Справа №22-ц-995

                                                                       Головуючий по 1-ій інстанції Котенко О.А.

Категорія 2

Суддя-доповідач Кононенко О.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:

Головуючого - Попруги С.В.

суддів - Кононенко О.Ю., Криворотенка В.І.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

та осіб, які приймають участь у справі - позивача ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 червня 2007 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про відшкодування витрат на ремонт автомобіля, стягнення вартості майна, стягнення матеріальної та моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 червня 2007 року позовну заяву ОСОБА_1. задоволено частково.

Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. 8 398 грн. 51 коп. витрат на ремонт автомобіля, в іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.

Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. 84 грн. витрат по сплаті судового збору, 10 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи і 324 грн. витрат за публікацію оголошення про виклик в суд у пресі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення , яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. 29 594 грн. 26 коп. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди, зазначаючи, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

При цьому посилається на те, що ним під час судового розгляду ним були доведені наступні обставини: що в момент вилучення в нього співробітниками ДАІ 15 травня 2006 автомобіля АЗЛК 2141 в автомобілі перебували речі, які належали ОСОБА_1, в тому числі 2000 доларів США; що ОСОБА_1 витратив 3000 грн. на юридичну допомогу; що ОСОБА_2 було відомо про ремонт ОСОБА_1 в період з листопада 2003 по вересень 2004 року зазначеного автомобіля, а також доведено наявність причинного зв'язку між діями ОСОБА_2 та моральною шкодою, яку отримав апелянт.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення

2

суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 лютого 2003 року ОСОБА_3, якому належав на праві власності автомобіль марки АЗЛК 21412 р.н. НОМЕР_1, видав доручення ОСОБА_4 розпоряджатися належним йому автомобілем.(а.с.161)

ОСОБА_1 і ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі до 04 березня 2005 року.

ОСОБА_4 видала доручення ОСОБА_1 на право управління зазначеним автомобілем.

В період з березня по 05 листопада 2003 року ОСОБА_1 було проведено роботи по ремонту автомобіля .

08 листопада 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2. укладено договір купівлі-продажу зазначеного автомобіля.(а.с.13)

11 листопада 2003 року ОСОБА_1 видано тимчасовий реєстраційний талон на право керування належним ОСОБА_2 автомобілем АЗЛК 21412 р.н.НОМЕР_2

10 лютого 2004 року ОСОБА_2. видала довіреність ОСОБА_4 в тому числі на право розпоряджатися належним їй автомобілем..

Починаючи з 08 листопада 2004 року ОСОБА_1 були проведені ремонтні роботи автомобіля на суму 4 368 грн. (а.с.45,46)

15 травня 2006 року співробітниками органів ДАІ у ОСОБА_1. було вилучено автомобіль.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Та обставина, що речі, в тому числі і грошові кошти в сумі 2000 доларів США (еквівалент 10 100 грн.) під час затримання і вилучення співробітниками ДАІ 15 травня 2006 р. автомобіля АЗЛК 2141 , яким керував ОСОБА_1 знаходились у вказаному автомобілі і ними заволоділа відповідачка ОСОБА_2. не доведена позивачем, як того вимагає ст. 60 ЦПК України. Навпаки, в момент затримання позивач не прийняв ніяких заходів щоб забрати своє майно, оскільки відмовився за пропозицією співробітників ДАІ проїхати до відділення ДАІ для з'ясування причин затримання автомобіля. Із матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся 15 травня 2006 року з заявою про повернення йому автомобіля, але про заволодіння його грошовими коштами та майном позивач в заяві не вказував. 17 травня 2006 року позивач звертався до прокуратури м. Суми зі зверненням стосовно законності дій працівників ДАІ та надання сприяння в поверненні його майна, яке залишилось в автомобілі, але будь-які акти прокурорського реагування не приймались. Позивач не оскаржував рішення Ковпаківського ВМ та прокуратури м. Суми у встановленому законом порядку.

Посилання заявника апеляційної скарги на наявність причинного зв'язку між діями ОСОБА_2та заподіянням йому моральної шкоди було предметом судового розгляду і обґрунтовано спростоване судом першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не було надано до суду першої інстанції доказів витрат на правову допомогу у сумі 3000 грн. До апеляційної скарги ОСОБА_1 надав договір про надання юридичних послуг , укладений між ним

3

та ОСОБА_5, та акт виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 11 червня 2007 року.

Згідно п.2 ст 33 ЦПК України апеляційний суд досліджує нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Вбачається, що апелянт не надав суду доказів поважності причин неподання зазначених документів до суду першої інстанції.

За таких обставин, твердження апелянта і в цій частині є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2. знала про проведення ОСОБА_1 ремонту автомобіля, який є її власністю, також не підтверджуються матеріалами справи, оскільки позивач не надав суду переконливих доказів повідомлення ОСОБА_2 при першій нагоді про проведення ремонту автомобіля в період з 08 листопада 2003 року по вересень 2004 року, як того вимагає ч. 1 ст. 1160 ЦК України, тому відповідно до ч.2 ст. 1158, ч.2 ст.1160 ЦК України ОСОБА_1 не має права вимагати відшкодування ОСОБА_2. зроблених ним в зазначений період витрат.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду і не містять нових даних , які б давали підстави для скасування постановленого рішення .

Колегія судів вважає рішення суду законним, обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.