливо застосувати реституцію в частині виконаних зобов'язань.
Однак вказане не виключає застосування сторонами до недійсного правочину інших наслідків, зокрема у вигляді відшкодування винною стороною збитків чи моральної шкоди, тощо.
Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним» вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частини 2, 3 статті 216 Цивільного кодексу України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, а недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
З огляду на те, що законодавством про оренду, в тому числі Законом України "Про оренду державного та комунального майна", не встановлені особливі умови відшкодування збитків, завданих у зв'язку із вчиненням недійсного договору оренди, то такі збитки підлягають відшкодуванню на загальних засадах.
У відповідності до вимог статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
До складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати вартість виконаних робіт, додатково витрачених матеріалів, тощо), понесених стороною, яка понесла збитки внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною (стаття 225 Господарського Кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, перш за все необхідно з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (стаття 623 Цивільного кодексу України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України).
Правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще і тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (частина 3 статті 22 Цивільного кодексу України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню у повному обсязі (стаття 1166 Цивільного кодексу України).
Зазначене розмежування підстав відповідальності необхідне також і тому, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її заподіяла.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно, сторонам недійсного правочину надається право вимагати повернення виконаного за таким правочином.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою Фонду майна Автономної Республіки Крим та шкодою, завданою укладенням недійсного договору вбачається у тому, що понесені витрати для укладення договору, ремонт переданого в оренду приміщення по вул. Руська, 103 б в м. Сімферополь були зроблені Сімферопольською міською громадською організацєю "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" саме у зв'язку з укладенням недійсного договору оренди.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги Сімферопольської міської громадської організації "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" до Фонду майна Автономної Республіки Крим в частині стягнення збитків у розмірі 139624,56 грн.
Щодо стягнення з Фонду майна Автономної Республіки Крим збитків на охорону приміщення за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року в розмірі 1200,00 грн. відмовляє, оскільки, суд не убачає причинного зв'язку між понесеними збитками позивача на охорону приміщення та протиправною поведінкою Фонду майна Автономної Республіки Крим.
У задоволенні вимог Сімферопольської міської громадської організації "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" до Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіки Крим відмовляє, оскільки, вина з боку Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіки Крим не найшла свого підтвердження та не вбачається.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Під час розгляду справи, ухвалами Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.05.2011 та 05.01.2012 призначались по справі судові експертизи. Позивачем було сплачено вартість експертиз у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
Оскільки, суд задовольнив вимоги позивача до Фонду майна Автономної Республіки Крим, відповідно, витрати з оплати судових експертиз покладається на відповідача - Фонд майна Автономної Республіки Крим в розмірі 4512,00 грн.
Судові витрати покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення оформлено та підписано 29.10.2012.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фонду майна Автономної Республіки Крим на користь Сімферопольської міської громадської організації "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" збитки в розмірі 139624,56 грн., державне мито в розмір 1417,25 грн., інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., витрати пов'язані із проведенням судової експертизи в розмірі 4512,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної.
4. У задоволенні вимоги Сімферопольської міської громадської організації "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" до Фонду майна Автономної Республіки Крим щодо стягнення збитків у розмірі 1200,00 грн., пов'язаних із охороною - відмовити.
5. У задоволенні позовних вимог Сімферопольської міської громадської організації "Єврейський студентський культурний центр "Гілель" до Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіки Крим відмовити.
Суддя С.А. Чумаченко