Справа № 22ц-1292/2008 |
Головуючий у 1 інстанції кантур а.м. |
Категорія - цивільна |
Доповідач МАМОНОВА О.Є. |
У Х В А Л А
Іменем україни
31 липня 2008 року |
|
м. Чернігів |
||
Апеляційний суд Чернігівської області у складі: |
||||
головуючого-судді: |
БОЙКО О.В. |
|||
суддів: |
МАМОНОВОЇ О.Є., СМАГЛЮК Р.І. |
|||
при секретарі: |
РАЧОВІЙ І.І. |
|||
|
|
|||
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 червня 2008 року в справі за позовом Прилуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
в с т а н о в и в :
У травні 2008 року Прилуцький міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останнього коштів, виплачених як допомога по безробіттю для організації підприємницької діяльності, мотивуючи тим, що відповідачу за його особистою заявою від 23.10.2006 року було надано статусу безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю, за направленням служби зайнятості та за її рахунок він пройшов навчання, після закінчення якого йому була виплачена допомога по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю, проте, в порушення п. 3 Порядку повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 11.03.2008 року № 124/115 зазначені кошти відповідачем у добровільному порядку не повернуті.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 червня 2008 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрати на матеріальне забезпечення в сумі 1818,33 грн. та судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи. Апелянт зазначає, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна бути розглянута в порядку адміністративного судочинства. Вказує, що судом не взято до уваги, що він перебував на загальній системі оподаткування і сума сплаченого податку прямо залежить від результатів фінансово-господарської діяльності приватного підприємця.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню із закриттям провадження у справі з наступних підстав.
Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як передбачено п. 4 ч. 1 ст. 14 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Стаття 18 Закону України «Про зайнятість населення» визначає, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги Прилуцьким міськрайонним центром зайнятості пред'явлені як суб'єктом владних повноважень і стосуються безпосередньо прав та обов'язків ОСОБА_1, як особи, що отримувала допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності.
Таким чином, зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 та ч. 1 ст. 310 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 303, 307, ч. 1 ст. 310, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 червня 2008 року - скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: