Справа  № 22ц-1532\2006 p.

Головуючий у 1-й інстанції:   Коверзнєв  В.О.

Доповідач:   Редька  А.Г.

УХВАЛА ІМ"ЯМ   УКРАЇНИ

11 жовтня 2006 року                                місто Чернігів

Апеляційний    суд    Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Євстафієва O.K., суддів - Шевченка О.М., Редьки А.Г.,

при секретарі - Вареник О.М.,

за участі: відповідача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

встановив:

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 липня 2006 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1358,95 грн у відшкодування збитків на відновлення належного йому автомобіля ВАЗ-21033, яким керував його син ОСОБА_3 та якого пошкоджено у результаті зіткнення 21 січня 2006 року з автомобілем Ауді-80, що належить ОСОБА_4 та яким керував ОСОБА_1, 210 грн у відшкодування витрат за товарознавчу експертизу, 51 грн у відшкодування витрат по сплаті державного мита, а на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1 стягнуто 100 грн у відшкодування моральної шкоди, заподіяної у результаті зіткнення автомобілів та 8,50 грн у відшкодування витрат по оплаті державного мита.

Рішенням суду встановлено, що зіткнення автомобілів сталося з вини обох водіїв, в результаті порушення правил дорожнього руху з боку як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3, ступінь вини суд визначив у 50% за кожним, тому стягнув з відповідача половину збитків, заподіяних зіткненням автомобілю позивача.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись, що суд помилково дійшов висновку про його вину у зіткненні автомобілів, за матеріалами справ про адміністративні порушення, протоколів огляду місця шляхової транспортної пригоди, інших документів підтверджена вина у зіткненні автомобілів тільки ОСОБА_3, яких порушив Правила дорожнього руху, що призвело до зіткнення автомобілів.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також відповідач ОСОБА_4 рішення суду першої інстанції не оскаржують, заперечень проти апеляційної скарги також не надали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 не може бути задоволена.

Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані документи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду грунтується на матеріалах справи та законі.

Відповідно до ст. 1166, 1167 ЦК України, майнова шкода та моральна шкода відшкодовується особою, яка її заподіяла, якщо вона не доведе, що шкода заподіяна не з її вини.

За матеріалами справи встановлено, що у результаті зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль позивача і позивачу заподіяні матеріальні збитки у розмірі 2727,25 грн.

Ці обставини підтверджуються матеріалами справ про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3, у яких є протокол огляду місця події та схема дорожніх обставин при зіткненні автомобілів, інші документи, не заперечують цих обставин і сторони у своїх поясненнях у судовому засіданні. Зазначені матеріали свідчать, що зіткнення автомобілів сталося з вини обох водіїв, кожних з яких порушив Правила дорожнього руху при виконанні маневру і суд, правильно встановив ступінь вини кожного водія у 50 % і обґрунтовано, відповідно до ст. 1193 ЦК України, зменшив розмір відшкодування, визначений за висновком експерта.

Суд також врахував обставини, за яких сталося зіткнення автомобілів, наслідки аварії, ступінь вини потерпілого у зіткненні автомобілів і правильно визначив розмір відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального закону і доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись   ст.ст.307,308,314,315,319   Цивільного   процесуального кодексу України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.