Справа № 22ц-1548/2006    Головуючий у першій інстанції -Білокур В.І.

Доповідач - Позігун М.І..

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2006 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - Позігуна М.І.

суддів - Нечасного Л.А., Смаглюк Р.І.

при секретарі - Гавриленко Ю.В.

з участю - представника відповідача Пархоменко О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства "Прилуцька житлово-експлуатаційна контора № 4" на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Прилуцька житлово-експлуатаційна контора № 4" про стягнення заподіяної шкоди, -

встановив:

В апеляційній скарзі КП „Прилуцька житлово-експлуатаційна контора №4" ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального права, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, в силу яких відсутня вина КП ЖЕК № 4 в спричиненні шкоди позивачці. Судом не було враховано доводів відповідача про виконання ним поточного ремонту покрівлі над квартирою позивачки в повному обсязі ще в квітні 2006 року з урахуванням кліматичних умов та технології виконання даних робіт.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені та стягнуто з КП "Прилуцька житлово-експлуатаційна контора № 4" на її користь 486 грн. 22 коп. в рахунок відшкодування заподіяної шкоди, 81 грн. в рахунок повернення сплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 300 грн. за проведення експертизи, 100 грн. на компенсацію понесених витрат на юридичну допомогу.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що позивачка згідно свідоцтва про право власності на житло є власницею кв. АДРЕСА_1. 19 квітня 2006 року нею з відповідачем було укладено договір на утримання будинку та прибудинкової території, в силу якого відповідач взяв на себе зобовязання по виконанню комплексу робіт по утриманню будинку та прибудинкової території, а позивач має право вимагати прийняття відповідачем необхідних заходів для усунення виявлених недоліків.

Згідно ж акту обстеження технічного стану квартири позивачки від 10 травня 2006 року було виявлено в прихожій кімнаті замокання стелі площею 1кв.м. і шпалер на стіні площею 2 кв.м., і таке замокання визване протіканням покрівлі даного будинку. Згідно висновку експерта сума збитків, завданих внаслідок затоплення квартири складає 486 грн. 22 коп..

За викладених обставин суд першої інстанції і прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Даний висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону, оскільки згідно зазначеного договору виконавець не несе відповідальності за ненадання послуг або надання послуг неналежної якості лише внаслідок дії непереборної сили і несе відповідальність за збитки завдані з його вини згідно з чинним законодавством, відповідальність за що передбачена ст. ст. 611, 614, 906 ЦК України.

За викладених обставин, доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача у завданні шкоди не грунтуються на матеріалах справи, а тому доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення.

Проте суд першої інстанції, вірно встановивши фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин, безпідставно послався на ст. ст. 1166, 1190 ЦК України, якими регламентується відшкодування шкоди завданої не договірними зобов'язаннями, а тому рішення суду підлягає зміні, шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання на ст.ст. 1166, 1190 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 611, 614, 906 ЦК України, ст.ст. 307, 309 ч.1 п.4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства „Прилуцька житлово-експлуатаційна контора № 4" задовільнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 липня 2006 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на ст.ст. 1166, 1190 ЦК України.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.