^{ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ}

Справа № 11-718/06 р.                       Головуючий у І інстанції Цибенко І.В.

Категорія ст. 286 ч. 2 КК                  Доповідач Білобров В.Д.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 жовтня 2006 року  колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого           Білоброва В.Д.

суддів                       Григор'євої В.Ф., Шахової О.Г.

при секретарі           Масловій О.В.

з участю прокурора Павленко О.В.

засудженого             ОСОБА_1

потерпілої                ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 та старшого помічника прокурора Куликівського району на вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, освіта повна загальна середня, одружений, мешканець АДРЕСА_1 , працює ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий

засуджений: за ст. 286 ч. 2 КК України до 5 року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на З роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Куликівської районної державної адміністрації витрати на лікування ОСОБА_2 у розмірі 576 грн.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 до ВАТ „Куликівський льонозавод" в частині відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.

Стягнуто з ВАТ „Куликівський льонозавод" на користь ОСОБА_2 25 000 грн. моральної шкоди.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 29 листопада 2006 року близько 18 год. ЗО хв. в смт. Куликівка, Куликівського району, Чернігівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи автобусом АСЧ-53 державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ВАТ „Куликівський льонзавод", рухаючись по вул. Щорса у напрямку м. Ніжин, невірно оцінив дорожню обстановку, проявив неуважність, внаслідок чого здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2, яка рухалася в попутному напрямку та везла на велосипеді свого малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3. В результаті даної ДТП потерпілий ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер на місці, а потерпіла ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з істотнім порушенням вимог кримінально-процесуального закону і посилаючись на те, що суд не прийняв до уваги та не дослідив його клопотання про те, чи мав він можливість уникнути зіткнення з велосипедистом шляхом гальмування з моменту появи в полі зору на відстані ЗО м. Також вважає, що органи досудового слідства та суд однобічно дослідили обставини ДТП і не дали ніякої юридичної оцінки діям велосипедиста ОСОБА_2, як учасника дорожнього руху.

В апеляції потерпіла ОСОБА_2 не оскаржуючи вирок в частині кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок , призначити засудженому більш суворе покарання, а розмір відшкодування моральної шкоди збільшити до 80 тис. грн.

В апеляції старший помічник прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді 1 інстанції, не оскаржуючи вирок в частині кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 та призначеної міри покарання, просить вирок суду змінити та збільшивши суму стягнення моральної шкоди до 80 тис. грн.

Під час часткового судового слідства в апеляції, заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та непогодився з апеляціями потерпілої та прокурора, потерпілу ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляцію та апеляцію прокурора, а не погоджувалася з апеляцією засудженого, міркування прокурора, який підтримав свою апеляцію, погодився з апеляцією потерпілої та не погодився з апеляцією засудженого,перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні суду 1 інстанції винним себе визнав повністю та показав , що 29.11.2005 року біля 18 год. 30 хв., вжившивши 200 г горілки, керував автобусом АСЧ-53, який належить ВАТ „Куликівський льонозавод", та рухався по вул.. Щорса в смт. Куликівка в напрямку м. Ніжина на АЗС, швидкість руху автомобіля складала 40км/год., дорога була мокра. В цей час на відстані приблизно 20-25 метрів від автобуса на проїжджій частині дороги побачив велосипедиста, який рухався в попутному напрямку. При цьому він намагався зменшити швидкість та загальмувати, але не встиг, в результаті відбувся удар передньої частини автобуса в заднє колесо велосипеда.

Його винність в скоєнні даного злочину підтвердилася показаннями потерпілої та свідків.

Так, потерпіла ОСОБА_2 показала, що 29.11.2005 року біля 18 год. 30 хв. вона разом з 2-річним сином, велосипедом їхала додому по правій стороні дороги в напрямку м. Ніжина. Син сидів попереду на дитячому сидінні. На вулиці була мряка, але дорогу було видно добре, оскільки освітлювалась ліхтарями. Їхала по краю дороги, по узбіччу не було можливості їхати, оскільки була грязюка. Рухаючись при вказаних обставинах, почула позаду звук наближаючого транспортного засобу та побачила світло фар, при цьому біля калюжі призупинилась, вирішити об'їхати її, після того, як проїде автомобіль. Автомобіль їхав не швидко, звукових сигналів не подавав, звуків гальм вона не чула. Після удару вона знепритомніла і нічого далі не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_4, який працює старшим інспектором ДПС Куликівського РВ УМВС, показав, що 29.11.2005 року біля 18 год. їхав з центру смт. Куликівка в напрямку с Жуківка. Проїжджаючи біля п'ятиповерхових будівель ПТУ-30 за 300 м. попереду побачив автобус, який рухався з помірною швидкістю та ближче до середини дороги. Далі він побачив, що напрямок руху автобуса різко змінився, він різко взяв вправо, з'їхав на узбічча, а потім з узбічча на асфальт і зупинився біля магазину „Льонок". На місці пригоди він з'ясував, що відбулось зіткнення автобуса з велосипедистом, в результаті чого, загинула маленька дитина. До зіткнення з велосипедом, водій автобуса не гальмував, гальмівний шлях був наявний після зіткнення. Автобус стояв таким чином, що задні колеса ближче до краю проїжджої частини, а передні колеса - ближче до середини проїжджої частини. При розмові з водієм встановив, що останній був у стані алкогольного сп'яніння. Вважає, що при виявленні перешкоди за 20-25 м, водій мав можливість уникнути зіткнення шляхом гальмування або об'їзду перешкоди.

