Вх.22.05.2008 року

Справа №1- 104/2008 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2008 року Рахівський районний суд Закарпатської області        у складі: головуючої - судді Бліщ О.Б.

                при секретарі - Вайнагій О.М.

з участю: прокурора - Цинайко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу про обинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, сезонного робітника, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 188 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1, 05 березня 2008 року, близько 23 години, в с.Ділове, по вул. Трибушанській, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зломавши вхідні двері в приміщення АТС Рахівського центру електрозв'язку №8, таємно проникли у вказане приміщення, звідки, шляхом демонтажу, викрали 8 багатоконтактних  координатних з'єднувачів, що є складовим обладнанням кабельної лінії зв'язку с.Ділове, загальною вартістю 3500 гривень.

Вироком Рахівського районного суду від 12.07.2004 року ОСОБА_3 визнана винною за ст.188 ч.2 КК України та засуджена до 5 років позбавлення волі, з застосуванням ст.104 КК України , з іспитовим строком 2 роки.

Вироком Рахівського районного суду від 19.07.2005 року ОСОБА_2 визнаний винним за ст.188 ч.2 КК України та засуджений до 5 років позбавлення волі.

Підсудний ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою у скоєному визнав повністю та показав суду. 06.03.2003 року разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, автомобілем, яким керував ОСОБА_4, з м. Хуст поїхали до м. Рахів.  Потім приїхали в с. Ділове, де зупинилися біля будівлі АТС, де  між ними виникла розмова про можливість скоєння крадіжки. Хто саме запропонував скоїти крадіжку він не пам'ятає, так як був випивший. ОСОБА_3 також пішла з ними. Підійшовши до АТС, вони потрапили в середину будови, вхідні двері були відкритими, тому вони зайшли у приміщення, а після у кімнату, де знаходилося обладнання АТС. ОСОБА_2 замкнув якісь провода, тому що вони стали іскритися, тоді він зрозумів, що провода  під напругою. Перелякавшись, що може щось вибухнути, він ОСОБА_2 сказав, щоб вони йшли геть так як він боявся, щоб його не вразило струмом. Але, ОСОБА_2 став вибрати з ящиків якісь блискучі деталі схожі на дріт та пластини металічні розміром приблизно 2 см. на 20 см. Все це він скидував на землю. Він та ОСОБА_3 вийшли з тієї кімнати на двір та стали чекати коли вийде ОСОБА_2. Через декілька хвилин з АТС вийшов і ОСОБА_2 з поліетиленовим пакетом, в якому були викрадені деталі з АТС.

Усі троє вони повернулися до автомобіля, який стояв на примикаючій вулиці, нижче АТС. Вони посідали в автомобіль, і поїхали в Хуст. ОСОБА_4 вони нічого про крадіжку не розповідали.

Доїхавши до с. Селище Хустського району, він запропонував піти на рибалку. Ідучи туди, пакет з викраденими деталями залишили біля мосту через річку. Порибаливши близько 4 годин, вони повернулися до мосту та виявили, що пакета в тому місці де його заховали, не має. Тоді він зрозумів, що пакет хтось викрав. Приблизно у жовтні-листопаді 2003 року, він працював в Пермській області, коли йому стало відомо що його розшукує міліція. Він боявся повертатися додому, а пізніше, внаслідок нещасного випадку,  який відбувся з ним на робочому місці, він отримав сильні опіки  та тривалий час лежав в лікарні. Однак, розуміючи, що все життя тікати від міліції не зможе, вирішив добровільно здатися працівникам міліції, що він і зробив 08.05.2008 року. Фактично суму цивільного позову по справі відшкодував він, хоч вироком суду стягнення було покладене на ОСОБА_2. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати.

Представник цивільного позивача ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився, однак надав заяву, у якій цивільного позову в даній справі не заявляє, у зв'язку з повним відшдодуванням суми викраденого.

Свідок ОСОБА_5 показав суду, що він працює в Рахівському центрі зв'язку, на посаді заступника начальника з питань технічної експлуатації.  06.03.203 року в зв'язку з тим, що не працював зв'язок в АТС с. Ділове він приїхав щоб, виявити несправність. Коли підійшов до вхідних дверей то побачив, що вони привідкриті. Під час візуального огляду було встановлено, що викрадено струни з восьми багатоконтактних координатних з'єднувачі, про що було відразу повідомлено працівників міліції. Хто скоїв вказану крадіжку він не знає. 

Свідок ОСОБА_6 показала , що 06.03.2003 року біля 9 години вона прийшла на роботу в аптеку № 100  і побачила , що вхідні двері відкриті. Про себе подумала, що їх відкрив хтось з працюючих в даному приміщенні. Вже пізніше вона довідалася, що в ніч з 05.03.2003 року на 06.03.2003 року було скоєно крадіжку струн з АТС.

