Справа №11-732\2006р.                           Головуючий в 1 інстанції - Соколов О.О.

Категорія - ст. 310 ч.2 КК                                          Доповідач - Шахова О.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2006 року                    Колегія суддів судової палати в кримінальних

справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Щербакова О.С. судців - Шахової О.Г., Акуленко C.O.

з участю:

прокурора - Щербака О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 17 серпня 2006 року.

Цим вироком

- ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, громадянка України, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, одружена, не працююча, судима 05.12.2005 року Городнянським райсудом за ст. 199 ч.1,75,76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік

засуджена за ст. 310 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднана не відбута частина покарання за вироком Городянського районного суду від 05.12.2005 року і призначено остаточне покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з засудженої на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області 183,07 грн. витрат за проведення експертизи.

Долю речових доказів вирішено згідно ст. 81 КПК України.

Як встановив суд, злочин вчинено засудженою за таких обставин:

16.06.2006 року об 11-30 год. працівниками Городянського РВ УМВС України в Чернігівській області на присадибній ділянці ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 було виявлено і вилучено 716 рослин маку, який вона незаконно вирощувала на протязі травня-червня 2006 року. Згідно висновку судово-хімічної експертизи надана на дослідження рослинна маса містить наркотично-активні алкоїди та належить до рослин мак снотворний.

В апеляції:

Засуджена ОСОБА_1 вважає покарання визначене судом занадто суворим, яке не відповідає тяжкості злочину та її особі і не згодна з визнанням її винною в скоєнні зазначеного злочину. Пояснює це тим, що вилучені стебла маку вона не вирощувала, тобто, не розпушувала, не піддобряла, не культивірувала, а раніше визнавала свою вину, тому що їй це рекомендували працівники міліції. Визнавши її винною, суд при вирішення питання про міру покарання не прийняв до уваги того, що вона допомагає своїм пристарілим матері, бабусі та дідусю, по місцю проживання характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності не притягувалася.

Просить вирок скасувати, а кримінальну справу закрити за відсутністю в її діях складу злочину.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти апеляції засудженої, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.

Засуджена ОСОБА_1 в судовому засіданні винною себе визнала повністю. Фактичні обставини справи, доведеність винності та кваліфікація дій засудженої в судовому засіданні суду першої інстанції ніким, в тому числі підсудною, не оспорювались і згідно ст. 299 КПК України не досліджувались.

Згідно з протоколом судового засідання (а.с.86-87), визначаючи обсяг доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження згідно ст. 299 КК України суд з'ясував чи правильно розуміють підсудна та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції і роз'яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Підсудна та інші учасники судового розгляду погодилися зі скороченим порядком дослідження доказів, розуміючи наслідки такого порядку. Тому, засуджена не вправі оскаржувати вирок в частині фактичних обставин справи, з чим вона погодилася в судовому засіданні в суді 1 інстанції.

В частині призначеного покарання суд керувався вимогами ст.ст. 65-67 КК України, воно відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних, що характеризують особу. У даному випадку покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів.

Доводи апеляції про надмірну суворість покарання колегія суддів вважає безпідставними.

Посилання засудженої на ту обставину, що вона допомагає своїм пристарілим близьким родичам не може бути визнана судом такою, що може вплинути на міру призначеного покарання, оскільки за документами, що містяться в справі і на які посилається засуджена (а.с. 55-57) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються пенсіонерами та отримують пенсію, засуджена ж ніде не працює, інших джерел доходу не має. Крім того в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили, що Рожкови являються бабусею та дідусем засудженої. Твердження апелянта, що мати останньої знаходиться на її утриманні не підтверджені відповідними документами.

Порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі не виявлено.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Городнянського районного суду від 17 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без змін.