Свідок ОСОБА_5 показала, що 29.11.2005 року біля 18 год. 30 хв. вона їхала велосипедом з залізничного вокзалу в напрямку центру смт. Куликівка. В зустрічному напрямку вона побачила автобус з увімкненим світлом фар, який рухався не дуже швидко, потім почула тертя металу об асфальт, при цьому подумала, що в автобусі щось зламалось. Звуків гальмування і звукових сигналів вона не чула. Після того як автобус зупинився, вона підбігла і побачила, що сталось ДТП. Зрозумівши, що водій автобусу нічим не допоможе, вона звернулась за допомогою до ОСОБА_6, який викликав швидку допомогу. Із-під залишків велосипеда витягли жінку з обличчям в крові та мертву дитину, яка висіла на рулі велосипеда. З поведінки водія автобуса вона зрозуміла, що той був у нетверезому стані.

Також вина засудженого ОСОБА_1 підтверджується і іншими доказами.

Відповідно до протоколу огляду ДТП та схеми до нього від 29.11.2005 року (а. с. 9-11) зафіксовано напрямок руху автобуса АСЧ-53 д. н. з. НОМЕР_1 та місце його зупинки і розташування, місце розташування велосипеда та трупа дитини. При огляді місця події слідів гальмування автобуса не виявлено (а.с.9 -11).

З висновку експертиз технічного стану транспортних засобів № 392-А (а. с. 68-69) вбачається, що система кермового управління, робоча гальмівна система автобуса АСЧ-53 знаходились в технічно справному стані (а. с. 12 - 20).

Згідно висновку транспортно - трасологічної експертизи № 395-А від 12.01.2006 року (а. с. 82-88) велосипед рухався в попутному напрямку з автобусом і первинний контакт автобуса АСЯ-53 і велосипеда відбувся заднім колесом, захисним щитком заднього колеса велосипеда та переднім номерним знаком, переднім бампером автобуса (а. с.82 - 88).

Відповідно до протоколів відтворення обстановки та обставин ДТП від 19.05.2006 року (а. с. 136-139), від 19.06.2006 року (а. с. 141) від 30.03.2006 року (а. с. 129) встановлено, що видимість з кабіни водія велосипедиста при ближньому світлі фар становить 46,5 м., відстань 20 м. водій ОСОБА_1 подолав за 2,31 сек., 2,25 сек., 2,18 сек. Відстань 10 м. велосипедист долав із швидкістю 7,55-9,45 сек.(а. с.129, 136-139, 141).

Виходячи з даних отриманих при відтвореннях обстановки і обставин ДТП, протоколу огляду ДТП від 29.11.2005 року, була проведена експертиза по дослідженню обставин та механізму ДТП № 217-А від 21.06.2006 року (а. с. 130-148) відповідно до висновків якої, водій рухаючись із швидкістю 40 км/год. не перевищив максимально-допустиму швидкість при умовах, що склались. При цьому водій мав технічну можливість уникнути зіткнення з велосипедистом шляхом екстреного гальмування з моменту появи перешкоди в полі зору водія на відстані 46,5 м. і водій мав діяти в умовах місця пригоди відповідно з положенням п. 12.2, 12.3 ПДР(а. с 148 - 150).

Згідно висновку судово - токсикологічної експертизи ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння (а. с. 172).

Згідно   висновку   судово   -   медичної   експертизи   смерть   потерпілого

ОСОБА_3 наступила внаслідок набряку - набухання головного мозку, який виник внаслідок внутрічерепної травми з переломом кісток основи черепа, забою головного мозку. Смерть настала одразу після отримання тілесних ушкоджень (а. с.35 - 37).

Згідно висновку судово - медичної експертизи ОСОБА_2 були завдані тяжкі тілесні ушкодження (а. с.60 - 62).

Суд прийшов до висновку, що твердження засудженого ОСОБА_1, що відстань видимості елементів дороги становить ЗО м. являється об'єктивною і реально відображає обстановку ДТП, а відстань в 46,5 м, яку слідчий зазначив в постанові про призначення судово - автотехнічної експертизи не відображає реальної обстановки і є безпідставною.

Твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що суд не дав ніякої юридичної оцінки діям потерпілої ОСОБА_2 не відповідають дійсності, так як у вироку суд вказав, що врахував дії самої потерпілої ОСОБА_2 в ході ДТП.

Тому, ретельно дослідивши зібрані у справі докази та давши їм об'єктивну, оцінку у їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині

Дії засудженого ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ст. 286 ч. 2 КК України.

Суд, призначаючи покарання, врахував щире каяття засудженого, дані про особу засудженого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Покарання, яке призначено засудженому ОСОБА_1 відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даним, що характеризують його особу та всім обставинам справи і є справедливим.

Підстав для призначення більш суворого покарання засудженому ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить.

Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано стягнув з ВАТ „Куликівський льонозавод" моральні збитки в зазначеному в вироку розмірі, оскільки це підтверджується доказами по справі. При визначенні розміру моральних збитків в 25000 гривень суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, врахував характер та обсяг фізичних, душевних страждань потерпілої. Підстав для збільшення розміру стягнення моральної шкоди колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 та старшого помічника прокурора Куликівського району залишити без задоволення, а вирок Куликівського районного суду від 07 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 без змін.