Судове рішення #2553450
Справа №22Ц-2907/2008р

Справа №22Ц-2907/2008р.                                                          Головуючий у 1 інстанції Оладько С.І.

Категорія 01,37                                                                             Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

08 серпня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

 

головуючого    Приходька К.П.,        

суддів               Волохова Л.А., Гуля В.В.,

при секретарі   Приходько Л.Г., 

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 травня 2008 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Ірпінської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_1, 3-я особа Ірпінська міська державна нотаріальна контора, Ірпінський міський відділ земельних ресурсів про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання недійсними рішень Ірпінської міської ради №248-6-V від 24 листопада 2006 року та №824-25-V від 13 вересня 2007 року, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 19 грудня 2007 року виданого на ім'я ОСОБА_1,  

встановила:

у лютому 2008 року позивачі звернулися до суду з позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6.

 

Після смерті ОСОБА_6, вони - дружина померлого ОСОБА_2 та діти - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 успадкували в порядку спадкування за законом по 1/3 частині спадкового майна, що складається з 38\100 житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованих в АДРЕСА_1.

 

Оформити право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки, належні спадкодавцю, в державній нотаріальній конторі м. Ірпеня вони не змогли, оскільки державні акти на право власності на землю були видані відповідачем на ім'я ОСОБА_6 вже після його смерті.

 

Враховуючи, що за життя ОСОБА_6 відповідачем у справі було прийнято рішення про передачу йому у приватну власність земельних ділянок, вважають, що визнання за нами права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом має бути вирішене в судовому порядку.

 

30 жовтня 2003 року п'ятнадцятою сесією двадцять четвертого скликання Ірпінської міської ради було прийнято рішення №480-12-XXIV про передачу ОСОБА_6 безкоштовно у приватну власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельної ділянки площею 0,0221 га. за адресою: АДРЕСА_1.

 

Вказаним рішенням у спільну сумісну власність ОСОБА_6 та співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було передано земельну ділянку площею 0,0120 га. для обслуговування житлового будинку та споруд (прохід спільного користування).

 

ІНФОРМАЦІЯ_1, до отримання державних актів на право приватної власності на землю, ОСОБА_6 помер.

 

Після його смерті, зокрема 29 серпня 2005 року, на його ім'я був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0205 га. для обслуговування належного житлового будинку.

 

Крім того, згідно рішення тридцять дев'ятої сесії четвертого скликання Ірпінської міської ради 1350-39-IV від 12 вересня 2005 року на ім'я померлого ОСОБА_6 30 листопада 2005 року був також виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0159 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

 

Позивачі вважають, що до спадкового майна спадкодавця ОСОБА_6 увійшли земельні ділянки площею 0,0221 га. та частина земельної ділянки площею 0,0120 га. розташовані за адресою: АДРЕСА_1, належні спадкодавця на підставі рішення Ірпінської міської ради від 30 жовтня 2003 року №480-12-XXIV.

 

Відповідачка ОСОБА_5 (мати спадкодавця) із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори в шестимісячний термін не зверталась. Рішенням Ірпінського міського суду від 23 травня 2006 року, що набрало законної сили, ОСОБА_5 відмовлено в позові про визнання права власності на частину будинку та земельної ділянки в порядку спадкування за законом. 

 

Позивачі просили суд визначити частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,0120 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а саме, що частка кожного із співвласників ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 становить 1\3 її частини, відповідно після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на 1\3 частину вказаної земельної ділянки, визначити частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,0120 га., а саме, що частка кожного із співвласників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 становить 1\3  її частини.

