ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
08 листопада 2006 р. |
№ 3/3-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. - головуючого,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон, на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20 липня 2006 року у справі № 3/3-05 Господарського суду Херсонської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський автоскладальний завод "Анто-Рус", м. Херсон, до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон, про стягнення 105 129грн.,
за участю представників сторін:
позивача: -Козонак В.М. (наказ від 29.06.2004р. № 103/01-к);
- Гайдей Ж.А. (дов. від 07.11.2006р. № 403/11-06);
відповідача: -ОСОБА_2 (дов. НОМЕР_1);
встановив:
У грудні 2004 року позивач ТОВ "Херсонський автоскладальний завод "Анто-Рус" - пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПП ОСОБА_1 - про стягнення 105 129грн.
Вказував, що 17 червня 2003 року між ним та відповідачем був укладений договір підряду, у відповідності з яким позивач зобов'язувався забезпечувати фінансування робіт, а відповідач -виконувати роботи якісно та в обумовлений строк до 17 вересня 2003 року.
Посилаючись на те, що відповідач всупереч умов укладеного між ними договору, виконав роботи не якісно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до інших будівельних організацій для усунення недоліків в виконаних відповідачем роботах, просив стягнути з відповідача збитки в сумі 105 129грн.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 16 березня 2006 року (суддя Ємленінова З.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено причинний зв'язок між руйнуванням покрівлі, через яку позивач поніс збитки, та неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором підряду.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20 липня 2006 року (колегія суддів у складі: Коробка Н.Д., -головуючий, Шевченко Т.М., Яценко О.М.) рішення суду скасовано. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 105 129грн. збитків, 1051,29грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Зокрема, в обґрунтування заявлених в касаційній скарзі вимог, відповідач посилався на те, що справу розглянуто без його належного повідомлення та на те, що спір між даними сторонами про той же предмет спору вже розглядався Господарським судом Херсонської області -справа № 13/103.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постановлені у справі рішення -до скасування, з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду не відповідають зазначеним вимогам.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що спір між вказаними сторонами і з того ж предмету вже розглядався Господарським судом Херсонської області -справа № 13/103 (2004 року), рішення від 02.03.2006р., яким позивачу в задоволенні позовних вимог відмовлено та Запорізьким апеляційним господарським судом, постанова від 20.04.2006р., якою рішення суду першої інстанції залишено без змін.
В постанові апеляційної інстанції від 20.04.2006р. у справі № 13/103 зазначено про те, що проектно-кошторисну документацію до договору підряду від 17.06.2003р. сторонами в порушення ст. 153 ЦК УРСР не складено, а тому вказаний договір є фактично неукладеним.
Предметом спору по справі № 3/3-05 є стягнення збитків по договору підряду від 17.06.2006р., який судом по справі № 13/103 визнано неукладеним.
Проте при вирішенні справи зазначені обставини судами не перевірялись.
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно ч. 2 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09 березня 2006 року розгляд справи призначено на 16 березня 2006 року.
Зазначену ухвалу надіслано відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, відділенням поштового зв'язку вказану ухвалу повернуто суду в зв'язку із відсутністю відповідача за вказаною адресою.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 01 червня 2006 року розгляд справи призначено на 20 липня 2006 року. Зазначену ухвалу надіслано відповідачу на адресу: АДРЕСА_2, відділенням поштового зв'язку вказану ухвалу повернуто суду в зв'язку із закінченням строку зберігання.
За наявності даних про те, що відповідач належним чином не повідомлений про час та місце розгляду справи, суди розглянули справу за відсутністю відповідача.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обгрунтованими доводи наведені у касаційній скарзі, щодо неналежного повідомлення відповідача про час і місце засідання суду, в зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості користуватися своїми процесуальними правами.
Розгляд справи при відсутності відповідача призвів до неповного з'ясування судами дійсних обставин справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 11110 ГПК України постановлені у справі рішення підлягають скасуванню.
Вказані порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті касаційною інстанцією, враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, визначені ст. 1117 ГПК України.
Враховуючи викладене, прийняті у цій справі судові акти підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, зокрема звернути увагу на справу № 13/103 (2004 року) Господарського суду Херсонської області, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20 липня 2006 року та рішення Господарського суду Херсонської області від 16 березня 2006 року у справі № 3/3-05 скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області в іншому складі.
Головуючий: Л.П. Невдашенко
Судді: М.В. Михайлюк
Н.Г. Дунаєвська