Справа № 2-а-1004/11

Провадження № 2а/437/13/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 року                                                                                 м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого –судді Порошиної О.О.

при секретарі – Ноздріній Н.О.

за участю прокурора –Козлова С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, треті особи: відділ Держкомзему у Синельниківському районі Дніпропетровської області, Синельниківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про визнання нечинним рішення, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 фізична особа –підприємець звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області з вимогами про визнання нечинним рішення від 30.03.2011 року № 48-4/VІ, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що йому ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Другої синельниківської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрованого в КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації»на праві спільної часткової власності належить житловий будинок №39 по вулиці Калиновій в с.Суха Калина Синельниківського району Дніпропетровської області. Вказаний будинок з господарськими будівлями розташований на земельній ділянці, яка також належить зазначеним особам на праві спільної часткової власності відповідно до договору купівлі-продажу посвідченого Державним нотаріусом Другої синельниківської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрованого в Державному кадастрі.

Крім цього, позивачу ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належать земельні ділянки розташовані по вулиці Калиновій 41,43,45 в с.Суха Калина Синельниківського району Дніпропетровської області. Копії договорів купівлі-продажу від 24.12.2002 року були посвідчені Державним нотаріусом Другої синельниківської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 та зареєстровані в Державному кадастрі. На вказаних земельних ділянках позивач спільно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 побудували будинки-котеджного типу, які на теперішній час знаходяться в стадії узаконення.

Території земельних ділянок ОСОБА_1. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прилягають до прибережної зони залива, який впадає в р.Дніпро та балки Вороная в с.Суха Калина Синельниківського району Дніпропетровської області.

Відповідно до рішення ОСОБА_2 сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 31 серпня 2004 року було затверджено проект відведення земельної ділянки площею 1,3027 га, яка знаходиться в межах між належним усім співвласникам земельними ділянками і балкою Вороная в оренду строком на 50 років для сінокосіння та підтримання берегової смуги в належному санітарному стані. Вказаним рішенням був визначений факт процесу берегообрушення та позивач був зобов»язаний розробити проект берегоукріплення на відведеній площі.

На підставі зазначеного вище рішення між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 сільською радою було укладено договір оренди земельної ділянки від 30.09.2004 року для сінокосіння строком на 49 років. Договір оренди був зареєстрований у Синельниківській філії ДП «Дніпропетровського регіонального центру земельного кадастру»за № 04041310194.

Позивач зазначив, що договір відповідав вимогам діючих на той час нормам Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі». Всі зобов»язання покладені на позивача рішенням ОСОБА_2 сільської ради та всі зобов»язання, які позивач взяв на себе за договором оренди він виконував і виконує у повному обсязі без порушень.

Так, позивачем було розроблено як це передбачено п.3 Рішення ОСОБА_2 сільської ради, робочий проект укріплення берега балки Вороная в районі житлових будинків №№41,43,45 по вулиці Калиновій в с.Суха Калина Синельниківського району Дніпропетровської області. Було отримано всі необхідні дозволи на виконання будівельних робіт від державних служб: акт обстеження та обґрунтування земельних ділянок; проект відведення закріплення прибережної смуги; висновок управління екології та природних ресурсів; висновок обласного управління водного господарства; висновок відділу земельних ресурсів; висновок відділу містобудування та архітектури; висновок про погодження проектної документації головного архітектора;дозвіл №102 Державного комітету України по водному господарству від 01.07.2005 року; висновок №22 від 21.09.2005 року Синельниківської МРСЕС; висновок №234 від 04.10.2005 року Державної екологічної експертизи. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю 29.11.2007 року було надано дозвіл на виконання будівельних робіт.

Будівельні роботи були виконані в повному обсязі і на теперішній час об»єкт знаходиться в стадії введення в експлуатацію. В об»єкт було зложено інвестиції на суму 62 500 грн. крім цього вартість проектних робіт становить 2500 грн.

Рішенням від 30.03.2011 року № 48-4/VІ ОСОБА_2 сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області було припинено дію рішення сільської ради № 324-15/ХХІУ від 31.08.2004 року щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 1,3027 га. для сінокосіння ОСОБА_1 Зі змісту рішення ОСОБА_2 сільської ради вбачається, що підставою для його винесення послужив протест прокурора Синельниківського району Дніпропетровської області.

Позивач вказав, що відповідно до ст.8 Закону України «Про прокуратуру»вимоги прокурора є обов»язковими тільки тоді, коли вони відповідають чинному законодавству. Відповідно до ст. 21 Закону «Про прокуратуру»протест прокурора вноситься на акт, що суперечить чинному законодавству. Якщо акт відповідає вимогам Закону, він повинен бути відхилений, як безпідставний.

Рішення ОСОБА_2 сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 31 серпня 2004 року яким затверджено проект відведення земельної ділянки площею 1,3027 га, яка знаходиться в межах між належними ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності земельними ділянками і балкою Вороная в оренду строком на 50 років для сінокосіння та підтримання берегової смуги в належному санітарному стані відповідає вимогам діючого на час його прийняття нормам законодавства.

Так, протестом прокурора визначено, що при винесенні рішення порушено ст.118 Земельного Кодексу України, ст.16 Закону України «Про оренду землі», не визначені межі земельної ділянки. Виходячи зі змісту ст.118 ЗК України в редакції, яка діяла на день винесення рішення, ця норма регулює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами і ніякого відношення до оренди землі не має. Виходячи зі змісту ст.16 Закону України «Про оренду землі»укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування-орендодавця, прийнятому в порядку, передбаченому Земельним кодексом України. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору.

Територія земельної ділянки не відноситься до об»єкту природно-заповідного фонду і вказівка на норми Закону України «Про природно-заповідний фонд також є безпідставною. Межі земельної ділянки визначені в робочому проекті «Кріплення берега балки Вороная», який був розроблений з урахуванням всіх необхідних висновків державних органів і установ.

Позивач вказав, що рішенням ОСОБА_2 сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 30.03.2011 року № 48-4/VІ, яким було припинено дія рішення ОСОБА_2 сільської ради № 324-15/ХХІУ від 31.08.2004 року щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 1,3027 га для сінокосіння ОСОБА_1, були грубо порушені його права та інтереси. Вказане рішення є підставою для розірвання договору оренди, а тому повинно бути визнано нечинним. Крім того, відповідно до п.38 Договору оренди розірвання договору в односторонньому порядку не передбачено.

Позивач просить визнати нечинним рішення ОСОБА_2 сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 30.03.2011 року № 48-4/УІ, яким було припинено дію рішення сільської ради №324-15/ХХІУ від 31.08.2004 року щодо передачі йому ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки площею 1,3027 га для сінокосіння.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали повністю, просять їх задовольнити, дали суду пояснення аналогічно обставинам викладеним вище.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився по невідомій суду причині, хоча про дату слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 25.09.2012 року поштового повідомлення ОСОБА_2 сільській раді Синельниківського району на 02.10.2012 року. Але на попередніх судових засіданнях при наданні пояснень відносно позовних вимог голова ОСОБА_2 сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_7 позовні вимоги не визнала, просила відмовити позивачу у задоволенні його вимог, оскільки припиняючи рішення сільської ради №324-15/ХХІУ від 31.08.2004 року щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 1,3027 га для сінокосіння ОСОБА_1, рішенням від 30.03.2011 року за № 48-4/УІ, сільська рада діяла на підставі протесту прокуратури № 124 від 21.01.2011 року.

Прокурор Синельниківської міжрайонної прокуратури заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Представник третьої особи Відділу Держкомзему у Синельниківському районі Дніпропетровської області в судове засідання не з»явився, але своїм листом від 04.04.2012 року за № 1066-010/2 просять розглядати справу без їх участі та вирішити справу згідно закону та на розсуд суду, позовні вимоги не підтримують. (а.с.168). Приймаючи участь у судовому засіданні 21.12.2011 року представник третьої особи по довіреності - ОСОБА_8 заперечувала щодо задоволення вимог ОСОБА_1 (а.с.123).

Представник третьої особи Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в судове засідання не з»явився по невідомій суду причині, але приймаючи участь в судовому засіданні яке відбулося 17.05.2012 року ОСОБА_9 заперечував щодо задоволення вимог ОСОБА_1 (а.с.182).

Суд, вислухавши пояснення сторін, Синельниківського міжрайонного прокурора, дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи встановив наступне.

Так, рішенням ОСОБА_2 сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 29.06.2004 року «Про погодження надання дозволу на розробку відведення земельної ділянки на умовах оренди для сінокосіння», що на а.с.132 ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки прибережної захисної смуги площею 3 га. в с.Суха Калина для сінокосіння в оренду терміном на 50 років з переважним поновленням договору оренди.

Згідно вищезазначеного рішення ОСОБА_1 необхідно було узгодити виготовлення проекту з усіма зацікавленими організаціями та не приступати до використання земельної ділянки до укладення угоди оренди. Контроль покладено на голову сільської ради ОСОБА_10

Відповідно до Рішення ОСОБА_2 сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 31.08.2004 року «Про погодження надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння біля с. Суха Калина на території ОСОБА_2 сільської ради»що на а.с.37, було затверджено представлений проект відведення земельної ділянки громадянином ОСОБА_1, для сінокосіння (а.с.140) та погоджено надання ОСОБА_1 в оренду терміном на 50 років земельну ділянку площею 1,3027 га, для сінокосіння.

В зв»язку з тим, що йде процес берегообрушення ОСОБА_1 було зобов»язано розробити проект берегоукріплення на відведеній площі, а також зобов»язано останнього підтримувати належний санітарний стан, заборонено будь-яке капітальне будівництво.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання рішення ОСОБА_2 сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 30.08.2004 року було розроблено проект берегоукріплення на відведеній площі, з отриманням всіх необхідних дозволів на виконання будівельних робіт від державних служб.

У відповідності до вимог Закону України «Про оренду землі»від 02.10.2003 року, між сторонами - орендодавцем-власником землі ОСОБА_2 сільською радою в особі голови ОСОБА_10 з одного боку і орендарем ОСОБА_1 30.09.2004 року було укладено договір оренди землі за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення- для сінокосіння, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради в с.Суха Калина. Згідно з договором, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,3027 га, у тому числі і сінокоси- 1,3027 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3098,76 грн. Договір укладено на 49 років. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.(а.с.38-40).

Договір оренди був підписаний сторонами, посвідчений а також зареєстрований у Синельниківській філії ДП «Дніпропетровського регіонального центру державного земельного кадастру»про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 04 жовтня 2004 року за № НОМЕР_1.

Згідно до ст.14 Закону України «Про оренду землі» від 02.10.2003 року, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди є:

-          об»єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

-          строк дії договору оренди;

-          орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

-          умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

-          умови збереження стану об»єкта оренди;

-          умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

-          умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

-          визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об»єкта оренди чи його частини;

-          відповідальність сторін.

Згідно з ч.4 ст.15 цього ж Закону, невід»ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні

та встановлення земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об»єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно до акту про встановлення меж землекористування (землеволодіння) гр. ОСОБА_1 для сінокосіння від 10 вересня 2004 року на а.с.156, межі були встановлені.

Акт-приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди складений між орендодавцем ОСОБА_2 сільською радою в особі її голови ОСОБА_10 та орендарем ОСОБА_1 (а.с.157).

          Згідно ст.16 ч.ч.1-5 ЗУ України «Про оренду землі» особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Таким чином, сторонами під час укладення договору оренди дотримані всі вимоги законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні і не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, зміни цільового призначення земельної ділянки зі сторони позивача ОСОБА_1 не відбулося.

Згідно з ч.1,2 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об»єкти, які підлягають приватизації, відбувається у порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування .

Таким чином, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 правомірно було набуте право на землю шляхом надання ОСОБА_2 сільською радою Синельниківського району земельної ділянки йому у користування.

Однак з урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог з наступних підстав.

Земельним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад землями комунальної чи державної власності та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи Синельниківським міжрайонним прокурором був винесений протест від 21 січня 2011 року №124 вих-11, на рішення сесії ОСОБА_2 сільської ради № 324-15/ХХІУ від 31 серпня 2004 року яким було затверджено проект відведення щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 1,3027 для сінокосіння громадянину ОСОБА_1 та надано зазначену земельну ділянку в оренду терміном на 50 років, яким рішення сесії ОСОБА_2 сільської ради № 324-15/ХХІУ від 31 серпня 2004 року скасовано як незаконне. Підставами для скасування зазначеного рішення ОСОБА_2 сільської ради є ті обставини, що до надання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки слід було розробляти проект відведення земельної ділянки для встановлення її меж, що передбачено ч.9 ст.118 Земельного кодексу України (в редакції 2004 року), оскільки передача в оренду земельних ділянок без розроблення проекту відведення здійснюється лише тоді, коли межі ділянки вже встановлені в натурі на місцевості та земельна ділянка передається в оренду без зміни цільового використання. Встановлено, що проект відведення не погоджувався з органами охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органом. Крім того, відповідно до кадастрової зйомки частина земельної ділянки, наданої в оренду ОСОБА_1 знаходиться в акваторії р.Дніпро та території іхтіологічного заказника «Балка Ворона»створеного згідно рішення облвиконкому №703 від 07.12.1985 року із змінами внесеними розпорядженням голови обласної державної адміністрації №50-р від 19.12.1995 року та перебуває у державній власності та є об»єктом природно-заповідного фонду відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України»(а.с.94).