 

Визнати за кожним із спадкоємців право власності на 1\3 частину земельної ділянки площею 0,0221 га., розташованої у АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

 

Визнати за кожним із спадкоємців право власності на 1/9 частину земельної ділянки площею 0,0120 га., розташованої в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

 

Під час розгляду справи позивачі доповнили свої позовні вимоги посилаючись на те, що їм стало відомо про існування рішень Ірпінської міської ради Київської області за №248-6-V від 24 листопада 2006 року про внесення змін до п.4.3 рішення Ірпінської міської ради №480-15-ХХІV від 30 жовтня 2003 року в частині передачі у спільну сумісну власність земельної ділянки ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0159 га. за адресою: АДРЕСА_1 та викладення його в наступній редакції: передати у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0159 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0159 га. за адресою: АДРЕСА_1, а також за №824-25-V від 13 вересня 2007 раку про внесення змін до п.1 рішення Ірпінської міської ради №248-6-V  від 24 листопада 2006 року в частині передачі у спільну сумісну власність земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0159 га. за адресою: АДРЕСА_1 та викладення його в наступній редакції: передати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0159 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1.

 

На підставі рішення Ірпінської міської ради від 13 вересня 2007 року за №824-25-V відповідачеві ОСОБА_1 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0159 га., серії ЯД №799580.

 

Ірпінська міська рада неправомірно прийняла рішення від 13 вересня 2007 року за №824-25-V виключивши ОСОБА_6 з числа співвласників земельної ділянки, яка рішенням від 30 жовтня 2003 року за №480-12-XXIV була передана у спільну сумісну власність ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_5    

 

Позивачі просили суд визнати недійсним рішення шостої сесії п'ятого скликання Ірпінської міської ради за №248-6-V від 24 листопада 2006 року та рішення двадцять п'ятої сесії п'ятого скликання Ірпінської міської ради за №824-25-V від 13 вересня 2007 року, а також визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0159 га. виданий на ім'я ОСОБА_1 19 грудня 2007 року  серії ЯД №799580.

 

Рішенням суду від 20 травня 2008 року позовна заява задоволена, визнане недійсним рішення шостої сесії п'ятого скликання Ірпінської міської ради за №248-6-V від 24 листопада 2006 року та рішення двадцять п'ятої сесії п'ятого скликання Ірпінської міської ради за №824-25-V від 13 вересня 2007 року.

 

Визнаний недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0159 га. виданий на ім'я ОСОБА_1 19 грудня 2007 року  серії ЯД №799580.

 

Визначено, що частка ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0120 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1, яка була передана безкоштовно ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 згідно рішення Ірпінської міської ради №480 від 30 жовтня 2003 року для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (прохід спільного користування), складає 1\3 її частину.

 

В порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за кожним право власності по 1\9 частині земельної ділянки площею 0,0120 га. розташованої в АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6 згідно рішення Ірпінської міської ради №480 від 30 жовтня 2003 року.

 

В порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за кожним, право власності по 1\3 частині земельної ділянки площею 0,0221 га. розташованої в АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6 згідно рішення Ірпінської міської ради №480 від 30 жовтня 2003 року.

 

Відповідачем ОСОБА_1 подана апеляційна скарга на рішення суду в якій він просить рішення суду  скасувати і постановити нове рішення яким відмовити позивачам у задоволені позовних вимог посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, постановленому з порушенням норм матеріального та процесуального права.

 

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

 

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним воно вважається тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим - у разі ухвалення його на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6.

 

Після смерті ОСОБА_6, позивачі успадкували в порядку спадкування за законом по 1/3 частині спадкового майна, що складається з 38\100 житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованих в АДРЕСА_1.

  

Відповідачка ОСОБА_5 (мати спадкодавця) із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори в шестимісячний термін не зверталась. Рішенням Ірпінського міського суду від 23 травня 2006 року, що набрало законної сили, ОСОБА_5 відмовлено в позові про визнання права власності на частину будинку та земельної ділянки в порядку спадкування за законом. 

 

Відповідач ОСОБА_1 є співвласником будинку АДРЕСА_1 згідно договору дарування від 15 вересня 2001 року та договору дарування від 03 жовтня 2006 року. Також ОСОБА_1 згідно державних актів на право приватної власності належать земельні ділянки площею 0,0428 га. та 0,0043 га. АДРЕСА_1.

 

30 жовтня 2003 року п'ятнадцятою сесією двадцять четвертого скликання Ірпінської міської ради було прийнято рішення №480-12-XXIV про передачу ОСОБА_6 (чоловіку ОСОБА_2, батьку ОСОБА_3 та ОСОБА_4) безкоштовно у приватну власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельної ділянки площею 0,0221 га. за адресою: АДРЕСА_1.

