Справа № 22ц-1517/2007
Головуючий у першій інстанції АРТЮХ К.В.
Категорія - цивільна
Доповідач - МАМОНОВА О.Є.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2007 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого-судді: БОЙКО О.В.,
суддів: МАМОНОВОЇ О.Є., МЕЛЬНИЧЕНКО Ю.В.
при секретарі: РАЧОВІЙ І.І.,
за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ТОВ фірма «ТехНова», ОСОБА_1на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 серпня 2007 року в справі за позовом ТОВ фірма «ТехНова» до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за теплопостачання, -
ВСТАНОВИВ:
В червні 2007 року ТОВ фірма «ТехНова» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останнього на її користь 912 грн. 58 коп. заборгованості за отримані відповідачем послуги з теплопостачання за період з 01.08.2004 року по 01.04.2007 року, мотивуючи тим, що відповідач, проживаючи за адресою: АДРЕСА_1, плату за отримані послуги своєчасно не вносив. Також позивач просив стягнути на його користь витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 30 грн. та держмито на користь держави.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.08.2007 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ фірма «ТехНова» 456 грн. 29 коп. заборгованості за теплопостачання, 51 грн. судового збору на користь держави, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.
В апеляційній скарзі ТОВ фірма «ТехНова» просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова і ухвалити нове рішення про повне задоволення позову посилаючись на те, що суд неправильно застосував ЗУ «Про міліцію» (50% по оплаті за теплопостачання) за період з 01.08.2004 року по 17.08.2006 року, чим позбавив організацію права отримати компенсацію за надану відповідачу пільгу за рахунок коштів Державного бюджету України. Наголошує на тому, що відповідач подав заяву про нарахування пільгової знижки з 17 серпня 2006 року, тобто з моменту реєстрації в жилому приміщення, і саме з цього моменту йому почали нараховувати пільгу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та закрити провадження по справі, посилаючись на те, що рішення суду є
2
незаконним, оскільки суд безпідставно послався на той факт, що він набув право на заняття кімнати з квітня 2004 року, в той час як право на заняття жилої площі у кімнаті він отримав після видачі ордеру 10.08.2006 року і саме з цього часу в нього виникли зобов'язання по сплаті за надання комунальних послуг, які він своєчасно виконував. Вказує також, що відповідно до розрахунку заборгованість по сплаті послуг з централізованого опалення та водонагрівання виникла до серпня 2006 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд знаходить, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
По справі встановлено, рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 березня 2003 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 13 лютого 2004 року та ухвалою Верховного суду України від 14 квітня 2006 року, проведено примусовий обмін житлового приміщення і в порядку примусового обміну ОСОБА_1переселений з квартириАДРЕСА_2у кімнату жилою площею 23 кв.м двокімнатної комунальної квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 переселена з кімнати жилою площею 23 кв.м двокімнатної комунальної квартири АДРЕСА_1 у квартиру АДРЕСА_2 як члена сім'ї ОСОБА_4.; Чернігівський міськвиконком зобов'язано видати обмінні ордери: ОСОБА_1 на кімнату площею 23 кв.м. двокімнатної комунальної квартириАДРЕСА_1, ОСОБА_3 - на вселення у квартируАДРЕСА_2
10 серпня 2006 року ОСОБА_1 виконкомом Чернігівської міської ради було видано обмінний ордер за № 77 на право зайняття житлового приміщення житловою площею 23 кв.м в комунальній квартирі за адресою АДРЕСА_1
14 серпня 2006 року було проведено вселення ОСОБА_1 за вищезазначеною адресою, тобто рішення суду виконано реально, що підтверджується актом державного виконавця від 14.08.2006 року.
18 серпня 2006 року ОСОБА_1 уклав з КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» договір про надання послуг з централізованого опалення та водонагрівання.
Задовольняючи частково позов ТОВ фірма «ТехНова», суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 березня 2003 року, яке набуло чинності 13.02.2004 року, та рішення виконкому Чернігівської міської ради № 87 від 19 квітня 2004 року відповідач набув право на зайняття кімнати в квартирі АДРЕСА_1 з квітня 2004 року, в зв'язку з чим в порядку ст. 67 ЖК України у нього виникло зобов'язання на оплату послуг з теплопостачання, яке ним не виконувалось і враховуючи право відповідача на 50% знижку по оплаті комунальних послуг стягнув з відповідача заборгованість, що утворилась за період з 01.08.2004 року по 01.04.2007 року.
3
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.
Апеляційний суд вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Відповідно до ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Саме ордер, а не рішення, на підставі якого він видається, породжує цивільно-правові обов'язки між громадянином та житлово-експлуатаційною організацією (підприємством, іншою організацією), куди він здається, щодо укладання договору найму жилого приміщення. Правовідносини по наданню комунальних послуг наймачу житлового приміщення є складовою частиною правовідносин, що витікають з договору найма приміщення.
Таким чином, висновок районного суду про те, що зобов'язання по на оплаті послуг з теплопостачання виникло у ОСОБА_1 з квітня 2004 року, а саме на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради, є помилковим.
Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с. 4) за період з серпня 2006 року, тобто з часу виникнення у ОСОБА_1 зобов'язань по оплаті комунальних послуг, відповідач в повному обсязі оплачував послуги з теплопостачання, а тому будь-яка заборгованість з його боку відсутня, а значить відсутні підстави для задоволення позову.
Правових підстав для закриття провадження у цивільній справі, як того просить ОСОБА_1, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ст. 307, п.п. 3 і 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317,319,324 ЦПК України, ст. 58, 61, 67 ЖК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційні скарги ТОВ фірма «ТехНова», ОСОБА_1-задовольнити частково.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 серпня 2007 року - скасувати.
В задоволенні позову ТОВ фірма «ТехНова» до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за теплопостачання - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.