На підставі протесту Синельниківського міжрайонного прокурора Новогнідська сільська рада рішенням від 31 березня 2011 року №48-4\УІ зупинила дію свого рішення №324-15\ХХІУ від 30.08.2004 року щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 1,3027 га для сінокосіння відносно гр.ОСОБА_1 (а.с.9).

Згідно ст.1 Закону України «Про прокуратуру», прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Абзацем 2 частини 2 ст.20 цього Закону встановлено, що при виявленні порушень закону, прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, зокрема, вносити подання або протест на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень.

Частинами 1,2,3 статті 21 цього Закону передбачено, що Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

Частинами 1,2,3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням. Таємне голосування обов'язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25 частини чотирнадцятої статті 46, частин першої десятої статті59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), встановлено, що в аспекті конституційного подання положення ч.2 ст.19, ст.144 Конституції України, ст.25, ч.1,10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (280/97-ВР) (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/960ВР) та законами України.

Як встановлено в судовому засіданні протест прокурора не оскаржувався.

Згідно до постанови ПВСУ №7 від 16 квітня 2004 року п.8, вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування проводиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними. У разі пред»явлення до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування позову про незаконність припинення права землекористування через відсутність судового рішення про вилучення земельної ділянки, відповідач вправі пред»явити зустрічний позов про таке вилучення, а суд має розглянути його разом із первинним позовом.

При вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність, чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування (відповідно до пункту 5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов»язані з реалізацією певних суб»єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб»єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140,141 ЗК перелік підстав для цього є вичерпним.

Отже, судом було встановлено правомірність винесення ОСОБА_2 сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області рішення від 30 березня 2011 року №48-4\УІ про зупинення дії свого рішення №324-15\ХХІУ від 31.08.2004 року щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 1,3027 га для сінокосіння відносно гр.ОСОБА_1 Однак вищезазначене рішення ОСОБА_2 сільської ради, яким призупинена дія рішення ОСОБА_2 сільської ради від 30.08.2004 року №48-4\УІ, не тягне наслідки припинення права користування ОСОБА_1 спірного земельною земельною ділянкою для сінокосіння, так як статтею 141 Земельного кодексу України чітко визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, перелік яких є вичерпним, а саме: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;б) вилучення земельної ділянки у випадках передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г)використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; г») використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;е) набуття іншою особою прав власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Розглядаючи справу, судом було встановлено, що ОСОБА_2 сільською радою Синельниківського району рішення про припинення права користування земельною ділянкою в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст.ст.141-144 Земельного Кодексу України не приймалося.

Питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди шляхом пред»явлення позову про розірвання договору між сторонами не виникало.

Отже, позивач з урахуванням вищевикладеного, не втрачає права користування земельною ділянкою, яка передана йому на підставі договору оренди від 30 вересня 2004 року.

Згідно вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюване ОСОБА_1 рішення ОСОБА_2 сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 30 березня 2011 року №48-4\УІ про зупинення дії свого рішення №324-15\ХХІУ від 31.08.2004 року щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 1,3027 га для сінокосіння відносно гр.ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим тому підстав для визнання його не чинним, суд не вбачає.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки вони є недоведеними та безпідставними.

На підставі викладеного, ст.ст.116,141 ЗК України, ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.14,15,16 Закону України «Про оренду землі», ст.19 Конституції України, ст.ст.1,20,21 Закону України «Про прокуратуру», Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року керуючись ст. ст 2 ч.3, 11,69,71,160,161,162,167 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Синельниківського району, треті особи: відділ Держкомзему у Синельниківському районі Дніпропетровської області, Синельниківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області - про визнання нечинним рішення –відмовити.

На постанову протягом десяти днів з дня її отримання до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо постанову не буде скасовано.

Суддя:

ОСОБА_11