 

Окрім того, вищевказаним рішенням сесії Ірпінської міської ради, у спільну сумісну власність ОСОБА_6 та співвласників житлового будинку по АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було передано земельну ділянку площею 0,0120 га. для обслуговування житлового будинку та споруд (прохід спільного користування).

 

Згідно рішення тридцять дев'ятої сесії четвертого, скликання Ірпінської міської ради №1350-39-IV від 12 вересня 2005 року на ім'я померлого ОСОБА_6 30 листопада 2005 року був також виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0159 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

 

В послідуючому рішенням Ірпінської міської ради за №248-6-V від 24 листопада 2006 року про внесення змін до п.4.3 рішення Ірпінської міської ради №480-15-ХХІV від 30 жовтня 2003 року в частині передачі у спільну сумісну власність земельної ділянки ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0159 га. за адресою: АДРЕСА_1 були внесені зміни та викладений його зміст в наступній редакції: передати у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0159 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0159 га. за адресою: АДРЕСА_1.

 

Рішенням Ірпінської міської ради за №824-25-V від 13 вересня 2007 року про внесення змін до п.1 рішення Ірпінської міської ради №248-6-V від 24 листопада 2006 року в частині передачі у спільну сумісну власність земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0159 га. за адресою: АДРЕСА_1 були також внесені зміни та викладений його зміст в наступній редакції: передати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0159 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1. 

 

На ім'я ОСОБА_1 на підставі рішення Ірпінської міської ради за №824-25-V від 13 вересня 2007 року був виданий державний акт на право приватної власності на землю площею 0,0159 га.

 

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 Після його смерті відкрилась спадщина на земельні ділянки, які були передані в приватну власність та у спільну сумісну власність згідно рішення Ірпінської міської ради від 30 жовтня 2003 року. Позивачі по справі є спадкоємцями 1 черги за законом, які мають право на успадкування вказаного майна. Приймаючи рішення №248-6-V від 24 листопада 2006 року про внесення змін до п.4.3 рішення Ірпінської міської ради №480-15-ХХІV від 30 жовтня 2003 року в частині передачі у спільну сумісну власність земельної ділянки ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0159 га за адресою: АДРЕСА_1, Ірпінська міська рада порушила законні права та інтереси спадкоємців - позивачів по справі, оскільки при прийнятті вказаного рішення не поставила позивачів до відома та не запитала їх згоду з приводу внесення змін у рішення від 30 жовтня 2003 року. Аналогічно були порушені права позивачів і при прийняття Ірпінською міською радою в послідуючому і рішення двадцять п'ятої сесії п'ятого скликання Ірпінської міської ради за №824-25-V від 13 вересня 2007 року. 

 

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 16 квітня 2004 року за №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» в п.21 зазначив, що Виходячи  з  того,  що  порядок   користування   спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий  будинок,  господарські  будівлі  та  споруди, визначається  насамперед  їхньою  угодою залежно від розміру їхніх часток у   спільній   власності  на  будинок,  суд  відповідно  до ст. 88 ЗК ( 2768-14 ) бере до уваги цю угоду при вирішенні  спорів як між ними самими,  так і за участю осіб,  котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній  власності  на  землю  або  на  жилий будинок  і  для  яких  зазначена  угода  також є обов'язковою.  Це правило стосується тих випадків,  коли жилий будинок було поділено в натурі.

 

Суд може  не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось   зі   співвласників,  позбавляє  його  можливості  належно користуватися своєю частиною будинку,  фактично  виключає  його  з числа   користувачів спільної   земельної   ділянки,  суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.

 

Якщо до  вирішення  судом  спору  між  співвласниками  жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій  розташовані  будинок,  господарські  будівлі та споруди,  не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не  було  досягнуто  угоди про порядок користування нею,  суду при визначенні частини спільної ділянки,  право на  користування  якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості  будинку,  господарських  будівель  та  споруд   на   час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

 

Посилання апелянта на ті обставини, що між співвласниками будинку була укладена мирова угода з приводу користування двором спільного користування, згідно якої даний двір переходить в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а тому при винесенні рішення ради від 30 жовтня 2003 року була допущена помилка, яка в послідуючому була виправлена, суд не може прийняти до уваги при вирішенні спору, оскільки як вбачається із даної мирової угоди про двір спільного користування в даній мировій угоді дописано рукою, не відомо коли проведена дана дописка і ким.

