Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-50/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2012 року            м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Стратович О.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення Державтоінспекції з обслуговування району та автомобільно-технічної інспекції м. Коростень про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АМ1 за № 008702 від 04 квітня 2012 року та стягнути з відповідача на його користь судові витрати на правову допомогу у розмірі 200 гривень.

Позов мотивує тим, що при розгляді адміністративної справи інспектор ДПС не вірно оцінив реальну дорожню обстановку та розібрав виниклу ситуацію, оскільки жодних дій наведених в постанові по справі про адміністративне правопорушення він не вчиняв.

Позивач надав заяву, в якій просить слухати справу без його участі, позов підтримав та просить його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідач в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в який просить справу розглянути без його участі. Позовні вимоги не визнає в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З протоколу слідує, що 04 квітня 2012 року відносно позивача ОСОБА_1 було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АМ1 № 008702 по ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якого позивач 04 квітня 2012 року близько 15 год. 20 хв. в м. Коростень на перехресті вулиць Красіна-Грушевського, керуючи автомобілем марки ’’VOLKSWAGEN Golf’’, державний номерний знак –АМ 5527 ВС, повертаючи ліворуч на регульованому перехресті не надав перевагу в русі пішоходам які переходили проїзну частину на яку він повертав, чим порушив вимоги ПДР України.

Постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АМ1 № 008702 від 04 квітня 2012 року на позивача за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 500 грн.

Встановлено, що складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 222 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і зйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З пояснень позивача, які зазначені в позовній заяві слідує, що він даного правопорушення не вчиняв.

В даному випадку відповідач не перевірив заперечень позивача до протоколу, в порушення ст.280 КУпАП не з’ясував обставини по справі.

Відповідач не надав суду доказів про те, що позивач порушив правила проїзду перехрестя. Протокол не є безспірним доказом на підтвердження вказаної обставини, оскільки містить заперечення позивача. Крім того в постанові про адміністративне правопорушення відповідача не визнано винним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАСУ) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.           

          Оскільки відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження доведеності вини позивача у вчиненні даного адміністративного правопорушення, позовні вимоги в частині скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає, що слід відмовити позивачу у його позовній вимозі щодо стягнення з відповідача на його користь судові витрати на правову допомогу в розмірі 200 гривень, оскільки позивач не надав суду розрахунку витрат на правову допомогу.

Керуючись вимогами ст. ст. 9-12, 18, 71, 86, 94, 159, 160, 161,186 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до відділення Державтоінспекції з обслуговування району та автомобільно-технічної інспекції м. Коростень про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову серії АМ1 № 008702 винесену інспектором ДПС Коростенського МВ прапорщиком ОСОБА_2 від 04 квітня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в сумі 500 грн. –скасувати як незаконну, а адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення направити в ВДАІ м. Олевськ для прийняття рішення згідно закону.

В решті позову відмовити.

Судові витрати, у вигляді судового збору, по розгляду даної справи віднести за рахунок держави.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:

ОСОБА_3