Свідок ОСОБА_7 ствердила, що 06.03.2003 року біля 9 години вона прийшла на роботу в Діловецьке відділення ощадбанку де працює старшим контролером і побачила, що двері в АТС відкриті. Вона подумала, що хтось проводить ремонт в приміщенні АТС, тому окриком спитала, чи є хтось в АТС, однак їй ніхто не відповів. Побачивши, що двері виламані, а  телефони не працюють вона зрозуміла, що щось сталося, тому повідомила працівників міліції. 

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, допитані в ході досудового слідства, дали покази, аналогічні до показів, даних свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_4 на досудовому слідстві ствердив, що дійсно він на початку березня 2003 року по проханню ОСОБА_1 возив його та ОСОБА_2 в  м. Рахів, по дорозі до них в приєдналася дівчина на ім'я ОСОБА_3. Він зупинявся на прохання хлопців в с. Ділове Рахівського району і чекав їх певний час. Куди вони всі троє відлучалися, йому не відомо, однак, через декілька місяців потому, до нього прийшов ОСОБА_2 та наказав, у випадку, якщо до нього прийдуть працівники міліції, щоб він не розповідав про їхню поїздку.

 Свідок ОСОБА_2 в ході досудового слідства ствердив, що під час скоєння злочину підсудним ОСОБА_1 та його друзями, він п'яний спав на задньому сидінні автомобіля і нічого не знає про обставини скоєного злочину.

Дослідженими показами ОСОБА_3 та ОСОБА_2, даних ними в якості підсудних в ході слухання кримінальних справ про їх обвинувачення за ст.188 ч.2 КК України, які також показують на винність підсудного        ОСОБА_1 у скоєнні злочину.

Окрім повного визнання вини підсудним ОСОБА_1 винність його доведена перевіреними в ході судового слідства матеріалами справи:

-    Постановою про порушення кримінальної справи від 09.03.2003 року по факту крадіжки з АТС с. Ділове (а.с.1);

-    Повідомленням начальника ЦЕЗ №8  про вартість викраденого (а.с.23);

-    Протоколом огляду місця події приміщення Діловецької АТС від 06.03.2003 р. (а.с. 4-7);

-    Протоколом огляду механічних деталей, вилучених з місця події від 12.03.2003 р. (а.с.8-10);

-    Постановою про виділення з кримінальної справи в окреме провадження матеріалів стосовно ОСОБА_1, постановою про зупинення попереднього слідства відносно ОСОБА_1 (а.с.57, 58);

-    Вироками Рахівського районного суду від 12.07.2004 року та 19.7.2005 року (а.с. 117-119, 120-123);

-    Квитанцією №8 від12.05.2008 року, згідно якої ОСОБА_1 добровільно сплатив 1750 гривень на відшкодування шкоди, спричиненої злочином (а.с.127);

-    Заявою цивільного позивача про повне відшкодування збитків у даній справі та відсутністю цивільного позову до ОСОБА_1 (а.с.128).

Дослідивши  матеріали справи суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 органом досудового слідства вірно кваліфіковано за ст.188 ч.2 КК України, як викрадення шляхом демонтажу обладнання електричних мереж вчинене за попередньою змовою групою осіб. Однак, враховуючи, на день винесення вироку у даній справі  ст. 188 КК України виключена з Кримінального Кодексу України, тому дії підсудного суд кваліфікує за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення.

Цивільного позову не заявлено.

Судові витрати в сумі 50 гривень 14 копійок, що становить вартість витрат за проведення дактилоскопічного дослідження слід стягнути з підсудного ОСОБА_1 на користь експертної установи.

Речових доказів у справі немає.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує як пом'якшуючі покарання обставини те, що ОСОБА_1 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, вину свою визнав та щиро розкаявся у скоєному, добровільно відшкодував матеріальні збитки, завдані злочином, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, також суд приймає до уваги його позитивну характеристику по місцю проживання.

Обтяжуючими обставинами суд враховує те, що злочин ОСОБА_1 скоїв, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та за попередньою домовленістю в групі осіб.

Приймаючи до уваги конкретні обставини даної справи, особу винного, його  щире розкаяння, ступінь суспільної небезпеки скоєного діяння, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання, а тому на підставі ст.75 КК України він підлягає звільненню від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 3 ст.185 КК України та призначити покарання -  3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання за цим вироком, якщо він протягом        1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього зобов'язання, передбачені ст. 76 КК України : періодично з'являтися в орган кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області  50 (п'ятдесят) гривень 14 копійок витрат за проведення дактилоскопічного дослідження, переказавши вказані кошти на розрахунковий рахунок УДК в Закарпатській області 35224002000411, МФО 812016, код 25575144. 

На вирок може бути подана апеляція в судову палату з кримінальних справ  апеляційного суду Закапатської області через Рахівським районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

             Головуюча:  Бліщ О.Б.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду:                           Бліщ О.Б.