У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  приміщенні апеляційного суду  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2008 року у справі за заявою Першого заступника прокурора м. Чернігова про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 листопада 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про заборону будівництва та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва,

В С Т А Н О В И В :

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву першого заступника прокурора м. Чернігова в його інтересах про перегляд рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.11.2005 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

       Оскаржуваною ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2008 року відмовлено в задоволенні заяви Першого заступника прокурора м. Чернігова про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 листопада 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про заборону будівництва та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва.

       Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним встановленням обставин, що мають значення для справи. Апелянт зазначає, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.11.2005 року його зобов'язано знести за свій рахунок сараї, розміром 5,2х6,04 та 3,5х2,78 м, які збудовані ним на земельній ділянці по вул. Бобровицькій, 64, з порушенням будівельних норм та правил, а також таких, що порушують права інших осіб. Проте, за результатами звернень ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації та за її дорученням спеціалістами управління містобудування та архітектури проведено обстеження належної йому земельної ділянки з приводу порушення ним будівельних норм при будівництві господарських будівель. Проведеним обстеженням встановлено, що сарай, гараж, надбудована літня кімната та навіс побудовані ним були в 70-80 роках не самовільно, а за відповідними рішеннями Деснянського райвиконкому та погодженнями районного архітектора. Зазначені будівлі значаться зареєстрованими в КП „Чернігівське МБТІ”. А згідно проведеної перевірки та листа Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації №24-32/01-11/691 від 05.10.2007 року зазначено, що не вважаються самовільно побудованими за наявності інвентаризаційної справи, складеної БТІ об'єкти, побудовані до 05.08.1992 року згідно ДБН А.3 1-94 „Прийняття в експлуатацію закінчених об'єктів будівництва”, Лист Держбуду України від 23.03.1999 року № 12/5-12б.

       Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін з наступних підстав.

       Відповідно до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

        Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наведені обставини не вважаються нововиявленими і не є підставою для перегляду судового рішення суду.

         Так, перший заступник прокурора вважає нововиявленими обставинами ті, які зазначені в листі управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації від 05.10.2007 року про те, що сарай, гараж, літня кімната та навіс були побудовані ОСОБА_1 за відповідними рішеннями Деснянського районного виконавчого комітету за погодженням з районним архітектором, а тому не вважаються самовільно побудованими і не підлягають зносу.

         Із зазначеного листа №24-32/01-11/691 вбачається, що всі відповідні документи, стосовно наявних дозволів на час обстеження знаходилися у заявника ОСОБА_1 (а.с.3).

         Суд першої інстанції вірно зазначив, що наявність дозволів і погоджень є необхідною умовою для  будівництва нерухомого майна, тому про їх наявність забудовнику повинно бути достовірно відомо до початку такого будівництва, оскільки саме забудовник ініціює отримання відповідного дозволу на будівництво. Тому твердження прокурора та позивача ОСОБА_1 щодо необізнаності забудовника ОСОБА_1 відносно цих обставин є абсурдним.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що як сам ОСОБА_1, так і перший заступник прокурора м. Чернігова під час розгляду справи судом в 2005 році заявляли про наявність дозволів та погоджень на будівництво сараїв, гаражу, літньої кімнати та навісу, про що свідчать пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні  29.05.2005 р.(а.с.107 справа 2-5675). Крім того в апеляційній скарзі перший заступник прокурора м. Чернігова в інтересах ОСОБА_1 21.12.2005 р., оскаржуючи рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.11.2005 року, зазначав про наявність таких дозволів на будівництво (а.с.149-150 справа 2-5675). ОСОБА_1, приймав участь в судовому засіданні під час  розгляду апеляційним судом зазначеної скарги (а.с.175-181 справа 2-5675). В матеріалах справи є також лист Деснянської районної ради м. Чернігова від 29.06.2005 року №8-10 (а.с.29-30, справа 2-5675) де зазначено про наявний дозвіл та погодження на будівництво  сараю та літньої кухні над сараєм.

Ці докази були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій. Їм, при постановлені рішення, була дана відповідна оцінка.

В касаційній скарзі від 12.04.2006 р. (а.с.233-236, справа 2-5675) і  в доповненнях до неї від 11.04.2006 р. та від 06.06.2006 р. (а.с.229-230 та 242-243, справа 2-5675), ОСОБА_1 також наголошував про наявні дозволи на будівництво спірних споруд, як і перший заступник прокурора м. Чернігова в касаційній скарзі від 28.03.2006 р. (а.с.226-227, справа 2-5675).

         Таким чином, обставини, на які посилається перший заступник прокурора, в інтересах ОСОБА_1, як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, в силу ст.361 ЦПК України не є нововиявленими.

         Судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону і підстави для її скасування відсутні.

         Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.1, 313-315, 317, 361 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

         Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2008 року - залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.        

          Головуючий:                                        Судді: