Справа № 11-683/2007
Головуючий у І інстанції: Мурашко М.І.
категорія - ст.185 ч.2 КК
Доповідач: Білобров В.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області у складі
Головуючого Кузюри М.М.
суддів Білоброва В.Д., Акуленко C.O.
з участю прокурора Томилко М.П.
адвоката ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 липня 2007 року.
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженець та мешканецьАДРЕСА_1, громадянин України, українець, з базовою середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий: -04.11.2004 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст. 309 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 26.09.2005 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 185 ч.1 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі; 26.12.2005 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 190 ч.2, 358 ч.3 70 ч.1 КК України 1 року 3 місяців обмеження волі, на підставі ч.4 ст, 70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 1 року 1 місяця позбавлення волі; звільнився з місць позбавлення волі 16 червня 2006 року умовно-достроково на 3 місяці 29 днів.
2
Засуджений - за ст. ст. 15 ч.3, 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі. Доля речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
ОСОБА_1. визнаний винним та засуджений за те, що 25 квітня 2007 року, в денний час, знаходячись в магазині „Капро", що розташований по проспекту Перемоги № 13 в м. Чернігові, намагався таємно викрасти електродрель ударну „GSB 13 RE 38 П Bosh 06012", вартістю 636 грн., що належить ДП „Капро-Чернігів" ТОВ „Комплект", однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, так як був помічений працівниками магазину на місці скоєння злочину.
Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_1. подав апеляцію, свої вимоги мотивує тим, що суд не врахував тяжкість скоєного ним злочину. Посилаючись на ч.2 ст. 51 КУпАП та п. 22.5 ст. 22 ЗУ „Про податок на доходи фізичних осіб", апелянт зазначає, що вартість майна яке він намагався викрасти складала 636 грн, що лише на 6 грн. перевищує мінімально необхідну суму, за якою діяння кваліфікується як злочин і за яке передбачається Кримінальним Кодексом України кримінальна відповідальність. Разом з тим апелянт зазначає, що злочин вчинений ним повторно, сам по собі не може бути підставою для не застосування ст. 75 КК України, відповідно до ч.2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7. Крім того, на думку апелянта, судом не були в достатній мірі з'ясовані дані про його особу, стан здоров'я та наявні пом'якшуючи обставини, як щире каяття, сприяння розкриттю злочину та наявність непрацездатних родичів на його утриманні.
Виходячи з вищенаведеного засуджений просить вирок суду від 25.07.2007 змінити, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, а також призначити захисника на час розгляду справи в апеляційному суді.
Заслухавши доповідача по справі, засудженого ОСОБА_1 та його адвоката, які підтримали апеляцію та просили її задовольнити, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині, за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на сукупності розглянутих у судовому засіданні і наведених у вироку доказах, є правильними і самим засудженим не оспорюються.
Крім того, судом взяті до уваги усі пом'якшуючи обставини при обранні міри покарання, так, суд визнав за таке щире каяття засудженого ОСОБА_1 Разом
3
з тим, суд правильно врахував тяжкість вчиненого злочину, який за законом віднесений до злочинів середньої тяжкості, а також той факт, що засуджений скоїв злочин повторно.
Слід зазначити, що факт перебування на утриманні у засудженого ОСОБА_1 непрацездатних родичів, на який він посилається в апеляції, останнім ніяким чином не підтверджений.
Тому, обираючи вид і строк покарання засудженому ОСОБА_1суд в повній мірі виконав вимоги ст. 65 КК України та з урахуванням характеру та ступеня небезпечності вчиненого ним злочину, попередні судимості, перебування на обліку наркологічного диспансеру, його віку та стану здоров'я, обрав покарання максимально наближене до мінімального. Законних підстав для пом'якшення покарання засудженому колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1. винним та правильно кваліфікував його дії за ст. ст. 15 ч.3, 185 ч.2 КК України.
Всі обставини, на які посилається засуджений в своїй апеляції, судом при обранні йому міри покарання враховані.
Підстав для скасування вироку районного суду або його зміни колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 липня 2007 року щодо ОСОБА_1- без зміни.