 

Крім того, оглянувши в судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 не надавала суду вказану мирову угоду, а навпаки визнавала той факт, що спадщина відкрилась на земельну ділянку спільного користування площею 0,0120 га. та земельну ділянку яка належала померлому пл. 0,0221 га., даний факт визнавав у судовому засіданні і ОСОБА_1 Також безпідставні посилання відповідача ОСОБА_1 в тій частині, що ОСОБА_6 мав окремий вихід, а тому йому не потрібен був двір спільного користування, оскільки рішенням Ірпінської міської ради від 30 жовтня 2003 року двір був переданий у спільну сумісну власність ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 Всі співвласники будинку знали про дане рішення і в разі якщо в даному рішенні буда допущена помилка, то ОСОБА_5 та ОСОБА_1 до часу смерті ОСОБА_6 до ІНФОРМАЦІЯ_1 мали можливість внести відповідні зміни і рішення ради від 30 жовтня 2003 року з дозволу та відома ОСОБА_6

 

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

 

Відповідно до ст.152 ЗК України одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

 

Оскільки Ірпінською міською радою при прийнятті рішення шостої сесії п'ятого скликання Ірпінської міської ради за №248-6-V від 24 листопада 2006 року та рішення двадцять п'ятої сесії п'ятого скликання Ірпінської міської ради за №824-25-V від 13 вересня 2007 року були порушені права та законні інтереси позивачів на отримання спадщини в передбаченому законом порядку відповідно до ст.1218 ЦК України, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про визнання вказаних рішень недійсними, а також державного акт на право приватної власності на землю площею 0,0159 га. виданого на ім'я відповідача ОСОБА_1 19 грудня 2007 року серії ЯД №799580.

 

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,0221 га. за адресою: АДРЕСА_1, яка належала померлому на підставі рішення №480-12-XXIV Ірпінської міської ради від 30 жовтня 2003 року про передачу ОСОБА_6 безкоштовно у приватну власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельної ділянки площею 0,0221 га. за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,0120 га., яка належала померлому на підставі рішення №480-12-XXIV Ірпінської міської ради від 30 жовтня 2003 року про передачу у спільну сумісну власність ОСОБА_6 та співвласникам житлового будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0120 га. для обслуговування житлового будинку та споруд (прохід спільного користування). Оскільки державні акти на право власності на вказані земельні ділянки були виготовлені уже після смерті ОСОБА_6, то позивачі позбавлені можливості отримати спадщину через Ірпінську держнотконтору.

 

Спадкоємцями 1 черги за законом є позивачі по справі, які а передбаченому порядку та в передбачений законом строк прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6

 

Відповідачка ОСОБА_5 також відноситься до спадкоємців 1 черги, але спадщину після смерті сина в передбаченому законом порядку не прийняла. Відповідно до ст.1278 ЦК України суд визнав в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за кожним право власності по 1\3 частині земельної ділянки площею 0,0221 га. розташованої в АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6 згідно рішення Ірпінської міської ради N480 від 30 жовтня 2003 року.

 

Частка ОСОБА_6 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0120 га. складає 1\3 її частину, а тому спадщина відкрилась саме на 1\3 частину вказаної земельної ділянки і відповідно до ст.1278 ЦК України суд першої інстанції правильно визнав в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, за ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за кожним право власності по 1\9 частині земельної ділянки площею 0,0120 га. розташованої в АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6 згідно рішення Ірпінської міської ради N480 від 30 жовтня 2003 року.

 

Посилання скаржника на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, постановленому з порушенням норм матеріального та процесуального права не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.  

 

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія,

 

ухвалила:

 

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 травня 2008 року відхилити, рішення залишити без змін.   

 

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.  

 

            

               Головуючий -

 

 

           

           Судді -

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація